Все́волод Микола́йович Шило́вський (; 3 червня 1938, Москва, РРФСР, СРСР — 26 листопада 2025) — радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер, сценарист, педагог. Заслужений артист РРФСР (1980). Народний артист РРФСР (1986)Биография Всеволода Шиловского .

Життєпис Батько закінчив консерваторію по класу композиції і Військово-інженерну академію імені М. Є. Жуковського, керував заводом, був начальником станції Північного морського шляху у Тіксі. Учасник німецько-радянської війни. Мати під час війни перебувала з Всеволодом в евакуації в Казані і працювала на авіамоторному заводі.

З дитинства мріяв стати актором, займався в драматичному гуртку і студії при Будинку вчителя.

У 1956—1957 роках працював слюсарем на Московському верстатобудівному заводі «Салют».

Закінчив Школу-студію МХАТ (1961, курс О. М. Карєва). В 1961—1987 поєднував активну знімальну діяльність з роботою у МХАТі.

З 1987 зосередився виключно на кінематографі, у деяких фільмах виступав також як режисер. Знімався в картинах українських кіностудій. Ряд кінофільмів як кінорежисер поставив в Україні, зокрема, на Одеській кіностудії.

Є керівником акторської майстерні у ВДІКу.

Брав участь в програмі «Білий папуга».

З 2000 року викладає акторську майстерність у Всеросійському державному університеті кінематографії імені С. А. Герасимова (ВДІК).

З 2008 року — Президент кінофестивалю «Золотий Фенікс».

У 2009 році організував «Театр-студію Всеволода Шиловського».

Помер 26 листопада 2025 року.

Особисте життя Був тричі одружений. Перша дружина — акторка Євгенія Уралова. Третя дружина — арфистка Наталія Цехановська.

Має двох синів: старший син — Ілля Шиловський ( 1970) — сценарист і режисер, живе та працює у Москві; молодший Павло ( 1974) — підприємець.

Внуки — Шиловська Аглая Іллівна, яка також обрала акторську професію, та Дарина.

