Андрі́й Леоні́дович Верхогля́д (1995, м. Рава-Руська, Львівська область, Україна — 22 червня 2022, м. Світлодарськ, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, Підполковник (посмертно), командир батальйону 72 ОМБрІз сумом та жалем повідомляємо про загибель у бою Збройних сил України, Герой України. Учасник російсько-української війни. Позивний «Лівша».

Життєпис Народився 18 квітня у 1995 році у місті Рава-Руська, Львівської області, в родині військовослужбовців. Дід, батько й брат — військовіГордість бригади: у бою з окупантами загинув народний герой України — комбат Верхогляд. Коли почалася війна, Андрій навчався на 2-му курсі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Бойовий шлях Випуск в Академії відбувся 28 лютого 2016 року, а вже 16 березня молодий лейтенант Андрій Верхогляд, за фахом «командир механізованих підрозділів», разом з товаришем по Академії лейтенантом Василем Тарасюком, приїхав у зону бойових дій в місто Волноваху, призначений командиром 1-го взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167, м. Біла Церква). Через 5 днів лейтенант Верхогляд вже тримав оборону на териконах біля Докучаєвська.

«Ми з товаришем приїхали до штабу бригади, відрекомендувалися. Все як завжди, з тією лише різницею, що цього ж дня ми виїхали до Волновахи, де на нас уже чекали. А там, після того як нам видали бронежилети й шоломи, — відразу на передову», — пригадує Андрій.

У квітні того ж 2016 року батальйон вивели із зони АТО і відправили на міжнародні навчання «Rapid Trident» в Старичі, у вересні бійці повернулись на Схід і у жовтні зайшли на позиції в районі м. Авдіївки.

Під час бойових дій дістав поранення, — за кілька метрів розірвалася граната з СПГ. Довелось на два місяці залишити підрозділ, протягом місяця лікарі витягали з тіла Андрія осколки, яких було понад 20, чотири осколки так і залишились.

Уже наприкінці січня 2017 року підрозділ лейтенанта Верхогляда відбивав атаку диверсійно-розвідувальної групи противника в промисловій зоні міста Авдіївка. 29 січня, щоб вийти з-під обстрілу ворожої артилерії та убезпечити бійців, було прийнято рішення просунутися на позицію «Алмаз», де раніше був опорний пункт противника. Штурмова група під командуванням капітана Андрія Кизила зайняла нову позицію і підняла над нею Український прапор, якраз навпроти ясинуватської дорожньої розв'язки. О 9:40 внаслідок прямого влучення артилерійського снаряду в окоп капітан Андрій Кизило та ще двоє військовослужбовців з його штурмової групи загинули. Під мінометним та артилерійським вогнем бійці утримували позицію і відбивали атаки противника до підходу основних сил 1-го механізованого батальйону. Андрій Верхогляд залишив позицію аж увечері наступного дня. Відіспався — і знову назад. Так довелося «чергувати» майже тиждень. Лише після цього на позицію зайшов інший підрозділ бригади.

Президент України відзначив високими державними нагородами військовослужбовців 72-ї бригади, які відзначилися у ході бойових дій в районі Авдіївки. 21-річний Андрій Верхогляд і 23-річний Василь Тарасюк призначені командирами рот 1-го механізованого батальйону 72-ї ОМБр.

З початку повномасштабного вторгнення ВС РФ в 2022 в складі 72 ОМБр боронив підступи до міст Бориспіль та Бровари. Широко вІдомий в Борисполі як «веселий хлопець, що гатив орків». 4 липня містяни [віддали шану] (https://t.me/borik_officially/828) герою.

22 червня 2022 року у віці 27 років загинув у бою з бойовиками російської ПВК Вагнера на Світлодарській дузіВ бою з окупантами загинув Народний герой України Андрій ВерхоглядНа передовій загинув Народний герой України Андрій ВерхоглядУ Києві попрощалися із майором Андрієм Верхоглядом. Йому було 27.

Вдома на Андрія чекали батьки, дружина та донька. Старший брат Дмитро служить у 95 ОДШБр, також учасник війниУ Житомирі шукають осіб, які знищили фото військового на зупинці // «Перший Житомирський», 22 лютого 2019. Похований в місті Звягель на Житомирщині.

Нагороди Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (11 грудня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Орден Богдана Хмельницького II ступеня (26 березня 2022 року) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Орден Богдана Хмельницького III ступеня (1 лютого 2017) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Нагороджений недержавним орденом «Народний Герой України» (14.09.2017, 25-та церемонія нагородження, Запоріжжя)В Запоріжжі вручили Орден «Народний Герой України» // МІГ, 14 вересня 2017. Нагороджений відзнакою англомовного видання KyivPost та увійшов до списку 30-ти молодих лідерів віком до 30 років (11.12.2019). У 2023-му році став Почесним громадянином Борисполя. Вперше це звання було присвоєно посмертно. Для цього депутати Бориспільської міської ради до Положення про почесне звання внесли зміни.

Вшанування пам'яті 20 червня 2023 року Київська міська рада перейменувала вулицю Михайла Драгомирова на вулицю Андрія Верхогляда.

У рідному Звягелі встановлять меморіальну дошку.

У місті Звягель вулицю Співдружності перейменували на вулицю Андрія Верхогляда.

Примітки

Джерела Юлія Сергеєва. Був комбатом нового покоління: маловідомі факти з життя легендарного Андрія Верхогляда // «Вечірній Київ», 14 квітня 2023. Цитатник Небесного полку // Ukraїner. Офіцер «узяв на себе» 19 великих осколків і з десяток дрібних // Офіційний вебсайт Міністерства оборони України, 30 березня 2017. Віка Ясинська. Командир роти Андрій Верхогляд (Лівша): «На взятій нами позиції „Алмаз“ ми повісили прапор України і перейменували її на „Орла“, на честь загиблого Андрія Кизила» // «Цензор.нет», 11 травня 2017. Дмитро Муравський. Наш Сталінград // «Главком», 23 серпня 2017.