Борис Лазарович Аров (, с. Аджамка, Херсонська губернія, сучасна Кіровоградська область — , Миколаїв) — радянський і український спортивний журналіст.
З життєпису З 1937 року працював у миколаївській обласній газеті «Южная правда». Вів репортажі з чемпіонату світу з хокею 1974, Олімпійських ігор 1980, Універсіади 1981. Його статті друкували «Огонёк», «Юность», «Молодёжная эстрада», «Україна», «Старт». У співавторстві з Маргаритою Саєнко — автор п'єси «Партизанська іскра» (про однойменну партизанську організацію), яка отримала республіканську комсомольську премію імені М. Островського. Лауреат численних нагород Асоціації спортивних журналістів України, у тому числі в найпрестижнішій номінації — приз імені Ігоря Засєди «За честь і гідність у журналістиці». У співпраці з Емілем Январьовим створив сценарії документальних фільмів «До свиданья, корабли» та «Незримый пассажир» (про письменника і педагога Адріана Топорова).
Останню свою книгу 96-річний Аров дописав і направив у видавництво кілька днів перед смертю, в січні 2016 року.
Помер 11 січня 2016 р., похований на миколаївському міському кладовищі.
Примітки
Посилання http://izvestia.nikolaev.ua/news/на-97-м-году-жизни-умер-известный-никола/ http://history.mk.ua/arov-boris-lazarevich-1-maya-1919-g-m-adzhamka-xersonskoj-gub-11-yanvarya-2016-g-nikolaev.htm http://litnik.org/index.php/zhurnalistika/boris-arov http://www.mk.gov.ua/ua/news/?id=23848