Bell UH-1N Twin Huey — середній військовий вертоліт із двома двигунами. Є одним з варіантів родини Huey, перший політ здійснив у 1969. CUH-1N Twin Huey (пізніше CH-135 Twin Huey) був початковою версією, яку спочатку замовили збройні сили Канади.
UH-1N має п'ятнадцять місць, один пілот і чотирнадцять пасажирів. У вантажному варіанті внутрішній об'єм становив 6,23 м³. На зовнішній підвісці можна перевозити 2268 кг. UH-1N був пізніше перероблений на цивільну версію Bell 212Mutza 1986, pp. 31-33..
Розробка Основою є подовжений фюзеляж Bell 205, Bell 212 був розроблений для ЗС Канади під назвою CUH-1N Twin Huey. Пізніше, з прийняттям ЗС Канади нової системи позначень назву було змінено на CH-135 Twin HueyAir Force Public Affairs / Department of National Defence (6 April 2004). . Збройні сили підтвердили початок виробництва 1 травня 1968 і замовили 50 вертольотів, з закінченням поставок у травні 1971Drendel 1983, pp. 14-17..
Військові США майже не відмовилися від замовлення Twin Huey. Проти замовлення вертольотів для військових США виступав голов Комітету Палати представників США зі збройних сил Л. Мендель Ріверс. Ріверс зайняв цю позицію через силову установку, Pratt & Whitney Canada PT6T виробляли у Канаді. Ліберальний уряд Канади у той час не підтримував дії у В'єтнамі і виступав проти політики США в Південно-Східній Азії, а також приймав тих хто ухилявся від призову. Ріверс був також стурбований тим, що закупівля двигунів призведе до ситуації дефіциту торгового балансу з Канадою. Конгрес схвалив покупку тільки тоді, коли він був упевнений, що у США буде знайдено заміну для двигунів PT6T/T400. У результаті, ЗС США замовили 294 Bell 212 під назвою UH-1N, з початком поставок у 1970.
На відміну від канадців, на службі США, UH-1N залишив офіційну назву «Iroquois» від вертольота UH-1 з одним двигуном, також обслуговчий персонал називав вертоліт «Huey» або «Twin Huey»Drendel 1983, p. 9..
Bell 412 є подальшою розробкою Bell 212, основною відмінністю було використання композитного чотирилопатевого несного гвинта. UH-1N також був оновлений до чотирилопатевого UH-1YEden 2004, p. 47..
Конструкція Несучий гвинт UH-1N приводиться у дію турбовальним двигуном PT6T-3/T400 Turbo Twin Pac створений з двох Pratt & Whitney Canada PT6 які працювали на один вал. Потужність до 1342 кВт (1800 к. с.). При збої одного двигуна другий міг працювати з потужністю 671 кВт (900 к. с.) протягом 30 хвилин або 571 кВт (765 к. с.), що дозволяє UH-1N летіти з максимальним навантаженням.
Корпус морської піхоти США (КМП США) встановили на велику кількість своїх UH-1N систему контролю курсової стійкості (СККС), яка представлена сервоприводами розташованими у головці несучого гвинта для стабілізації вертольота у польоті. На цій модифікації був відсутній гіроскоп на верхній частині головки несучого гвинта, через використання комп'ютерної системи для стабілізації.
Історія використання
Військова служба
З кінця 1970, вертольоти UH-1N поступили на озброєння 20-ї ескадрильї спеціальних операцій ВПС США у В'єтнамі, замінивши там UH-1F та UH-1P з одним двигуном. Вертольоти мали на озброєнні Мінігани (або 40 мм гранатомети) і блоки НАР, і були розфарбовані у камуфляж без розпізнавальних знаків США і лише з знаком Зеленого Шершня, UH-1N підтримували розвідувальні завдання Спеціальних Сил з бази КамраньMutza Air Enthusiast December 1986–April 1987, pp. 30–31..
ВПС США використовували UH-1N у місіях МБР для перевезення вантажів між базами Міно, Франсіс Е Воррен та Мальмстром до пускових майданчиків у Північній Дакоті, Монтані, Вайомінгу, Небрасці та Колорадо. UH-1N також використовували у 36-й рятувальній ескадрильї (36 RQF) на авіабазі Фейрчайлд, Вайомінг для виконання пошуково-рятувальних і евакуаційних завдань.
Під час Фолклендської війни 1982 ВПС Аргентини використовували два Bell 212 з польового аеродрому у Гуз Грін для виконання різних завдань у тому числі рятування пілотів збитих літаків. Наприкінці бойових дій обидва вертольоти вижили, але були списані аргентинцями«H-83 Bell 212 C/N 30834» . FAA official magazine Archived 28 October 2008 at the Wayback Machine..
