Альдо́ Росса́но Граціа́ті, відомий також під псевдонімом Г. Р. Альдо (; 1 січня 1905, Скорце, Італія — † 14 листопада 1953, П'яніга, Італія) — італійський кінооператор.
Біографія та творчість Альдо Граціаті народився 1 січня 1905 року в місті Скорце, що в регіоні Венето в Італії. З 1919 року жив у Франції, де знімався в німих фільмах як актор, працював фотографом. У період німецької окупації переїхав до Ніцци, де познайомився з Мікеланджело Антоніоні, який умовив його повернутися на батьківщину. Після Другої світової війни, повернувшись у 1947 році до Італії, почав знімати документальні фільми.
Починаючи з 1948 року, як оператор-постановник Альдо Граціаті працював з режисерами Лукіно Вісконті та Вітторіо Де Сікою над створенням значних художніх фільмів повоєнного італійського кіно: «Земля здригається» (1948), «Диво в Мілані» (1951), «Умберто Д.» (1952), які зіграли велику роль у становленні неореалізму. Знімав також екранізацію шекспірівського «Отелло», здійснену Орсоном Веллсом у 1952 році.
Альдо Граціаті загинув 14 листопада 1953 року в автокатастрофі на шосе між Падуєю і Венецією під час зйомок фільму Л. Вісконті «Почуття».
Граціаті двічі був відзначений кінопремією Італійського національного синдикату кіножурналістів Срібна стрічка: у 1950 році (за фільми «Небо над болотом» та «Кінець Помпеї») та у 1955-му за «Почуття» (посмертно).
Фільмографія Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Земля здригається La terra trema || Лукіно Вісконті |- ||| Небо над болотом || Cielo sulla palude Аугусто Дженіна Кінець Помпеї Gli ultimi giorni di Pompei || Марсель Л'Ерб'є |- ||| Завтра буде надто пізно || Domani è troppo tardi Леонід Могуй Завтра буде інший день Domani è un altro giorno || Леонід Могуй |- ||| Диво в Мілані || Miracolo a Milano Вітторіо Де Сіка Умберто Д. Umberto D. || Вітторіо Де Сіка |- ||| Отелло || The Tragedy of Othello: The Moor of Venice Орсон Веллс Три заборонені історії Tre storie proibite || Аугусто Дженіна |- ||| Провінціалка || La provinciale Маріо Сольдаті Вокзал Терміні Stazione Termini || Вітторіо Де Сіка |- ||| Неприємність (вулиця Падуї, 46) || Lo scocciatore (Via Padova 46) Джорджо Б'янкі Почуття ''Senso Лукіно Вісконті
Нагороди + Нагороди та номінації Альдо Граціаті Рік Категорія Номінант Результат Міжнародний кінофестиваль у Локарно Найкращий оператор (чорно-білий фільм)Пармська обитель (разом з Ромоло Гарроні та Ніколя Айє) Премія «Срібна стрічка» Найкращий операторНебо над болотом та Кінець Помпеї Почуття
Примітки
Джерела Альдо Г. Р. //
Посилання Альдо Граціаті в Інтернет-енциклопедії кінооператорів