Юзеф Сташевський (справжнє прізвище — Галічер; ; 18 вересня 1887, м. Тернопіль — 5 вересня 1966, м. Варшава) — український і польський географ, історик географії, педагог єврейського походження.
Життєпис
Походив із бідної єврейської родини, закінчив середню школу у Львові, від 1910 року вивчав географію і природознавчі науки у Віденському університеті. Під час Першої світової війни був офіцером австрійської армії, потрапив у російський полон, був учителем у польській гімназії в Іркутську, зумів стати учасником двох наукових експедицій у Забайкалля та Сибір. Після повернення з полону — викладач географії і природознавства у навчальних закладах Тернополя (1921—1939), зокрема в Другій тернопільській гімназіїSprawozdanie Dyrekcji II. Państwowego Gimmnazjum w Tarnopolu za rok szkolny 1928/29 . — Tarnopol 1929. — S. 4.Sprawozdanie Dyrekcji II. Państwowego Gimmnazjum im. Juliusza Słowackiego w Tarnopolu za rok szkolny 1937/38 . — Tarnopol 1938. — S. 3.. У 1937 році докторизувався у Львівському університеті. Під час Другої світової війни — в'язень німецьких концтаборів.
Від 1945 року мешкав у Сопоті, працював спочатку у Гданському державному «Педагогіум», а потім у Вищій педагогічній школі в Гданську, керівник закладу географії, від 1953 року — керівник кафедри регіональної географії. Від 1957 року — доцент, а від 1960 — професор Вищої педагогічної школи в м. Гданськ та Інституту геології АН у Варшаві. Засновник Гданського відділення Польського Географічного Товариства.
Помер 5 вересня 1966 року у Варшаві, похований на Військових Повонзках у Варшаві .
Праці Спеціаліст із фізичної географії і антропогеографії та історії античної географії. Автор понад 100 наукових праць, серед яких: «Słownik geograficzny» (1934, кілька перевидань), «Geografia fizyczna w liczbach» (1959), «Historia nauki o Ziemi w zarysie» (1966).
Примітки
Джерела Присяжний Т., Ткачов С. Сташевський Юзеф //