Йо́сип Іва́нович Бове́ (, , ;  — ) — російський архітектор, визначний майстер російського класицизму.

Життєпис Бове народився в Санкт-Петербурзі в родині неаполітанського художника Вінченцо Джованні Бова, який приїхав до Росії в 1782 році для роботи в Ермітажі. Мати — Катерина Кнаппе, дочка художника . Дане при хрещенні ім'я Джузеппе пізніше було перероблено на російський манер — Йосип Іванович. Незабаром після народження Йосипа сім'я переїхала до Москви.

Архітектурну освіту здобув в архітектурному училище при у Ф. Кампорезі. На службу він поступив в 1801 році, відбувся архітектором при кремлівській експедиції і потім в комісії будівель; працював під керівництвом М. Ф. Казакова і К. І. Россі у Москві і Твері.

Під час французько-російської війни 1812 року Бове служив корнетом . В 1813 році повернувся на міську службу. Для відновлення спаленої Москви була створена спеціальна , в яку Бове увійшов архітектором четвертої ділянки і відповідав за центральні райони міста: Тверську, Арбатську, Пресненську, Новинську і Міську частини. В 1814 році Бове був призначений головним архітектором «фасадницької частини», що наглядає за проектами і їх «виробництвом в точності у Прожектованих лініях, а також планам і фасадам що видаються». Бове зумів на цій посаді оновити вигляд стародавньої столиці, з новим для Москви розмахом і за єдиним стилістичним задумом. За допомогою затвердженого в 1817 році генерального плану, Бове втілив ідею міста-монумента на славу величі Російської імперії.

В 1816 році Бове отримав звання архітектора від ради Імператорської Академії мистецтв, перейшов у православ'я і одружився з удовою-княгинею Авдотьєю Семенівною Трубецькою, до шлюбу Гур'євою (1786—1871). У тому ж році Бове подав до Імператорської Академії мистецтв прохання про присвоєння йому звання академіка архітектури. Академія дала архітекторові завдання спроектувати будівлю театру на 3 тисячі осіб. Однак дорученого завдання Бове не виконав, і шукане звання не було йому присуджено.

Під керівництвом Бове у центрі Москви були перебудовані Торгові ряди у стилі класицизму навпроти Кремля (не збереглися), проведено реконструкцію Красної площі, знесені земляні укріплення навколо Кремля і засипано рів, розбитий Кремлівський (Олександрівський) сад, побудовано (інженерна структура розроблена О. Бетанкуром), створена (1818—1824) з Великим (Петровським) театром (1821—1824; перероблений проект Либсон В. Я., Кузнецова А. И. Большой театр СССР: История сооружения и реконструкции здания. — М.: Стройиздат, 1982. — С. 34-39. — 136 с.). За межами центру Бове будує міську лікарню за Калузькою заставою (1828—1833). Тріумфальну арку, зведені за проектом Бове біля Тверської застави (1827—1834), були відтворені в 1968 році поблизу монумента Перемоги, що будувався тоді на Поклонній горі.

Помер Бове в Москві, похований на кладовищі Донського монастиря.

Доробок

1802—1836 — (православний храм у місті Клин) 1814—1815 — Торгові ряди навпроти Кремля (на місці ГУМf, не збереглися) 1820—1822 — Олександрівський сад з гротом 1824—1825 — Манеж 1818—1824 — Театральна площа 1821—1824 — Большой театр 1827—1834 — Тріумфальна арка біля Тверської застави (на початок ХХІ сторіччя біля парку Перемоги) 1828—1833 — Градська лікарня (на початок ХХІ сторіччя Міська лікарня № 1 ім. М. І. Пирогова). Москва, Ленінський проспект, 8 корпус 1 Будинок у володінні дружини у Петровському провулку (колишньому Богословському), на початок ХХІ сторіччя № 9 Будинок М. С. Гагаріна (пізніше Книжкова палата) на Новинському бульварі, зруйнований під час ІІ світової війни 1822—1824 — Церква Святого Миколая. Москва, Котельницький 1-й провулок, 8-10 1822 — у маєтку дружини в Архангельському. Село Архангельське Рузького району Московської області 1825—1828 — . Село Пехра-Покровське Балашихинського району Московської області (авторство приписується за подібністю з аналогічними спорудами, документального підтвердження не збереглося) 1825—1828 — Перебудова будівлі Новоєкатерининської прочанської лікарні, спорудження церкви Катерини Великомучениці (нині міська лікарня № 24, на розі і , № 15/29). 1825—1831 — Реконструкція Знам'янської церкви села Холми у заміському маєтку дружини. 1820-ті — Торгові ряди на (не збереглися) 1830 — біля (доопрацювання проекту 1829 року, добудовано після смерті Бове ) 1832 — Перебудова . Москва, , 20 1833 — Церква Троїці Живоначальної у Даниловському монастирі 1830—1839 — у місті Єгор'євськ (підірваний в 1935 році за рішенням Президії ВЦВК).

Вибрані твори

Див. також Персоналії, пов'язані із Санкт-Петербургом

Примітки

Джерела

Покровская З. К. Осип Бове. — М. : Стройиздат, 1999. — 352 с. — (Мастера архитектуры). — ISBN 5-274-00592-6. Грабарь И. История русского искусства. — Спб., 1912. — Т. I : История архитектуры (введение).

Посилання