Еріка Ферда (; 24 червня 1914, Баку — 26 жовтня 1997, Рига) — латвійська акторка, хореографка й театральна педагогиня.

Біографія

Народилася 24 червня 1914 року в губернському місті Баку Кавказького краю Російської імперії в сім'ї латвійського актора і режисера Юлія Ферди, одного із засновників Лієпайського латвійського театру.

1922 року разом з матір'ю повернулася до Латвії. Закінчила 4-ту Ризьку середню школу (1933) і Латвійські драматичні курси (1936). Навчалася на театральних курсах у Ернеста Фелдманіса, в балетній студії у Олександри Федорової та балетному училищі при Латвійській національній опері (1930-1935).

З 1937 року акторка Театру «Дайлес», з 1946 року педагог театральної студії цього театру і Латвійської консерваторії. Була хореографом постановок Державного академічного художнього театру ім. Я. Райніса і Державного академічного театру опери і балету Латвії. Працювала у співпраці з режисерами Едуардом Смільгісом і Арнольдом Лініньшем.

Знімалася в кіно. Вперше на екрані з'явилася в епізодичній ролі в дипломній роботі режисера Варіса Круміньша 1956 року «Причини і наслідки». Вела заняття зі сценічного руху в Народній студії кіноактора Ризькій кіностудії.

Нагороди

Нагороджена найвищою латвійської нагородою Орденом Трьох зірок (1996).

Була одружена з актором Янісом Юровсом. Померла 26 жовтня 1997 року в Ризі. Похована на Лісовому цвинтарі.

Ролі в театрі

1941 — «Гріхи трин» Рудольфа Блауманіса — Емілія 1942 — «Ельга» Гергарта Гауптмана — Дортка 1944 — «Чарівне ліки» за творами Рудольфа Блауманіса — Лавіза 1946 — «Давним-давно» Олександра Гладкова — Шура Азарова 1948 — «Глибоке коріння» Джеймса Гоу і Арнольда д'Юссо — гонах 1951 — «Свої люди — розрахуємося» О. М. Островського — Липочка 1952 — «Мертві душі» за поемою М. В. Гоголя — Губернаторша 1952 — «Мачуха» Оноре де Бальзака — Гертруда 1953 — «Морські вітри» Яніса Грантса і Волдемара Саулескалнса — Тудаліене 1953 — «Дачники» М. Горького — Марія Львівна 1954 — «В Лавандовій саду» Цезаря Солодаря — Мотрона 1956 — «Мораль пані Дульської» Габріели Запольської — Пані Дульська 1957 — «Коли ми одружені» Джона Бойнтона Прістлі — Клер 1958 — «Вайделот» Аспазія — Ася 1962 — «Пан Пунтила і його слуга Матті» Бертольта Брехта — Емма 1965 — «Петер, де твої діти?» Венти Вігатне — Нелда 1970 — «Індрани» Рудольфа Блауманіса — Іева 1972 — «Дурень і утюжнікі» Паула Путніньша — Нолле 1973 — «Вольпоне або Хитрий лис» Бена Джонсона — Леді Вудбі 1974 — «Дуенья» Річарда Шерідана — Доротея 1981 — «Соковита вирізка для фрекен Авсеніус» Свена Огорда — Фрекен Авсеніус 1984 — «Вечір» Олексія Дударова — Ханна 1986 — «Жінки» — Клер Бут Люс — Міс Шапіро 1987 — «Прибуткове місце» О. М. Островського — Кукушкіна 1987 — «Індуліс і Арія» Райніса — Туше 1990 — «Змія» Мартіньш Зіверт — Моллі

Фільмографія

: Причини і наслідки : Син рибалки — Ольга : Чужа в селищі : Дякую за весну : Едгар і Крістина — сестра Акментіньша : Годинник капітана Енріко — тітка Томіньша : Злочин і покарання — Амалія Іванівна : Республіка Воронячої вулиці : Не бійся, не віддам! : У лещатах чорного раку : І краплі роси на світанку : Ніч без птахів — дружина голови : Гра — епізод : Коротке повчання у коханні — мати Анни : Кам'янистий шлях — епізод

Посилання

Profils kino-teatr.ru

Джерела

Vija Brangule. Ērika Ferda: «Kā sendienās». — Rīga: Likteņstāsti, 2002., ISBN 9984536604