Стояк тертя (Стояк клиновий) — металевий кріпильний стояк, у якого висувна частина фіксується в робочому положенні і створює опір переміщенню за рахунок тертя в замку стояка. Опір може бути постійним і зростаючим.
Типи вітчизняних стояків: ТУ, ТЖ.
Потужність пластів, де вони застосовуються, — 0,5…1,8 м.
Робочий опір 196…245 кН. Маса 13,5…43,2 кг.
Замок стояка тертя — пристрій для фіксації висувної частини стояка при встановленні кріплення та створенні робочого опору стояка за рахунок розвантаження від тиску при витягуванні кріплення.
Складається з корпуса, самозатяжного клину, проміжних пластинок, горизонтального клину, штиря і пружини. При забиванні клину відбувається фіксація висувної частини стояка за рахунок сили тертя в замку. Опускання висувної частини стояка відбувається з постійним опором, створюваним силою тертя в замку. Для витягування стояка вибивається клин і звільнюється її висувна частина.
Див. також Стояк гідравлічний
Література