Музей новин в Україні ― спільний культурно-освітній проєкт «Телевізійної служби новин» каналу «1+1» і НКММК «Мистецький Арсенал». Експозиція, створена на честь 20-річчя ТСН, працювала з 2 до 26 березня 2017 року. Проект отримав нагороди на міжнародних преміях European Excellence Awards та PromaxBDA Awards, українській Effie Awards та увійшов до шорт-листа Shorty Social Good Awards.
Про Музей новин Це перший в Україні виставковий проєкт, присвячений новинам. Автором ідеї виступила агенція GresTodorchuk PR . Над створенням виставки працювало понад 100 фахівців із різних галузей. Керівником проекту стала Ярослава Федорів. Експозиція розповіла про те, як створюються новини, як вони змінюють життя своїх героїв, а також розкрила таємниці рейтингів та внутрішню кухню виробництва новин. Крім того, у рамках виставки представили унікальні експонати, серед яких чернетка Акта проголошення незалежності України з особистого архіву Левка Лук'яненка, транспаранти, з якими українці виходили на вулиці столиці в дні здобуття незалежності України, дві інженерно-технічні нагороди (Scientific and Technical Academy Award) американської кіноакадемії Оскар, які отримав українець Анатолій Кокуш, «Кобзар», який український космонавт Леонід Каденюк брав із собою в політ, український прапор, який В'ячеслав Чорновіл вносив у Верховну Раду 24 серпня 1991 року, та багато чого іншого.
Зали експозиції На вході до «Мистецького Арсеналу» розмістилася пересувна телевізійна станція (ПТС), яка дає можливість побачити, в яких умовах створюють оперативні новини і здійснюють прямі ввімкнення, коли у світі відбувається щось значуще і журналісти стежать за цим у режимі реального часу. Чи не єдина ПТС, яка постійно працювала на майдані Незалежності під час Революції гідності, належала каналу «1+1». Також на вході до мистецького комплексу встановили елемент двигуна найбільшого вантажного літака-рекордсмена Ан-225 «Мрія». Сама експозиція зайняла десять виставкових залів.
Зала «Інтро»
Фотографії чотирьох революцій (Революції на граніті, акції «Україна без Кучми», Помаранчевої революції, Революції гідності) продемонстрували, як змінювалося суспільство, а разом із ним і самі новини.
Зала «Хаос»
У світі цілодобово мовлять 21 274 телевізійні станції, всі телестанції видають в ефір 85 000 годин матеріалу на день, у середньому 176 новин на день публікує сайт TSN.ua. Новини всюдисущі. Вони нас наздоганяють, ніколи не закінчуються та забирають стільки часу, скільки ми готові їм віддати. Як доказ цього, кілька десятків екранів у залі «Хаос» протягом всієї виставки транслювали новини з усього світу.
Зала «Виробництво»
Перш ніж подія стає новиною і потрапляє на екран телевізора, над нею працюють кілька сотень представників понад десятка професій. Зазвичай новину виготовляють менше ніж за добу, щоб вона на кілька хвилин, а часто і ще менше, з'явилася в телевізорі. Кілька моніторів у цій залі демонстрували ланцюжок виробництва новин: від організації зйомки, написання тексту, редагування і монтажу до студії, де вона потрапляє в ефір. Також у залі показали, як працює важливий для телебачення пристрій — піплметр, що вимірює телевізійну аудиторію.
Зала «Подія»
24 серпня 1991 року Україна стала незалежною. Як суспільство відреагувало на цю визначну новину, розповіла зала «Подія». Тут усі відвідувачі змогли стати свідками тієї пам'ятної дати та простежити, як вона змінила хід історії. Головним експонатом зали став 8-метровий прапор, який В'ячеслав Чорновіл разом з іншими депутатами заніс до Верховної Ради після прийняття Акта проголошення незалежності. Більше 25 років стяг не покидав стін парламенту. У Музеї новин він експонувався вперше. Чернетку Акта проголошення незалежності з особистого архіву Левка Лук'яненка також представили у музеї. Крім того, у залі «Подія» транслювали унікальну відеохроніку, а на спеціальних кубах можна було прочитати найпоширеніші реакції на звістку про здобуття незалежності. Також кожен відвідувач зміг відчути себе президентом України і скласти присягу на вірність українському народові, поклавши руку на Пересопницьке Євангеліє (у музеї представлена факсимільна копія). Оригінал цієї унікальної рукописної книги — один із перших перекладів староукраїнською мовою — зберігається в Національній бібліотеці імені Вернадського, і видають його тільки раз на 5 років для проведення церемонії інавгурації.
