Рома́н Анато́лійович Веремійчу́к ( — ) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях Народився 1987 року в селі Орепи (Новоград-Волинський район, Житомирська область). Закінчив школу; 2008-го Грицівське ВПУ-38, спеціальність — механізація сільського господарства. Батько помер 2011 року.
Мобілізований 11 березня 2014-го, радіотелефоніст, 30-та окрема механізована бригада.
Зник безвісти після боїв поблизу села Степанівка після обстрілу з БМ-21 «Град» і танків КП бригади в районі села Степанівка (Шахтарський район). Тоді полягли Даніл Кіріллов, Сергій Майборода, Іван Олійник та Вадим Пашковський. Військовиків раптовий вибух застав у підвалі; їх накрило камінням, усе запалало. Полум'я дуже довго намагались загасити, і лише потім почали витягувати тіла.
До грудня 2014 року перебував у списках полонених. Вважався зниклим безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК.
Похований у селі Орепи 17 вересня 2015-го з усіма військовими почестями.
Без Романа лишилися мама Людмила Павлівна Веремійчук — 25 років відпрацювала в колгоспі, сестра Майя.
Нагороди та вшанування За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно) 21 січня 2016 року в Грицівському ВПУ-38 відкрито меморіальні дошки Михайлові Балюку та Романові Веремійчуку його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 2, ряд 2, місце 28 вшановується 11 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресії.В Міноборони вшанували загиблих українських захисників. Дзвін Пам'яті пролунав дев'ять разів….
Примітки
Джерела Веремійчук Роман Анатолійович На Житомирщині попрощалися із загиблим бійцем Романом Веремійчуком Грицівське ВПУ-38 У Грицеві відкрили меморіальні дошки на честь героїв АТО
«Моя душа ось вже п'ять років, як померла»: історія Людмили Веремійчук