Влодзімеж Ремігіуш Ленкевич-Іпогорський гербу Котвич (; 1878, с. Телешниця Ошварова — перед 1966, Лондон) — польський історик, педагог, урядовий комісар (1920—1926) і бургомістр (1929—1934) Тернополя, почесний громадянин Тернополя.
Життєпис Народився 1878 року в Телешниці Ошваровій (Ліського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща). Мав брата Адама (1888—1941) і сестру Марію (1888—1948).
Під час четвертого року студій на Філософському факультеті Львівського університету в 1899 році отримав стипендію фундації БарчевськогоKronika. Stypendya // Gazeta Lwowska, Nr 31 z 9 lutego 1899. — S. 4. . Закінчив навчання з науковим ступенем доктора філософіїSprawozdanie Dyrekcji II Państwowej Gimnazjum w Tarnopolu za rok szkolny 1931/32 . — Tarnopol 1932. — S. 3.. Був звичайним членом Історичного товариства у ЛьвовіSprawozdanie z Czynności Wydziału Towarzystwa Historycznego we Lwowie tudzież Komitetu Redakcyjnego Kwartalnika Historycznego za rok 1912 . — Lwów 1913. — S. 15. і Повітової шкільної ради.
Став учителем історії та географії. У березні 1902 року зі заступника вчителя іменований вчителем середніх шкіл і переведений з П'ятої львівської гімназії до гімназії в ТарновіWiadomości osobiste // Dziennik Urzędowy C. K. Rady Szkolnej Krajowej w Galicyi, Nr 24 z 2 lipca 1902. — S. 350.. Упродовж 1911—1931 років був директором Другої тернопільської гімназії ім. Юліуша СловацькогоHof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918 . — Wiedeń 1918. — S. 1022.Sobotkiewicz S. Patrząc na zdjęcie matki // Wiadomości, Nr 13 (1043) z 27 marca 1966. — S. 1..
Під час Першої світової війни заснував у Тернополі Товариство польське, пізніше в часі польсько-української війни був інтернований українцями (1919).
Від 1920 до січня 1926 року був урядовим комісаром м. Тернопіль. Тоді міська рада надала йому звання почесного громадянина ТернополяCo dzień niesie? Komisarz rządowy m. Tarnopola // Gazeta Lwowska, Nr 7 z 10 stycznia 1926. — S. 2.. Від 1921 до 1927 — голова футбольного клубу «Креси». 1929—1934 — бургомістр Тернополя. Будучи на посаді директора Другої тернопільської гімназії, 5 грудня 1929 року взяв відпустку для виконання уряду бургомістра, а 30 листопада 1931 року на власне прохання переведений у стан спочинку. У березні 1933 року став заступником голови комітету в справі будівництва пам'ятника Юзефові Пілсудському в ТернополіTarnopol buduje wielki pomnik Marszałka Piłsudskiego // Gazeta Lwowska, Nr 84 z 26 marca 1933. — S. 7.. У 1930-х роках був власником автомобіля, що на той час ще було доволі рідкісним явищем у Тернополі.
Був одружений, мав двох дітей (1900 і 1903 р.н.). Помер перед 1966 роком у Лондоні.
Відзнаки Хрест Незалежності Офіцерський хрест Ордена Відродження Польщі (2 травня 1924)Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924 . — Warszawa: Prezydium Rady Ministrów, 1926. — S. 26. Ювілейний хрест для урядовців і цивільних службовців (Австро-Угорщина) Почесний громадянин Тернополя (1926)
Публікації «Udział Rosji w pokoju karłowickim 1699» (1901)Udział Rosji w pokoju karłowickim 1699 // books.google.pl [дата доступу 6 березня 2017], «Wychowanie estetyczne młodzieży» (1912).
Примітки
Джерела Sprawozdanie Dyrekcji II Państwowej Gimnazjum w Tarnopolu za rok szkolny 1931/32 . — Tarnopol 1932. Włodzimierz Lenkiewicz-Ipohorski h. Kotwicz // sejm-wielki.pl [дата доступу 6 березня 2017]