Губка березоваВизначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. — Т. 5, кн. 1. — К.: Наукова думка, 1972. — С. 145. (Fomitopsis betulina, раніше Piptoporus betulinus) — вид деревних грибів роду Фомітопсіс (Fomitopsis).
Таксономія Цей гриб уперше описав Жан Бюйяр в 1788 році під назвою Boletus betulinus. У 1881 році Петтер Карстен переніс його у рід Piptoporus, для якого він став типовим видом. Молекулярно-філогенетичні дослідження показали, що цей вид належить до роду Fomitopsis, і 2016 року його було перейменовано в Fomitopsis betulina.
Видовий епітет betulina пов'язаний із тим, що цей гриб росте на березі (Betula).
Будова Шапинка копитоподібна, м'ясиста, зверху матова сіро-коричнева або жовтувато-коричнева, знизу біла й пориста. Ширина — до 10-15 см, товщина — до 4-6 см. Верхня поверхня шапинки гладенька, може розтріскуватися. Край тупий і округлий, у молодому віці підігнутий у середину, гладенький. Пори округлі, по 3 – 4 на 1мм. Тканина трутовика березового м'якокоркова, пружна, білого кольору, гіркувата з приємним кислуватим запахом. Спори безбарвні, гладенькі, циліндричними, зігнуті. Споровий порошок білий.
Життєвий цикл Плодові тіла ростуть цілий рік.
Поширення та середовище існування Росте на живих березах, спричиняючи гниль серцевини, та відмерлих березових стовбурах і гілках. Після відмирання дерева березова губка ще деякий час розвивається на деревині.
Використання та хімічні складові Гриб не їстівний. Піптопор березовий (українська назва гриба) використовували у доісторичні часи. Гриб має протизапальні і протипухлинні властивості, через наявність поліпоренової кислоти. У літературі є відомості, що його можна вживати у молодому віці і що в тайзі гриб заварювали як чай.
Вживається у народній медицині для лікування надмірної ваги, ран тощо.
Хімічний склад та фармакологічну дію березової губки активно досліджували. У плодових тілах гриба є поліпоренова кислота, що є отруйною для паразитичного черв'яка Trichuris trichiura. Дві кульки з цього гриба, нанизані на шкіряні стрічки, знайшли у Етці — людини, що жила 5300 років тому в Тіролі. Є припущення, що вони могли використовуватися як отрута для паразитів та проносний засіб для їх видалення.
У свіжих спорофорах Fomitopsis betulina живе жук Paramecosoma melanocephalum (Cryptophagidae)Contributions to the Knowledge of Latvian Coleoptera. 5. — С. 104..
Галерея
Примітки
Джерела Piptoporus betulinus // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. Karsten, P.A. 1881. Enumeratio Boletinearum et Polyporearum Fennicarum, systemate novo dispositarum. Revue Mycologique Toulouse. 3(9):16-19 E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 314.