Вертольоти UH-1N використовували у КМП США під час вторгнення до Іраку у 2003. UH-1N проводили розвідку і зв'язок між наземними підрозділами корпусу морської піхоти. Також їх використовували авіапідтримку під час битви у НасиріїStout, Jay A. Hammer from Above, Marine Air Combat Over Iraq..
Станом на 2013 рік ВПС США використовували 62 UH-1N Hueys: 25 охороняли пускові установки МБР, 19 знаходяться на об'єднаній базі Ендрюс для евакуації урядовців з Вашингтону у разі надзвичайних ситуацій, і 18 використовують для тестувань і тренувань. Через те, що вертольоти було замовлено у 1969, ВПС шукають заміну Huey за допомогою Common Vertical Lift Support Platform (CVLSP). Можливими кандидатами є UH-72 Lakota, AW139 та UH-1Y Venom. ВПС наполягали на CVLSP з 2006, але програма в даний час не фінансується, хоча чиновники намагаються продовжити її.UH-72 Lakota Could Be a Candidate for Air Force Duty — Defensemedianetwork.com, March 10, 2013
У серпні 2013 ВВС заявили, що були близькі до завершення плану з підтримки і модернізації UH-1N від шести до десяти років. Планувалося підтримати флот вертольотів досліджуючі сучасні покращення і зменшуючи небезпеку польотів. На даний час Huey найстаріша платформа на службі, тому необхідно підтримувати флот у «мінімальному ризику.» Оновлення будуть включати прилади нічного бачення які сумісні з фюзеляжним освітленням, ударостійкі місця для екіпажу і установку системи оповіщення вертольота та пристроєм попередження зіткнень під час руху. ВПС не прийняли рішення списувати чи ні Hueys наприкінці терміну служби і бажає придбати колишні вертольоти морської піхоти моделі UH-1N. Морпіхи розробили план про передачу 26 вертольотів ВПС, які можуть прийняти їх на активну службу або залишити у резервіAir Force planning decade-long Huey extension — Militarytimes.com, 22 August 2013.
UH-1N взяв участь у Громадянській війні у Колумбії. 16 жовтня 2013, вертоліт UH-1N розбився у північному департаменті Гуахіра«Se accidentó helicóptero en la frontera con Venezuela» . . Зона падіння припадала на зону впливу FARC«Doce soldados muertos deja ataque de las FARC en Maicao | Nación» . «Tres policías muertos en atentado de las Farc en Maicao | 20130201» . .
Корпус морської піхоти планували списати свої UH-1N Iroquois у вересні 2014 після 43 років служби. HMLA-773 (Ескадрилья Легких ударних вертольотів морської піхоти 773) стала останньою ескадрильєю морської піхоти яка використовувала вертольоти, останнього разу у 2013 два вертольоти перевозилися на кораблі ВМС Нідерландів для розгортання на станції партнерства між країнами Африки. Поставки вертольотів до ВМС та КПМ розпочалося у 1971, загалом було поставлено 205 UH-1N і шість VH-1N у ролі транспортних для Першої ескадрильї Морської піхоти. UH-1N був замінений покращеним UH-1Y Venom; десять моделей N отримали перероблені планери, після чого морпіхи вирішили використовувати нові планери моделі Y. П'ять не озброєних версій HH-1N залишалися на озброєнні у морських піхотинців до заміни їх на UH-1Y і були списані 2015, HH-1N залишились з 44 які були перероблені з 38 UH-1N і шести VH-1NMarine Corps to Retire UH-1N Helicopters in September; HH-1Ns in 2015 — Seapowermagazine.org, 4 August 2014. Останнім бойовим використанням UH-1N морпіхами було використання вертольота у Афганістані у 2010. Морпіхи списали UH-1N під час «церемонії заходу сонця» на військово-морській резервній базі у Новому Орлеані 28 серпня 2014 р.Final Flight of UH-1N Huey for HMLA-773 — Marines.mil, 3 September 2014Jennings, Gareth (4 September 2014).
Варіанти
Варіанти США
UH-1N Iroquois Перша серійна модельl, використовувалася у ВПС, ВМС і КМП. Протягом років використання, КМП зробили багато оновлень вертольота для покращення авіоніки, оборони і турелей ІЧ сенсорів. ВПС планували замінити свої UH-1N на Common Vertical Lift Support Platform (Загальна Платформа Підтримки Вертикального Зльоту), але зараз вивчають питання про продовження строку служби своїх вертольотів .
