Пацьо́рки (від < ) або бранзульєти або бранзолети або кулі або лускавки або надуванці або надуванчики або світлячки — українська назва нагрудної прикраси у вигляді однієї довгої або кількох коротших низок кольорового «дутого» склаІваневич Л. А. Традиційний комплекс убрання буковинських подолян// П'ята Могилів-Подільська науково-краєзнавча конференція / Матеріали конференції. 16–17 жовтня 2015 р. — Могилів-Подільський-Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2015. — С. 394.. Складалася з намистин ручного або фабричного виготовлення.

Історія

Намисто зі скла увійшло в український народний жіночий стрій у ХІХ — на початку ХХ століття Намисто// Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2-е вид./ А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — К.: Либідь, 1994. — С. 130—131. — ISBN 5-325-00592-8. Воно було білого, блакитного, зеленого, жовтого, червоного, вишневого, чорного кольорів. Іноді на одну низку нанизували різноколірні намистини.

Найдорожчим різновидом пацьорок були ті, що виготовлялись із муранського скла у Венеції. Їх називали ще «венеційками». Такі намистини інкрустували металами (найчастіше — золотом) і розписували емаллю. Найпоширенішими були — чорні намистини з білими цятками.

В кінці XIX-на початку XX століття розповсюдилися різноколірні «дуті» скляні намиста типу ялинкових — намистини були схожі на мініатюрні ялинкові прикраси, а намиста — на ялинкові гірлянди. Вони були дешеві і яскраві, тому були популярними серед жінок. Купували таке намисто поштучно, певну кількість нанизували у разки завдовжки 35-75 см, укладаючи однакові за кольором та за розміром або ж більші — до центруТрадиційне намисто з «дутого» скла першої половини ХХ століття// Ukrainian Institute of Fashion History / Український Інститут Історії Моди. — 2016. — 28 листопада.. Називали їх «лускавки» (бо намистини були крихкі і легко лускалися), «світлячки», «надуванці»/«надуванчики», «кулі» чи «бранзолети»/«бранзульєти». З часом вони значно потіснили інші намиста, які носили українкиФіть Н. Традиційні прикраси волинянок XIX-початку ХХ ст.// Хроніки Любарта. — 2019. — 16 жовтня.. Окремі намистини також використовували для оздоби вінків.

Згадок про українські майстерні з виробництва «дутого» скляного намиста дослідники не знайшли. Як свідчать давні газетні публікації, в Україну таке намисто постачали із чеських територій поблизу Судетів у часи, коли Галичина була частиною Австро-Угорщини. Цей промисел започаткували судетські німці. Українські дівчата та жінки могли придбати такі прикраси на ярмарках, у міських крамницях або ж — поштою. У львівській пресі 1940-х років є оголошення про те, як поштою замовити новинки через галантерійні крамниці ВаршавиЯвна У. Намиста-«лускавки»// Локальна історія. — 2021. — 14 червня..

Сучасність

У теперішній час (2010-ті роки) мистецтво створення пацьорок відновлюється завдяки майстрам лемпворку — як з метою вивчення особливостей народного костюма та давнього мистецтва склодувів, так і з комерційною метою.

Див. також Бісер Намисто Лемпворк

Примітки

Джерела Іваневич Л. А. Традиційний комплекс убрання буковинських подолян// П'ята Могилів-Подільська науково-краєзнавча конференція / Матеріали конференції. 16–17 жовтня 2015 р. — Могилів-Подільський-Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2015. — С. 394. Намисто// Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2-е вид./ А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — К.: Либідь, 1994. — С. 130—131. — ISBN 5-325-00592-8 Попелюк Р. «Ой, надіну я сережки і добре намисто». Що прикраси могли розповісти про українок// Локальна історія. — 2021. — 31 жовтня. Федорчук О. Українські народні прикраси з бісеру. — Львів: Свічадо, 2007. — 119 с. — ISBN 978-966-395-016-7 Фіть Н. Традиційні прикраси волинянок XIX-початку ХХ ст.// Хроніки Любарта. — 2019. — 16 жовтня. Явна У. Намиста-«лускавки»// Локальна історія. — 2021. — 14 червня. Традиційне намисто з «дутого» скла першої половини ХХ століття// Ukrainian Institute of Fashion History / Український Інститут Історії Моди. — 2016. — 28 листопада.