Язід III ібн аль-Валід (; 701 — 25 вересня 744) — халіф з династії Омеядів.
Життєпис Язід був сином перської княжни, яку подарували як наложницю халіфу Аль-Валіду IPhilip Khuri Hitti, History Of Syria (Gorgias Press LLC, 2004), 489. Арабський історик Ат-Табарі казав, що Язід був високим і гарнимTabari, 243.
За часи правління Язіда III відбулись серйозні заворушення у деяких провінціях халіфату. Окрім того стався розкол всередині династії Омеядів. Населення Хомса підбурило заколот, закликаючи помститись за убитого аль-Валіда II ібн Язіда, й оголосило халіфом його сина аль-Хакама. Повстанці убили намісника провінції й під командою Абу Мухаммада ас-Суф'яні вирушили на Дамаск. Загін був розгромлений Сулайманом ібн Хішамом та Абдул-Азізом ібн аль-Валідом, а ас-Суф'яні був взятий у полон. Повстання також відбувались у Палестині, Вірменії й АтропатеніА. Али-заде. Язид III ибн аль-Валид (126/744) // Хроника мусульманских государств. М., УММА,. 2004. — 445 с., илл. ISBN 5-94824-111-4.
Примітки
Література
А. Али-заде. Ибрахим ибн аль-Валид (126/744 — 127/744) // Хроника мусульманских государств. М., УММА,. 2004. — 445 с., илл. ISBN 5-94824-111-4