Світова класика бейсболу 2006 — перший бейсбольний турнір між національними збірними країн з участю гравців Вищої ліги бейсболу. Пройшов з 3 по 20 березня 2006 року на стадіонах міст Токіо (Японія), Сан-Хуан (Пуерто-Рико), Лейк Буена Віста, Фінікс, Скоттсдейл, Анагайм і Сан-Дієго (США). Турнір організовувала Вища ліга бейсболу з дозволу Міжнародної федерації бейсболу (IBAF). Чемпіоном стала збірна Японії, обігравши у фінальному матчі збірну Куби – 10-6.
Формат В першому раунді Світової класики 16 команд грали в чотирьох групах за круговою системою. Дві кращі команди з кожної групи виходили до другого раунду, який проходив також за круговою системою. Команди з груп А і B утворювали Групу 1 у другому раунді, а команди з груп C і D – Групу 2. Очки зароблені в першому раунді в другому не враховувалися. Дві перші команди обох груп виходили у заключну плей-офф стадію, у якій в півфіналах між собою грали команди з однієї групи. За такої схеми, збірні Японії і Кореї зіграли між собою три матчі протягом турніру.
Якщо команди в групі набирали однакову кількість перемог, для визначення кращої команди застосовувалися наступні чинники в такому порядку: Кількість перемог у матчах між командами, що мають рівну кількість перемог; Найменший показник дозволених ранів на 9 інінґів у матчах між командами, що мають рівну кількість перемог; Найменший показник ERA у матчах між командами, що мають рівну кількість перемог; Найкращий середній показник відбивання у матчах між командами, що мають рівну кількість перемог; Жереб. Двічі на груповій стадії для визначення команди, яка вибуває з турніру, було необхідно застосувати показники кількості ранів. У першому раунді збірна Канади, хоча й мала 2 перемоги, вибула через крупну поразку від збірної Мексики. У другому раунді збірній Японії вдалося вийти до півфіналу, хоча вона мала лише одну перемогу, завдяки тому, що Японія крупно перемогла Мексику і програла збірній Кореї з меншим рахунком, ніж збірна США.
Додаткові правила гри На турнірі було запроваджено декілька правил, що відрізнялися від діючих правил гри ВЛБ. Зокрема, обмежувалася кількість виконаних подач в одному матчі для пітчера – 65 в матчах першого раунду, 80 в матчах другого раунду і 90 у матчах фінального раунду. Пітчеру дозволялося перевищити цей ліміт лише у випадку, коли максимальна кількість досягнута, проте бетер-суперник все ще знаходиться на відбиванні. Після того, як бетер вибитий або став ранером, пітчер повинен бути замінений. Якщо пітчер в одному матчі виконав більше 30 подач, він не мав права подавати наступного дня. Якщо ж одному матчі він виконав більше 50 подач, він не мав грати як пітчер протягом чотирьох наступних днів.
У матчах першого та другого раундів діяло правило «милосердя», за яким матч припинявся якщо одна команда перемагає з відривом у 15 ранів після 5 інінґів або у 10 ранів після 7 інінґів. В усіх матчах застосовувалося правило визначеного хітера.
Розподіл на групи Для першого в історії турніру Світової бейсбольної класики організатори відбирали збірні команди тих країн, які на їхню думку, є «найсильнішими бейсбольними збірними і забезпечують, щоб на змаганні було всесвітнє представництво» . Кваліфікаційні змагання не проводилися. Розподіл на групи зроблено на розсуд організаторів з урахуванням «географічного та змагального балансу». Група AГрупа BГрупа CГрупа D
Склади команд
Кожна збірна учасник повинна була надати склад команди з 28 гравців, у якому мало бути не менше 13 пітчерів і двох кетчерів.
Загалом у складах команд було 180 гравців з ВЛБ. Головними фаворитами вважалися збірні США, Домініканської республіки і Венесуели, що були складені повністю або майже повністю з «зірок» ВЛБ. Але у фіналі грали команди, в яких було лише 2 гравці з ВЛБ на двох (Японія–2, Куба – жодного).
