Ви́ща Дубе́чня — село в Україні, у Вишгородському районі Київської області. Розташоване на березі Десни. За 30 кілометрів від Києва, та за 20 від Вишгорода. В селі функціонують п'ять магазинів та два кафе-бари, також будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, ветеринарна клініка. Наявна загальноосвітня середня школа, дітей до неї підвозить шкільний автобус.
Транспортне сполучення Має зручне транспортне сполучення з Києвом та Вишгородом. З Києва можна дістатися маршрутними таксі «Київ-Вища Дубечня» та проїзними (до Пірнова, Жукина, Сувида чи Десни). Кінцева автобусів — на станції метро «Героїв Дніпра», а маршрутних таксі до Сувида чи Десни — автостанції «Полісся» (площа Т. Шевченка). В селі існують чотири зупинки: «Буново», «Радгосп»(Пиреї), «Центр», «Ветлікарня».
Шлях від станції метро «Герої Дніпра» до села Вища Дубечня автобусом займає 40-45 хвилин, автомобілем 25-30 хвилин.
Історія Перші згадки про Вищу Дубечню в історичних документах належать до 1552 року.
За Гетьманщини селище Вища Дубечня входило до складу Гоголівської сотні Київського полку.
За описом Київського намісництва 1781 року у Вищій Дубечні було 17 хат. За описом 1787 року в селі проживало 67 «казених людей».Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 99, 244
З 1781 року Вища Дубечня у складі Остерського повіту Київського намісництва, пізніше у складі того ж повіту Чернігівської губернії.
За даними на 1859 рік у казенному селі Остерського повіту Чернігівської губернії мешкало 445 осіб (232 чоловічої статі та 213 — жіночої), налічувалось 76 дворових господарств.
Станом на 1886 у колишньому державному селі Жукинської волості мешкало , налічувалось 115 дворових господарств, існував постоялий будинок.
.
В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
Перед Голодомором 1932-33 років у селі був уже створений колгосп ім. Шевченка, налічувалось близько 300 дворів, проживало в них більше 1000 людей, так як сім'ї були багатодітними. Близько десяти родин було розкуркулено.
Під час Німецько-радянської війни село було повністю спалене гітлерівцями. 236 жителів Вищої Дубечні було нагороджено орденами й медалями СРСР. Степану Михайловичу Бендикову було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Частини РСЧА відвоювали Вищу Дубечню і відновили в ній злочинну радянську владу 18 вересня 1943 року.
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Вищу Дубечню початку 1970-х було подано таку інформацію:
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська82098.68%російська111.32%Усього831100%
Теперішній час В селі діють 5 магазинів, православна церква, школа, бібліотека, клуб. В останні роки село досить розвинулось в плані інфраструктури. Відбувається активне розширення території: постійно зводяться нові житлові масиви, зокрема, котеджні містечка.
Відомі уродженці Дума Дмитро Павлович — астроном, доктор фізико-математичних наук, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки.
Пам'ятки У селі є церква Казанської ікони Божої Матері ПЦУ.
Галерея
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
Примітки
Джерела
Посилання Облікова картка на сайті ВРУ Погода у селі Інститут історії України, 17 вересня