Францішек Фердинанд Любомирський (; бл. 1712—1774) — князь, урядник Королівства Польського, політичний діяч Речі Посполитої. Представник роду Любомирських гербу Шренява.
Життєпис Народився близько 1712 рокуFranciszek Ferdynand ks. Lubomirski z Lubomierza h. Drużyna (ID: 15.105.907). (батьки одружилися 1712 року) Батько — Єжи Домінік Любомирський. Матір — друга дружина батька Магдалена Тарло гербу Топор (?—1730Magdalena Tarło z Podhajec h. Topór (ID: 15.105.898)/), донька люблінського воєводи та удова Францішека Шембека.
Був послом сеймів 1740 і 1746 років. Разом з іншими представниками роду брав участь у поділі маєтностей Острозької ординації. Був послом на коронацію Катерини ІІ в Петербурзі 1762 року (за іншими даними 1761Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 15. — S. 77.). Уряди (посади): ольштинський староста (1728Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 15. — S. 76.); після брата Антонія Бенедикта отримав посади барського і казімірського старост у 1759 році, у 1761—1771 роках був великим мечником коронним , 1773 році став великим хорунжим коронним.Gierowski J. Lubomirski Jerzy Dominik h. Szreniawa (ok.1665—1727)… — S. 21. 1754 року отримав згоду короля на право відступити Рицьке староство Гусажевському, також отримав Бецьке староство, яке посів 1756 року. Нагороджений орденами святого Губерта (1741) та Білого Орла (1762).
Був власником Любара. На кошти князя протягом 1752-1765 років тут був побудований новий мурований домініканський костел на честь святого Архангела Михаїла та святого Яна Непомуцького . Князь також фінансово сприяв розбудові василіянського Любарського Свято-Георгіївського монастиря, передав йому права на землі 1753 року, сприяв відкриттю при монастирі в середині XVIII століття єзуїтської школиІсаєвич Я. Д. ВАСИЛІАНСЬКІ ШКОЛИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vasylianski_shkoly (останній перегляд: 26.04.2018)).
Помер, не залишивши нащадків, 29 січня 1774 року. Своїм спадкоємцем він обрав братанка Єжи Марціна Любомирського.
Див. також Маєток Стецьких
Примітки
Джерела Ворончук І. Родоводи волинської шляхти XVI — першої половини XVII ст. [Текст]: реконструкція родинних структур: методологія, методика, джерела. — К. : Вища школа, 2009. — 511 с. Українська шляхта з кінця XIV — до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна [Текст]: [монографія] / Н. Яковенко ; Український науковий ін-т Гарвардського ун-ту, Інститут критики. — Вид. 2-ге, переглянуте і випр. — К. : Критика, 2008. — 470 с.: іл. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1912. — Cz. 1. — T. 15. — S. 76—77. Gierowski J. Lubomirski Jerzy Dominik h. Szreniawa (ok.1665—1727) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 20—21.
Посилання Franciszek Ferdynand ks. Lubomirski z Lubomierza h. Drużyna (ID: 15.105.907).