Збірна Італії заявила багатьох італоамериканців другого покоління з ВЛБ та нижчих ліг.
Стадіони Для проведення матчів турніру було залучено 7 стадіонів. Група AГрупа BГрупа BГрупи C і 2Токіо (Японія)Фінікс (США)Скоттсдейл (США)Сан-Хуан (Пуерто-Рико)Токіо ДоумЧейз ФілдСкоттсдейл СтедіумHiram Bithorn StadiumМісткість: 42000Місткість: 49033Місткість: 8500Місткість: 18264 Група DГрупа 1Півфінали і фіналЛейк Буена Віста (США)Анагайм (США)Сан-Дієго (США)Крекер Джек СтедіумЕйнджел СтедіумПетко ПаркМісткість: 9500Місткість: 45037Місткість: 42445
Перший раунд
Група A ДатаЧасМісце проведення РезультатТривалістьГлядачі3 березня 200611:30Токіо Доум2:03:1951933 березня 200618:30Токіо Доум18:283:04158694 березня 200611:00Токіо Доум1:102:5239254 березня 200618:00Токіо Доум14:373:10310475 березня 200611:00Токіо Доум12:33:3145775 березня 200618:00Токіо Доум3:23:0240353 МКомандаВПHTHРІПР/9130−221−312−403− Група B ДатаЧасМісце проведення РезультатТривалістьГлядачі7 березня 200614:00Чейз Філд0:22:02327277 березня 200619:00Скоттсдейл Стедіум11:83:3858298 березня 200614:00Чейз Філд8:63:02169938 березня 200619:00Скоттсдейл Стедіум4:103:1779379 березня 200611:00Чейз Філд9:13:001574410 березня 200613:00Скоттсдейл Стедіум17:051:4711:975 МКомандаВПHTHРІПР/91211–1317.01.592211–1818.04.003211–11518.07.50403− Визначення кращої команди за рівної кількості перемог: H-T-H − матчі між собою, Р − пропущені рани у матчах між собою, ІП − кількість інінґів зіграних на подачі у матчах між собою, Р/9 − показник (Р*9)/ІП. Група C ДатаЧасМісце проведення РезультатТривалістьГлядачі7 березня 200620:00Hiram Bithorn Stadium1:22:47190438 березня 200614:00Hiram Bithorn Stadium8:6114:1161298 березня 200620:30Hiram Bithorn Stadium8:33:29155709 березня 200620:00Hiram Bithorn Stadium11:23:19765710 березня 200614:00Hiram Bithorn Stadium10:072:18633710 березня 200620:30Hiram Bithorn Stadium12:273:0119736 МКомандаВПHTHРІПР/9130−221−312−403− Група D ДатаЧасМісце проведення РезультатТривалістьГлядачі7 березня 200613:00Крекер Джек Стедіум11:53:16106457 березня 200620:00Крекер Джек Стедіум0:1072:1680998 березня 200619:00Крекер Джек Стедіум0:62:48101019 березня 200613:00Крекер Джек Стедіум3:82:3999499 березня 200620:00Крекер Джек Стедіум2:02:451011110 березня 200619:00Крекер Джек Стедіум4:62:5211083 МКомандаВПHTHРІПР/9130−221−312−403− Другий раунд Група 1 ДатаЧасМісце проведення РезультатТривалістьГлядачі12 березня 200613:00Ейнджел Стедіум3:43:093289612 березня 200620:00Ейнджел Стедіум1:22:574297913 березня 200619:00Ейнджел Стедіум3:73:272128814 березня 200616:00Ейнджел Стедіум6:12:361659115 березня 200619:00Ейнджел Стедіум2:12:443967916 березня 200616:30Ейнджел Стедіум1:22:5038284 МКомандаВПHTHРІПР/9130−2121–1517.22.553121–1517.02.654121–1718.03.50 Визначення кращої команди за рівної кількості перемог: H-T-H − матчі між собою, Р − пропущені рани у матчах між собою, ІП − кількість інінґів зіграних на подачі, Р/9 − показник (Р*9)/ІП. Група 2 ДатаЧасМісце проведення РезультатТривалістьГлядачі12 березня 200614:00Hiram Bithorn Stadium7:22:561369712 березня 200621:00Hiram Bithorn Stadium7:13:011969213 березня 200614:00Hiram Bithorn Stadium7:33:48659413 березня 200620:00Hiram Bithorn Stadium6:03:091940014 березня 200612:00Hiram Bithorn Stadium1:23:021300710 березня 200620:30Hiram Bithorn Stadium4:33:5619773 МКомандаВПHTHРІПР/91211–0−2210–1−3121–0−4120–1− Визначення кращої команди за рівної кількості перемог: H-T-H − матчі між собою, Р − пропущені рани у матчах між собою, ІП − кількість інінґів зіграних на подачі, Р/9 − показник (Р*9)/ІП.