VH-1N Транспорт для VIP-осіб.
HH-1N Варіант SAR
UH-1Y Venom Заміна і оновлення UH-1N як частина програми оновлення H-1 для КМП, розроблена для сумісництва з оновленням ударного вертольоту AH-1W до стандарту AH-1Z Viper, з однаковими двигунами і іншими загальними системами.
Варіанти Канади
CUH-1N Twin Huey Позначення ЗС Канади UH-1N багатофункціонального вертольота.
CH-135 Twin Huey Канадська версія UH-1N. Канада замовила 50 CH-135 з початком поставок у 1971. Списання вертольотів зі Збройних сил Канади почалося у 1996 і закінчилося у грудні 1999. 41 CH-135 були придбані урядом США у грудні 1999 і були переведені До національної армії Колумбії і Національної поліції Канади. Принаймні один CH-135 було знищено. CH-135 був переданий Національній поліції Канади і використовувалися у Dirección Antinarcóticos (DIRAN). Він був знищений повстанцями FARC 18 січня 2002 під час обстрілу. Два CH-135 виставлені у музеях, один у Канадському музеї авіації у Оттаві, а інший у Національному музеї Військово-повітряних сил Канади на авіабазі ТрентонWalker, RWR (June 2006). .
Варіанти Італії
Agusta-Bell AB 212 Цивільна або військова багатофункціональна версія. Побудована за ліцензією у Італії компанією Agusta.
Agusta-Bell AB 212EW Версія для електронної боротьби для Туреччини.
Agusta-Bell AB 212ASW Мисливець за субмаринами, протикорабельна версія вертольоту AB 212, побудована за ліцензією в Італії компанією Agusta. Використовувалася ВМС Італії, ВМС Греції і ВМС Ірану, Перу, Іспанії, Туреччини і Венесуели.
AB 212ASW це Model 212 Twin Huey з великим обтічником над кокпітом. Спочатку обтічник був куполоподібним, пізніше обтічник став схожий на «барабан». Лебідка ліворуч використовувалася для спуску сонара Bendix ASQ-18. Крім того було посилено структуру для піднімання великої ваги у 5080 кг, РЕП, кріпильні палубні пристрої і захист від корозії. Озброєння складалося з двох торпед Mk 44 або Mk 46 або двох глибинних бомб для боротьби з субмаринами і чотирьох AS.12 керованих ракет класу «Повітря-Поверхня» для атаки кораблівGreen, William.Wood, Derek..
Оператори
Повітряні сили Аргентини (Bell 212)
Повітряні сили Австрії
Повітряні сили Бахрейну (Bell 212)
Повітряні сили Бангладешу
Повітряні сили Брунею
Повітряні сили Колумбії Збройні сили Колумбії Військово-морські сили Колумбії
Військово-морські сили Греції
Повітряні сили Гватемала Fuerza Aérea Guatemalteca (Bell 212)
Повітряні сили Ірану Збройні сили Ірану (Армійська авіація) Військово-морські сили Ірану (Авіація ВМС) (AB 212)
Повітряні сили Італії (AB 212) Збройні сили Італії Військово-морські сили Італії
Повітряні сили Мексики
Повітряні сили Панами
Повітряні сили Перу Військово-морські сили Перу
Повітряні сили Філіппіни
Військово-морські сили Іспанії
Повітряні сили Шрі-Ланки
Збройні сили Таїланду Військово-морські сили Таїланду
Військово-морські сили Туреччини (AB 212)
Корпус армійської авіації (Bell 212)
Повітряні сили США
Повітряні сили Уругваю Fuerza Aérea Uruguaya
Військово-морські сили Венесуели
Колишні оператори
Збройні сили Канади 403 Helicopter Operational Training Squadron 408 Tactical Helicopter Squadron 422 Tactical Helicopter Squadron 424 Transport & Rescue Squadron 427 Tactical Helicopter Squadron 430 Tactical Helicopter Squadron 444 Combat Support Squadron VU 32 — Navy Utility Squadron Aerospace Engineering Test EstablishmentShaw, Robbie: Superbase 18 Cold Lake- Canada's Northern Guardians, page 86. Osprey Publishing, London, 1990. ISBN 0-85045-910-9 Авіабаза Колд-Лейк Рятувальна база Гуз-бей
Повітряні сили Ізраїлю
Сили оборони Ямайки
Повітряні сили Сінгапуру
Корпус морської піхоти СШАAirForces Monthly p. 14 January 2014 Військово-морські сили США
Вертольоти у музеях Battleship Memorial Park, Мобіль, Алабама, СШАAircraft collection . ussalabama.com