О́тто Ве́рніке (, повне ім'я — О́тто Карл Ро́берт Ве́рніке (); 30 вересня 1893, Остероде-ам-Гарц, Нижня Саксонія, Німецька імперія — 7 листопада 1965, Мюнхен, Баварія, ФРН) — німецький кіноактор, актор озвучуванняОтто Верніке на сайті Deutsche Synchronkartei. Дата доступу 22.12.2016.

Життєпис Отто Верніке народився 30 вересня 1893 року в нижньосаксонському місті Остероде-ам-Гарц. Син директора броварні, брав уроки акторської майстерності у книготорговця, після чого у 1910—1914 роках виступав у Ерфурті та Айзенаху. Після участі у Першій світовій війні працював у міському театрі в Бонні, з 1921 по 1937 рік грав на сцені Державного театру в Мюнхені. У 1934—1941 роках Верніке виступав також в Німецькому театрі і з 1941 по 1944 рік під керівництвом Густава Ґрюндґенса в Державному театрі Берліна. З 1945 року був актором в Баварського Державного театру в Мюнхені.

У кіно Отто Верніке дебютував у середині 1920-х років. Найбільшого акторського успіху досяг роллю інспектора Карла Ломана у знаменитому класичному трилері Фріца Ланга «М» (1931) та у його ж фільмі 1933 року «Заповіт доктора Мабузе». У цих стрічках Вернеке вперше створив образ прагматично-раціонального комісара.

Отто Верніке був одружений з єврейкою, тож зміг працювати в нацистській Німеччині лише за наявності спеціального дозволу Імперської палати культури та завдяки значному пожертвуванню в нацистську партію. У 1939 році він отримав повне членство в Імперській театральній палаті ()Ernst Klee: Das Kulturlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. S. Fischer, Frankfurt am Main 2007, , S. 659.. На завершальній стадії Другої світової війни Йозеф Геббельс у серпні 1944 року вніс Верніке до Списку талановитих від Бога (), потрібних йому для участі в пропагандистських фільмах, що означало звільнення актора від участі у бойових діях, навіть для робіт на внутрішньому трудовому фронті ().

Після війни Отто Верніке продовжував працювати актором в театрі і кіно. У 1950 році він також виступив як режисер фільму «Хто їздив на сірому Форді?», в якому також зіграв роль слідчого комісара.

У квітні 1951 року Отто Верніке був важко травмований під час аварії на сцені. В результаті паралічу і втрати здатності говорити, актор не міг у повній мірі здійснювати свою професійну діяльність. Лише у 1955 році Верніке повернувся до роботи, граючи невеликі ролі в кіно та беручи участь у радіопостановках. Він також працював як запрошений лектор в театральній школі Otto-Falckenberg-Schule в Мюнхені.

Отто Верніке працював також актором озвучування. Він дублював німецькою мовою Френка Моргана (у фільмі «Крамничка за рогом», 1940), Реймонда Мессі («Одержима», 1947), Лайонела Беррімора («На кораблях по морю», 1949) та ін.

Донька Отто Верніке також була акторкою.

Отто Верніке помер 7 листопада 1965 в Мюнхені. Був похований на Північному кладовищі міста на ділянці, яка сьогодні спустошена.

Фільмографія (вибіркова)

Примітки

Посилання