Фінальний раунд
Півфінали ДатаЧасМісце проведення РезультатТривалістьГлядачі18 березня 200612:00Петко Парк3:13:424126818 березня 200619:00Петко Парк6:02:4042639
Фінал ДатаЧасМісце проведення РезультатТривалістьГлядачі20 березня 200618:00Петко Парк10:63:442696
MVP і Збірна кращих гравців Найціннішим гравцем (MVP) турніру був визнаний пітчер збірної Японії Дайсуке Мацузака.
Найкращі гравці за позиціями: ПозиціяГравецьК Томоя Сатозакі1Б Лі Син-йор2Б Юліескі Гурріель3Б Адріан БелтреШС Дерек ДжетерАФ Кен Гріффі-мл. Лі Джон-бом Ічіро СузукіВХ Йоанді ГарлобоП Ядел Марті Дайсуке Мацузака Бак Чхан-хо
Оцінка турніру і спірні моменти в організації Формат турніру було складено таким чином, що команди грали між собою неодноразово, а збірні Кореї і Японії зустрічалися тричі. На чемпіонатах світу з інших ігрових видів спорту таке неможливе. Перед півфіналом Корея виграла на турнірі шість матчів з шести (у тому числі двічі у Японії), а Японія мала дві поразки. Тим не менше завдяки перемозі у тому матчі у фінал пройшла саме збірна Японії і згодом виграла турнір. Також викликав запитання нерівний розподіл команд на групи за силою.
Матчі турніру судили арбітри з нижчих бейсбольних ліг США, оскільки організатори не змогли домовитися з спілкою арбітрів ВЛБ. У двох матчах були епізоди, де спірне рішення приносило користь збірній США.
На стадії підготовки було напружене питання з участю збірної Куби. Міністерство фінансів США спочатку заборонило участь збірної Куби через економічні санкції, які діяли у відношенні Куби з боку уряду США. Через це IBAF заявляла, що може скасувати свій дозвіл на проведення турніру. Зрештою уряд США дозволив участь збірної Куби у Світовій класиці. Вже під час самого турніру виник конфлікт щодо використання у трансляціях прапора Республіки Китай стосовно збірної Тайваню. Після протестів з боку КНР було замінено на прапор, який використовується на Олімпійських іграх для збірної Китайського Тайбею.
Відвідуваність і ТВ-рейтинги На думку бейсбольного оглядача журналу Sports Illustrated Тома Вердуччі перша Світова класика бейсболу «знецінила уявлення американців про сутність вищої ліги», оскільки команди, де гравців ВЛБ не було або майже не було, зіграли найуспішніше. Водночас, збірна США програла половину своїх матчів на турнірі. Також він відзначав, що Світова класика виконала своє завдання популяризувати бейсбол у світі. Крім цього, турнір був комерційно успішним (за перший тиждень об'єм продажів перевищив очікуваний організаторами на весь турнір) і мав досить високі телевізійні рейтинги. Матч першого раунду США–Канада на каналі ESPN подивилися 1,32 мільйона сімей, що стало другим найкращим рейтингом року на каналі на той момент. Загальна кількість глядачів на матчах турніру склала 737 112, а на матчі в середньому – 18900. Середня заповнюваність стадіонів – 67,1%.
Джерела Правила на офіційному сайті.
Результати і статистика на офіційному сайті
Примітки