Коттон-джин (, скор. від — «бавовняна машина») — машина, що дозволяє швидко та просто відділити волокна бавовни від насіння, значно підвищуючи продуктивність праці порівняно з ручним відділенням. Волокна потім використовуються для виробництва різноманітної текстильної продукції, а насіння може бути сировиною для бавовняної олії.
Історія
Перші механізми, що використовувалися для обробки (тіпання) бавовни, являли собою дерев'яний або залізний валик і плаский камінь або шматок дерева. Найстаріші згадки про механізм такого типу були знайдені у печері в індійському штаті Махараштра і відносяться до 5-го століття нашої ериInventing the Cotton Gin: Machine and Myth in Antebellum America .
Перший механічний апарат сучасного типу був створений американським винахідником Елі Вітні в 1793 і запатентований в 1794. Коттон-джин Вітні складався з металевої сітки, гачків на дерев'яних циліндрах, що обертались та підчіпляли волокна і протягували їх крізь сітку, і щіток, що прибирали лінт. Сітка являла собою натягнуті паралельно дроти, відстань між якими була замала, щоб насіння могло через неї пройти. Ця модель могла обробляти до 23 кг бавовни на день.
Значення Винахід Вітні дозволив сильно наростити прибутковість вирощування бавовни, що сприяло різкому збільшенню виробництва бавовняного волокна, особливо у південних штатах. Тільки між 1830 і 1850 роками виробництво бавовни виросло з 750 тисяч до 2,85 мільйонів тюків.Seeds of conflict
Але з іншого боку, збільшення масштабів виробництва потребувало великої кількості робочої сили, що сприяло розквіту работоргівлі і плантацій. Якщо в 1790 році на виробництві бавовни було задіяно 700 000 рабів, то у 1850 році їх число зросло до 3,2 мільйона.Making Cotton King У 1860 році дві третини усього світового виробництва бавовни припадало на рабську працю. Залежність півдня США від рабства стало однією з причин конфлікту між південними і північними штатами, що вилилися у громадянську війну в США.
Примітки