Окуловка () — місто у Росії, адміністративний центр Окуловського муніципального району Новгородської області.
Географія Місто розташоване на Валдайській височині, на річці Перетна, за 153 км від Великого Новгорода, за 249 км від Санкт-Петербургу і за 400 км від Москви. Площа міста складає 46 км², протяжність з півночі на південь — 8,5 км, із заходу на схід — 5,4 км. Найближче до Окуловки місто — Боровичі (37 км на схід).
Історія
Вперше Окуловка згадується у Писцевій книзі Деревської п'ятини Новгородської землі близько 1495 р. (відносилася до Поліщського погосту). З 1851 р. — залізнична станція Миколаївської залізниці.
До кінця 1926 р. Окуловка — центр Окуловскої волості Маловішерського повіту Новгородської губернії, а з 1921 року, у тім числі, і Північно-Західної області, куди цілковито увійшла і вся територія Новгородської губернії. З 1 січня 1927 р. Окуловка — адміністративний центр Окуловська району Боровичского округу Ленінградської області. Рішенням Президії ВЦВК від 25 червня 1928 р. населені пункти Окуловка і Парахін-Поддуб'є були перетворені в робочі селища. З утворенням 5 липня 1944 р. Новгородської області обидва селища, як і весь Окуловський район, увійшли до її складу. З квітня 1963 р. по січень 1965 р. обидва селища входили в Маловішерський промисловий район.
У грудні 1964 року Новгородський облвиконком ухвалив рішення про злиття робітничих селищ Окуловка і Парахін-Поддуб'є у місто Окуловка. Рішення було затверджено Указом Президії Верховної Ради Української РСР 12 січня 1965 р. Ця дата стала вважатися днем народження міста.
Населення
Історична довідка стосовно населення Окулівки на початку XX століття Станція Окуловка — 205 дворів, 257 будинків, 1716 жителів; Сусіднє село Окуловська — 185 жителів; Довколишній виселок Окуловка — 141 житель; Цвинтар Окуловка 10 жителів; Прилегла садиба панів Сіппел «Окуловка» — 11 жителів.
Транспорт
Залізнична станція — Окуловка Приміські електропоїзди : Окуловка — Мала Вішера Окуловка — Бологоє Окуловка — Неболчі
міжміські автобуси Новгород — Пестово Новгород — Боровичі Новгород — Хвойна Окуловка — Валдай
Відомі люди, що побували в Окулівці Л. М. Толстой побував у 1879 році у маєтку своєї тещі Л. А. Берс. Ю. М. Реріх народився тут в період, коли його батько М. К. Реріх проводив розкопки, результати і відкриття яких увійшли у «Золотий фонд» Імператорського Російського археологічного товариства. І. І. Левітан. Мотиви Окуловського життя відображені ним у пейзажах «Останні промені сонця», «Сутінки», «Сутінки. Стоги», «Хати», «Літній вечір», «Озеро (Русь)». М. А. Римський-Корсаков працював у 1901—1903 р.р. над оперою «Кощій Безсмертний» і «Сказання про невидимий град Кітеж і діву Февронію». С. В. Рахманінов, композитор. О. Ф. Берггольц, поетеса. Тут у неї народилася ідея написання книги «Денні зірки». Природа Окулівського району стала для неї взірцем і символом Батьківщини. Поети М. Кузьмін, С. Ауслендер, М. С. Гумільов полюбляли тут відпочивати. Академік М. І. Желєзнов — засновник Тимірязівської академії, мав тут садибу.
Пам'ятники За радянських часів були встановлені пам'ятники В. І. Леніну (на даний час втрачений) і С. М. Кірова. 12 вересня 2002 р. в огорожі церкви св. Олександра Невського в Окуловці відкрито пам'ятний знак жертвам політичних репресій. 16 серпня 2007 р. в Окулівці відбулося відкриття пам'ятника, присвяченого видатному сходознавець, лінгвіст, філологу і мандрівникові Ю. М. Реріху. У 1990-х роках встановлено пам'ятник народженому між Окуловка і Угловка, у с. Язикове М. М. Миклухо-Маклаю 17 жовтня 2015 року біля залізничного вокзалу було встановлено пам'ятник Віктору Цою.
Примітки
Посилання Офіційний сайт Адміністрації Окулівського міського поселення Электронная Окуловка — Любимый город в Интернете Интернет-портал города Окуловка Карты города Окуловка и Окуловского района Прогноз погоды в Окуловке, мониторинг Историческая справка