Часовий кристал або просторово-часовий кристал () — новий стан матерії, нездатної самостійно прийти в стан нерухомої рівноваги. Поняття просторово-часових кристалів було запропоновано у 2012 році, у 2016 році їх було вперше синтезовано двома групами фізиків з різних університетів США.
Історія відкриття Вперше поняття просторово-часового кристалу було запропоновано у 2012 році Френком Вільчеком (Frank Wilczek), фізиком з Массачусетського технологічного інституту (Лауреат Нобелівської премії з фізики).
Синтезування У 2016 дві незалежні групи фізиків вперше створили такий кристал. Перша група фізиків — з університету Меріленда — синтезувала кристал з 10 іонів ітербію.Вчені створили перший «кристал часу» , Корреспондент.net, 7 жовтня 2016 Друга — з Гарвардського університету — інший підхід, а саме: кристал був складений з азотних вакансій в кристалічній решітці алмазу.
У січні 2024 року було опубліковано результати експериментів групи фізиків з Дортмундського технічного університету на чолі з Алексом Грайліхом (Alex Greilich). У цих експериментах застосовували кристали змішаного арсеніду індію-галію. Коливання, еквівалентні часовому кристалу, виникають через поляризацію спіну ядер атомів. Час життя часового кристалу становив близько 40 хвилин, що є на даний момент абсолютним рекордом.
Примітки
Див. також Просторово-часовий континуум Кристал Кварцовий резонатор
Посилання
Часові кристали все ж таки можуть існувати, сайт кафедри прикладної фізики КПІ Christopher Monroe bio, Maryland The Frank Wilczek website Lukin Group, Harvard Norman Yao bio, Berkeley Фізики створили часовий кристал , zbruc.eu