Північна Румайла – Хадіта – Аль-Каім – трубопровід, прокладений в Іраку вверх по течії Євфрату.
На півдні Іраку разом з нафтою видобувають великі обсяги супутнього газу, для утилізації якого в 1983 році в межах проєкту Південного газопереробного заводу ввели в дію ГПЗ Північна Румайла та ГПЗ Хор-ал-Зубайр, маневр ресурсом між якими забезпечив газопровід Північна Румайла – Хор-ал-Зубайр. Частину отриманого з них товарного газу спрямували до західного Іраку по газопроводу діаметром 450 мм, що починався в районі Північної Румайли та повторював маршрут Іракського стратегічного трубопроводу, спорудженого в 1975 році для експорту нафти. Таке рішення дозволяло використовувати природний газ як паливо для насосних станцій нафтопроводу.
В районі Хадіти до траси зі сходу приєднувався газопровід з району Кіркуку (тут реалізували проєкт Північного газопереробного заводу)
Протранспортоване по трубопроводу блакитне паливо також використовувалось для роботи ТЕС Наджаф (до якої проклали перемичку завдовжки 23 кілометра та діаметром 400 мм) та ТЕС Хілла (перемичка завдовжки 45 кілометрів з діаметром 400 мм),OPEC Annual Statistical Bulletin 2015 цементних заводів в Самаві, Наджафі, Рамаді, Аль-Каімі, нафтоперобних заводів у Самаві та Рамаді. Найбільшим же споживачем виступав введений в дію у 1984 році комплекс з виробництва добрив у Аль-Каїмі, який переробляв руду родовища Акашат. Планувалось також спорудити тут завод азотних добрив, що став би великим споживачем природного газу, проте події, що настали за вторгненням Іраку до Кувейту в 1990 році, завадили реалізації проекту.
Наступний тривалий період санкцій та внутрішніх конфліктів призвів до деградації технічного стану газопроводу, так що транспортування ресурсу по його західній частині припинилось. Втім, з 2012-го до споживачів приєдналась ТЕС Кербела, майданчик якої знаходиться менш ніж за десяток кілометрів від траси газопроводу, наступного року біля тієї ж Кербели з'явилась ТЕС Ал-Хайрат, а в 2021-му почала роботу ТЕС Самава.
Примітки