Зала 100 новин
Рейтинг «100 найважливіших новин України» за останні 26 років був складений за результатами голосування 30 фахівців різних галузей. Втім, відвідувачі музею мали змогу проголосувати за ті новини, які є найважливішими на їхню думку. Також у залі були представлені унікальні експонати з понад 15 українських музеїв та приватних колекцій. Це транспаранти 90-х років, прапори та шарфи часів Помаранчевої революції, 30 касок із Євромайдану, обстріляні вивіски з зони АТО, захисний костюм та дозиметр із Чорнобиля, чемпіонський пояс за версією WBC Віталія Кличка, олімпійські медалі Лілії Подкопаєвої, тріумфальні статуетки Руслани та Джамали, «Кобзар», який Леонід Каденюк брав із собою в космос, технічний «Оскар», який отримав український інженер кінотехніки Анатолій Кокуш.
Зала «Статистика»
Зала розповідала про тонкощі телевиробництва мовою цифр. Наприклад, 84 людини зі 100 дізнаються новини по телевізору, а 5 українців зі 100 досі довіряють російському телебаченню. Ці та інші статистичні дані відвідувачі могли дізнатися з інформаційних стендів, а також почути найбільш вражаючі цифри з вуст голограми Алли Мазур, яка стала першим у Україні віртуальним тривимірним зображенням людини в повний зріст.
Зала «Телестудія»
Багато людей хоча б раз у житті мріяли спробувати себе у ролі ведучого новин, кореспондента чи бодай прочитати в ефірі прогноз погоди. Такою можливістю гості музею скористалися у відтвореній телестудії. Крім того, у залі були зони віртуальної реальності: за допомогою VR-окулярів можна було опинитися на трибуні Верховної Ради, у зоні АТО або у студії ТСН під час випуску новин.
Зала «Журналіст»
У цій залі відвідувачі побачили, як еволюціонувала відеотехніка, на прикладі чотирьох камер, які використовувала Національна суспільна телерадіокомпанія України у різні часи. Глядачам також продемонстрували спорядження військового оператора, яке важить понад 25 кілограмів. Тут розташувалася і віртуальна примірочна, у якій можна було «вдягнути» як бронежилет із написом PRESS, так і сукню для церемонії «Оскар». Інформаційні стенди зали «Журналіст» розказали про пригоди і правила життя найвідоміших кореспондентів ТСН.
Зала «Герой»
Новини можуть докорінно змінити життя своїх героїв. У цій залі зібрані історії людей, які свого часу привернули увагу багатьох телеканалів: Насті Овчар, яка потребувала лікування, незаконно засудженого Максима Дмитренка, авантюриста Андрія Слюсарчука, батька чотирьох дітей Володимира Мельникова і активіста Михайла Гаврилюка.
Зала «Гордість»
За 25 років незалежності українці пережили стільки подій, скільки в деяких націях припадає на життя кількох поколінь. За ці роки в Україні було безліч перемог та здобутків — спортивних, культурних, інженерних. Про них нагадує зала «Гордість». Тут нон-стоп відтворювалися відеозаписи найбільш вражаючих подій: набуття незалежності, встановлення світових рекордів літаком-гігантом «Мрія», багатотисячний концерт легенди української музики — гурту «Океан Ельзи», вихід збірної України у чвертьфінал чемпіонату світу з футболу, перемоги на «Євробаченні» та Каннському кінофестивалі тощо.