Акторські роботи

: Наш дім — безбілетник : Випадок зі слідчої практики — Яків Григорович Хомич : Директор — Пташкін 1969: Сувора дівчина — Малашкин : День за днем — колишній чоловік Льолі : Село Степанчиково і його мешканці — Павло Семенович : Доля — німецький солдат Ганс 1977: Зустріч на далекому меридіані — американський учений 1977: Слідство ведуть ЗнаТоКі. Будь-якою ціною — Семен Холін : Біла тінь — Візир : Синдикат-2 — Євген Сергійович Шевченко, начальник контррозвідки Бориса Савінкова 1981: Бідна Маша — Федір Федорович Прібилёв 1981: Валентина — Інокентій Степанович Мечёткін 1981: Улюблена жінка механіка Гаврилова — Паша 1981: Портрет дружини художника — Митрофанович : Закоханий за власним бажанням — Коля 1982: Голос — кольчужники 1982: Нікколо Паганіні — Джоаккіно Антоніо Россіні 1982: Професія — слідчий — Юрій Миколайович : Військово-польовий роман — Гриша 1983: Швидкість — Сергій Трохимович Левко 1983: Торпедоносці — Артюхов 1983: Серед тисячі доріг — редактор : Виграш самотнього комерсанта — Серафіно 1984: Дві версії одного зіткнення — Жигалов 1984: Щаслива, Женька! — Сусід 1984: Капітан Фракасс — маркіз ла Брюйер : Прийдешньому віку — Граттіотті 1985: Як стати щасливим — головний редактор 1985: Кармелюк — художник Тропінін 1985: Подвиг Одеси — контр-адмірал Жуков : Без терміну давності — Зевс Іванович Скачков 1986: Винятки без правил (новела «Голос») — начальник главку 1986: Ягуар — майор : Апеляція — Пастухов 1987: Обранець долі — імператор Наполеон : Політ птаха — Тархунський 1988: Життя Клима Самгіна — Бердников 1988: Робота над помилками — Челишев 1988: В'язень замку Іф — Кадрусс : Світла особистість — Авель Олександрович Доброгласов 1989: Інтердівчинка — Зайцев 1989: Смиренний цвинтар — Носенко : Аферисти — «Маруся» / Сидор Полікарпович 1990: Це ми, Господи!.. — Переверзєв : Вищий клас — Сергій Сергійович 1991: Лінія смерті — Нікольський : Давайте без фокусів! — Іван Петрович, голови виконкому : Вирок — Талбот : Я нікуди тебе не відпущу : Барханов і його охоронець — шеф : Все те, про що ми так довго мріяли — господар : Каменська — полковник Павлов 1999: Операція «Коза» / Operacja Koza  — генерал КДБ : Ростов-тато — Пічугін 2000: Марш Турецького — генеральний прокурор 2000: Гра в кохання — режисер 2000: Артист і майстер зображення — бос , : Далекобійники — директор (19 серія) : Люди і тіні: Секрети лялькового театру — Вадим Чепрасов 2001: Підозра — начальник міліції 2001: Ідеальна пара : Змішувач — Борис Борисович 2003: Інше життя — Володимир 2003: Краще місто Землі — режисер 2003: Сищик без ліцензії — Ратушинську 2003: Чорна мітка — M.C. Горбачов : Стилет 2 — Колесников 2004: Опера. Хроніки вбивчого відділу — адвокат Страхов : Попса — Юхим Ілліч, поет-пісняр 2005: Дві долі-2 — Слєпнєв Віталій Михейович, батько Кирила 2005: Дві долі-3 — Слєпнєв Віталій Михейович, батько Кирила 2005: Рієлтор — продюсер : Гра слів. Перекладачка олігарха — колекціонер жуків 2006: День грошей — антиквар 2006: Кінець світу — начальник Помидоров : Життя зненацька — Сидор Камілович 2007: Друге дихання — Драч, кримінальний антиквар : Я не я — Куролапов 2008: Трюкачі — камео 2008: Ділки. Бути разом — Іван Самойлович Кольцов, губернатор 2008: Кровні узи — Микола Ушаков : Прощальна справа / L'affaire Farewell (Франція) — Михайло Горбачов 2009: Будинок з сюрпризом — дядя Юра : Лазник Президента, або Пасічники Всесвіту — Лазник Президента 2010: Жила-була одна баба — батько Веремій, священик : Заручники любові — Оскар Борисович Пандера 2011: Життя і пригоди Мішки Япончика — Лев Барський : Санта Лючія — Олег знизав : Справа честі — Віктор Павлович Кабзиста, кримінальний авторитет : Чудотворець — Ілля Ігорович Губер : Любов і Сакс — важливий пан

Режисерські роботи

: День за днем : В одному мікрорайоні : Солодкоголосий птах юності (фільм-спектакль) : Заколот (фільм-спектакль) : Волоколамськоє шосе (фільм-спектакль) : Мільйон у шлюбному кошику : Обранець долі : Аферисти : Блукаючі зірки 1991: Лінія смерті : Кодекс безчестя : Вирок : Люди і тіні. Секрети лялькового театру : Зірки на ранковому небі (фільм-спектакль) 2004: Не всі кішки сірі : Поліція Хоккайдо. Російський відділ (не завершений)

Нагороди Заслужений артист РРФСР (1980) Народний артист РРФСР (1986) Орден Дружби (1997) — за заслуги перед державою, вагомий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами, багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2006) — за великий внесок у розвиток кіномистецтва і багаторічну творчу діяльність Орден Пошани (2015) — за великі заслуги e розвитку вітчизняної культури і мистецтва, телерадіомовлення і багаторічну плідну діяльність Почесна грамота Президента Російської Федерації (2018) — за заслуги e розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність

Примітки

Посилання Офіційний сайт Всеволода Шиловського https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/4881/works/