Сільце́ — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець на півдні району. До 2020 року адміністративний центр колишньої однойменної сільради. До Сільця приєднано хутори Застав'я, Кадуби та Нова Гребля; у зв'язку з переселенням жителів село Леонти та х. Собеско виведені з облікових даних. До 1990 року належало до Бережанського району.

Населення — 1600 особи (2007).

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська119399.92 %російська10.08 %Усього1194100 %

Історія

Перша писемна згадка — 1466 року.

У 1854—1918 рр. у складі Підгаєцького повіту (Австро-Угорщина).

Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива. У 1937 році на х. Нова Гребля була велика пожежа, залишилося 2 будинки.

1957 року в Сільці сталась велика повінь (1 особа загинула).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610807, розташована у приміщенні клубу.

Результати зареєстровано 858 виборців, явка 52,80 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 29,05 %, за «Європейську Солідарність» — 17,74 %, за «Голос» — 14,86 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 28,29 %, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 22,94 %, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 18,26 %.

Релігія церква святих верховних апостолів Петра і Павла (1996, УГКЦ), церква Святих Апостолів Петра і Павла (1997, ПЦУ), каплиці св. Володимира (1992, х. Нова Гребля), св. Петра і Павла (1941, дерев.), «фігура» Божої Матері (1932, відновл. 1990).

Пам'ятки

Поселення «» (давньоруський час (XII—XIII ст.));

Пам'ятники

Споруджено пам'ятники жертвам 2-ї світової війни та односельцям (1988), Т. Шевченку (1992), встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1990) і проголошення незалежності України (1992), насипані братські (1919, на місці похов. 3-х вояків) та ОУН і УПА (1992, на місц і перепоховання), 2 символічні могили Борцям за волю України (відновлено 1991).

Пам'ятник Т. Шевченку Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1992 р. Скульптор — М. Папіш.

Хрест, постамент — камінь.

Висота — 2,3 м, висота барельєфу Т. Шевченка — 0,5 м.Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, ТзОВ «Сільцівське», 3 фермерські господарства, торговельний заклад.

Відомі люди

Народилися військовик, громадський діяч, поет М.-Д. Гайва, громадські діячі М. Іваськевич та В. Чибрас, громадский діяч М. С. Гайва (Корпан), Северин Титус Моравський — львівський латинський архієпископKumor B. Morawski Seweryn Tytus (1819—1900) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/4, zeszyt 91. — S. 742.  — польський скульптор

Галерея

Примітки

Джерела