Яніс Клидзейс (; *6 травня 1914, Сакстагальська волость, Режіцький повіт — †2 травня 2000, Каліфорнія, США) — латвійський письменник. Почесний член Латвійської академії наук.
Біографія У 1933 закінчив Резекненське комерційне училище. Потім вивчав сільськогосподарські науки в Латвійському університеті.
З 1944 жив в еміграції: в Німеччині, з 1950 — в США, в тому числі з 1953 — в Каліфорнії, на березі Тихого океану.
У США закінчив Каліфорнійський університет в Берклі, отримав ступінь магістра клінічної соціології, працював у психіатричній лікарні, викладав в університеті.
Помер в 2000 в Каліфорнії (США).
У 2008 урни з прахом Яніса Клидзейса і його дружини Емілії були перевезені з США в Латвію і поховані на кладовищі Кантініекської волості Резекненського краю.
Творчість Клидзейс — автор 24 книг, в тому числі 10 романів, 12 збірок оповідань, 2 збірок есе.
Основна тема його творів — Латгалія, долі її людей, надія на відродження рідного краю.
Тільки дві книги автора були написані в Латвії. Люди старшого покоління пам'ятають Клидзейса по пісням «Брунаціте» («Кароока») і «Латгола».
Дебютував в 1931 в журналі «Саул», що виходив латгальською мовою, з віршем «Історія». Перший роман молодого автора «Jaunieši» був опублікований в 1939.
Популярність прийшла до Яніса після виходу в 1991 на екрани першого художнього фільму латгальською мовою «Дитя людське», знятого за його однойменним романом, виданим в 1956. Як перший фільм латгальською мовою занесений в Книгу рекордів Гіннесса, удостоєний головного призу «Великий Крістап» в Латвії, Гран-прі на міжнародному фестивалі в Сан-Ремо, 2-го місця на міжнародному фестивалі дитячих фільмів в Чикаго, премії Ватикану.
У своїй автобіографії Клидзейс писав:
«Я — письменник. Соціологія — моє захоплення. Але, практикуючи в психіатричній лікарні, я пройшов другий університет. Ця практика мені дала натхнення і матеріал для письменницької роботи. Ні, Я не лікар. Я міг би себе назвати лікарем душ».
Метою творчості Яніса Клидзейса, як вважають фахівці, було «поставити літературу Латгалії поруч з іншою латиською літературою, зобразити латиша Латгалії таким, яким він був насправді, а не його карикатуру, як це робилося в багатьох роботах латиських письменників…».
Твори
Нагороди Орден Трьох зірок Лауреат багатьох літературних премій
Примітки
Посилання Jānis Klīdzējs Neraudi, ja nepārnākšu (1990) Eņģelīši nav miruši (1993) Gribējās saullēkta (1995)