Пилипівка — місцевість міста у південно-західній частині міста Харкова, розташована у Новобаварському адміністративному районі. Колишнє село яке у ХХ столітті увійшло у межі міста.
На заході Пилипівка межує з Липовим Гаєм, на півночі з Новоселівкою та Новожаново, на південному сході з Гутами.
Історія
Колишнє село яке з’явилося у другій половині XVII століття, у ХХ столітті увійшло до складу Харкова.
Археологічні дослідження знайшли в цих місцинах скіфське городище V-VI століть. Припускається, що у цих місцинах був князь Ігор (ХІІ століття) та Григорій Сковорода, який подорожував з Бабаїв до Харкова. Неподалік від Пилипівки знаходиться Хорошеве городище . Південна частина місцевості займають залишки Донецького городища .
У книзі «Харків. Енциклопедичний словник» надається історія заснування села Пилипова. У другій половині XVII століття на цих землях з’являється переселенець з Задніпров’я Степан Пилипов, який отримав дозвіл на будівництво млина на річці Уди.
Одно з найперших згадувань Пилипівки (Пилипове село) - у 1722 році, у зв’язку з побудовою церкви Петра і Павла.
У 1724 році церква апостолів Петра і Павла села Пилипового згадується серед церков Харківського козацького полку.
У 1730 році згадується Петропавловська церква у селі, після цього згадки про церкву відсутні. При церкві було 110 прихожан чоловічої статі та 95 жіночої.
У 1785 році за межовою відомістю у селах Бабаях, Жихорі, а також у Лідному та Пилиповому, які належали Петру Андрійовичу Щербиніну, налічувалося 7221 десятин землі, населення - 1053 мешканців чоловічої статі .
На 1857 рік Пилипове село входило до бабаївського приходу. В самому селі та у сільці Ржавець храмів не було. Населення села того часу становило 879 мешканців чоловічої статі та 919 жіночої.
У 1864 році Пилипове село згадується серед населених пунктів Харківського повіту Харківської губернії. Воно розташоване недалеко від Катеринославського поштового шляху біля річки Уди - на відстані 10 верст від Харкова та 18 верст від станового центру. У селі було 87 подвірʼїв , населення становило 673 мешканця (304 чоловічої і 369 жіночої статі). У селі розташовувався цегляний завод. Церква у селі була відсутня.
Зі спогадів М. А. Щербини (1856-1941), який емігрував до Канади: "По батьковій лінії у мене був дуже заможний родич Павло Петрович Щербинін - кузен мого батька. Він помер у віці 60 або більше років приблизно у 1880 р. Ще за його життя дружина його писала моєму батькові, що кузен хотів залишити йому свій маєток Пилипове Село у Харківській губернії. Однак невдовзі після смерті Павла Петровича ставлення його вдови різко змінилося, і величезний спадок дістався Софії Олександрівні Медощокиній. Остання, недовго думаючи, продала його одному багатому купцеві приблизно за 300 000 рублів".
Наприкінці ХІХ століття землями Пилипівки володів полковник у відставці Гладков. Його донька та спадкоємиця програла ці землі у карти та одружилася зі своїм управляючим Филипповим.
Згідно перепису 1897 року в селі Пилиповому Харківського повіту налічувалося 1 284 мешканця (617 чоловічої і 667 жіночої статі) .
У 2004 році біля 10-го кладовища було побудовано каплицю.
Інфраструктура
Релігія Каплиця біля 10-го цвинтаря
Транспорт
Автобуси
№22 Станція метро "Холодна гора" - Сел.Перемога (Пилипівка) №32 Станція метро "Захисників України" - Проспект Дзюби
Маршрутні таксі
№220 Станція метро "Холодна гора" - вул.Одеська №259 Проспект Дзюби - вул.Дружби Народів (Північна-5)
Колишні маршрути автобусів
№110 (до 2022) - пов'язувало вулицю Одеську і селище Перемога (Пилипівка);
№ 134 (1996-2000) - пов'язувало вулицю Одеську і селище Перемога (Пилипівка); № 41 (до 1996) - пов'язувало вулицю Одеську і селище Перемога (Пилипівка); № 8 (до 1985) - пов'язувало станцію метро «Холодна Гора» і селище Перемога (Пилипівка).
Народилися Бондаренко Валентин Васильович – радянський космонавт Поколодний Василь Дмитрович- старший лейтенант, льотчик. Герой Радянського Союзу.
Галерея
Примітки
Посилання Харків транспортний. Автобусні маршрути Новобаварський район. Історична довідка. Газета «Врємя» Газета «Вечерній Харків» Газета «Об’єктив» Общественный координационный комитет Харьков ракетно-космический
Джерела