Гімназія № 36 — муніципальний загальноосвітній заклад в Ростові-на-Дону. Будинок побудовано в 1915 році в стилі модернШулепова Э. А. Материалы свода памятников истории и культуры РСФСР. Ростовская область. — М.: Изд-во НИИ культуры, 1990. — С. 23. за проектом архітектора П. Я. Любімова. Будівля гімназії має статус об'єкта культурної спадщини місцевого значення.
Історія
У 1906 році статський радник Микола Павлович Степанов відкрив у Ростові чотирикласну чоловічу гімназію. Спочатку вона розміщувалася в приміщенні колишнього дитячого притулку, але через кілька років Степанов вирішив збудувати для неї окрему будівлю. Нову будівлю гімназії було побудовано в 1915 році за проектом київського архітектора П. Я. Любимова. В гімназію брали з 14-15 років. Плата за навчання у підготовчому класі становила 100 рублів, а в першому — 130 рублів. З 1916 року в гімназії могли навчатися як хлопчики, так і дівчатка.
Під час громадянської війни гімназія була діючою. У 1920 році вона була перетворена в трудову школу першого ступеня № 95. В 1922 році на базі молодших класів школи № 95 відкрили школу першого та другого ступенів № 24 імені Троцького. З 1926 року — це школа-семирічка № 5 імені Троцького. У документах 1928 року навчальний заклад значилося як Ростовська-на-Дону совтрудшкола-дев'ятирічка № 10. За даними 1938 року — середня школа № 36 ім. М. Горького. У 1962 році в школі № 36 було введено викладання ряду предметів англійською мовою. У 1997 році школа була реорганізована в гімназію № 36.
У 2007 році гімназія № 36 увійшла в число шкіл-лауреатів всеросійського конкурсу «Кращі школи Росії»Лауреаты, 2007 год на сайті конкурса «Лучшие школы России».
Архітектура та оформлення
Цегляна будівля школи має три поверхи і підвал. Дах чотирисхилий з шатром на північно-східній стороні. Цегельний декор і асиметрія фасаду гімназії, складна форма віконних прорізів дозволяють віднести споруду до стилю модернКукушин B. C. Модерн // История архитектуры Нижнего Дона и Приазовья. — Ростов-на-Дону: ГинГО, 1995. — 275 с. — ISBN 5-88616-027-2.. Лізени, які грають роль розкрепівок, слугують для вертикального членування фасаду. Горизонтальне членування будівлі досягається завдяки карнизу на кронштейнах і міжповерховій тязі.
Будівля розташована на розі вулиці Горького та Соборного провулка. Вона має складну конфігурацію. Рекреаційний зал гімназії є композиційним центром будівлі. До нього примикають сходи і класи.
1 вересня 2011 року перед входом в гімназію була встановлена скульптура хлопчика на глобусі.
Відомі учні Мінц Олександр Львович — вчений-радіотехнік. Навчався в гімназії з 1908 по 1916 рік. Про це свідчить встановлена в 1977 році меморіальна дошка. Риндзюн, Володимир Ілліч — письменник, публіцист, журналіст, відомий під псевдонімом А. Ветлугін; автор творів «Авантюристи громадянської війни», «Третя Росія», був секретарем і перекладачем А. Дункан і С. Єсеніна, працював з А. Товстим. Навчався в гімназії з 1906 по 1914 рік. Нагороджений золотою медаллюМинистерство народного просвещения, Аттестат зрелости (копия), Архив Московского университета, личное дело студента, стр.1-3.
Примітки
Література Весь Ростов и Нахичевань-на-Дону. 1914.. — Харьков, 1914. — С. 393. Вся Донская область и Северный кавказ на 1908 г.. — Ростов-н/Д, 1908. — С. 295. Гегузин И. Страницы ростовской летописи. — Ростов-н/Д, 1983. — С. 86—87. Чеботарев Г. А. Ростов. Нахичевань-на-Дону. Справочная книжка. — Ростов-н/Д, 1911—1912. — С. 95.