Вибрані експонати Музею новин Нагорода Руслани за перемогу на «Євробаченні»
Музей новин представив нагороду, яку Руслана отримала у 2004 році за перше місце у міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення». Починаючи з 1956-го конкурс проводиться щороку та є одним із найдовших телевізійних шоу у світі. «Коли я тримала нагороду, мене переповнювала гордість за Україну! Ми довели всім, що наша нація найталановитіша!» — поділилась враженнями Руслана. Нагорода, яку отримують переможці конкурсу, неодноразово змінювала свій вигляд. Спочатку це були звичайні медалі, але з кожним роком дизайн ставав все складнішим, змінювалися і матеріали. Нагорода Руслани складається з кришталевої фігури та статуетки з мініатюрними прапорами країн усіх учасників змагання. Чемпіонський пояс за версією WBC Віталія Кличка
У 2016 році Світова боксерська рада (WBC) оголосила Віталія Кличка вічним чемпіоном світу. За свою спортивну кар'єру Віталій провів 47 боїв, здобув 45 перемог (41 перемога нокаутом, чотири бої виграв за очками) і зазнав двох поразок. Віталій став першим в історії боксу європейцем, який завоював титул чемпіона світу у важкій вазі за найпрестижнішою версією WBC (у 2004—2005 роках, у 2008 році і дотепер). У нагороду він отримав чемпіонський пояс, який свого часу належав Мухаммеду Алі та Майку Тайсону. Легендарний зелений пояс був представлений у Музеї новин в залі «Гордість».
Державний прапор України
Одним із найважливіших експонатів Музею новин став прапор, який 24 серпня 1991 року, у день проголошення незалежності України, група депутатів на чолі з В'ячеславом Чорноволом урочисто занесла до сесійної зали Верховної Ради. Прапор розміром 8х4 метри є державним символом України. За словами очевидців, того дня перед Верховною Радою було два прапори: один із них, меншого розміру, принесли учасники путчу у Москві — з ним вони стояли під стінами Білого дому, а інший, більший, напередодні події пошили учасниці жіночої громади Народного Руху України. «Прапор освятив на Софійській площі Патріарх УПЦ КП Володимир (Романюк). Процесія принесла величезне полотнище синьо-жовтого прапора під стіни Верховної Ради і передала його нам, народним депутатам. Всі ми клякнули на коліна і поцілували край знамена. Я тримав правий край прапора, а протилежний його кінець ніс В'ячеслав Чорновіл. Ми рушили зі знаменом до Верховної Ради», — згадує народний депутат Микола Поровський.
Елемент двигуна літака «Мрія»
Елемент одного з двигунів легендарного літака Ан-225 «Мрія» вперше представили у центрі Києва— він був частиною експозиції Музею новин. Вага експонату складає близько 6 тонн, а висота — 3,5 метри. Якщо пасажирський літак має лише два реактивних двигуни, то «Мрія» оснащена шістьма. Ан-225 є найбільшим літаком у світі — його вантажний відсік може вмістити 270 жирафів, 200 автомобілів Lanos або весь фюзеляж літака Boeing-737. За час свого існування Ан-225 встановив 240 світових рекордів та встиг з'явитися під назвою «Antonov-500» у канадсько-американському кінофільмі «2012». Літак був спроектований і побудований Конструкторським бюро ім. Антонова в 1984—1988 роках, а вже 21 грудня 1988 року здійснив перший політ. Вантажопідйомність літака становить 250 тонн, а за годину польоту він споживає близько 18 тонн пального. Першочерговим призначенням літака за радянських часів було перевезення космічного корабля «Буран» і ракет-носіїв «Енергія» до місця запуску. Проте всі необхідні перевезення були здійснені іншими літаками ще до завершення будування «Мрії». Ан-225 був лише раз задіяний у транспортуванні «Бурана». Саме тому «Мрію» не використовували за призначенням до 2001 року, поки компанія Antonov Airlines не почала застосовувати літак для перевезення вантажів. Пересопницьке Євангеліє
Пересопницьке Євангеліє є одним із перших перекладів староукраїнською мовою канонічного Четвероєвангелія. Оригінал унікальної рукописної пам'ятки використовують раз на 5 років під час інавгурації президента у Верховній Раді. Поклавши руку на Пересопницьке Євангеліє, поклялися у вірності українському народу Леонід Кравчук та Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Віктор Янукович та Петро Порошенко. Робота над рукописною книгою була розпочата у 1556 році у Дворецькому монастирі князів Заславських при церкві Святої Трійці (нині це село Дворець Ізяславського району Хмельницької області). А закінчували фоліант у 1561 році вже у Пересопницькому монастирі при церкві Різдва Богородиці (нині це село Пересопниця Рівненської області). Фоліант Пересопницького Євангелія складають 964 сторінки тексту. Вага книги — 9,3 кг.