Долгушин Олександр Трохимович (13 серпня 1925 року, с. Макушкіно Пономарьовського району Оренбурзької області (нині — Російська Федерація)) — український поет. Член Національної спілки письменників України (1999).
Життєпис 13 серпня 1925 року у с. Макушкіно Пономарьовського району Оренбурзької області (нині — Російська Федерація) народився Олександр Долгушин. У 1941—1945 рр. — учасник німецько-радянської війни. У квітні 1944 року складі Радянської армії воював у Тернополі (артилерист 60-ї армії). Із 1944 року живе в Тернополі. Працював кореспондентом військових газет. Із 1955 по 1961 рр. працював у Тернопільській вечірній середній школі робітничої молоді. У 1961 році закінчив Літературний інститут імені Максима Горького у Москві. Із 1962 по 1982 рр. — кореспондент газети Прикарпатського військового округу. У 1970 році закінчив Івано-Франківський педагогічний інститут.
Літературна діяльність У літературній діяльності дебютував віршем «Я клятву Родине даю» у фронтовій газеті «За Родину» (липень, 1942). Літературна творчість поета спрямована на патріотичне виховання молоді, присвячена темам добра, злагоди, любові.
Із 18 травня 1999 р. — член Національної спілки письменників України.
Автор збірок поезій: Память сердца (1988) Звездный час (1991) Прозрение (1993) Світанок над Дніпром (1994) Тернистый путь (1995) Воскресіння (1996) Синам України (1997) В леті вічності (1998) Священна пам'ять (2004) Долі поєднані війною (2005) Водоворот (2005) Сльози матері (2005) След жизни (2006) Дочкам України (2006) До дня примирення (2007) Доля за Волю (2007) Излом века (2007) Усі збірки поезій друкувалися у видавництвах м. Тернопіль.
Нагороди Орден Червоної зірки, Орден Вітчизняної війни, орден Богдана Хмельницького
Джерела Петрук-Попик Г. М. Долгушин Олександр Трохимович // Літературне Тернопілля 1984—2007 рр. /Антологія/ видання 1-ше, — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф». — С. 233—239. Письменники Тернопілля [Текст]: члени Національної спілки письменників України / ред. Є. Безкоровайний. — Тернопіль: Терно-граф, 2010. — С. 39.
Примітки