Бруно Джордано (, 13 серпня 1956, Рим) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за «Лаціо» та «Наполі», а також національну збірну Італії. Джордано був результатившим нападником з хорошою технікою і дриблінгом, а також володів точним і потужним ударом з обох ніг, через що вважався спадкоємцем Джорджо Кінальї.

Клубна кар'єра Народився 13 серпня 1956 року в престижному райні Риму Трастевере. У 13 років хлопця помітив колишній гравець та тренер «Лаціо» Енріке Фламіні, який на той час керував молодіжною командою і запросив Бруно до себе.

5 жовтня 1975 року Джордано дебютував за першу команду в Серії А під керівництвом Джуліо Корсіні в зустрічі проти «Сампдорії». В наступному році Томмазо Маестреллі, що повернувся назад на посаду тренера «орлів», дав Джордано номер 9, який був раніше у лідера клубу Джорджо Кінальї, який переїхав в «Нью-Йорк Космос». Незабаром Бруно показав себе одним з найефективніших італійських форвардів, ставши найкращим бомбардиром чемпіонату Італії сезону 1978/79, забивши 19 голів.

У 1980 році Джордано разом з одноклубниками Массімо Каччіаторі, Джузеппе Вілсоном та Ліонелло Манфредонією потрапив у корупційний скандал в італійському футболі, що вибухнув 23 березня. Скандал призвів до того, що «Лаціо» було відправлено в Серію Б, а Джордано був дискваліфікований на 3 роки і 6 місяців (як і Манфредонія). Проте на поле футболісти змогли вийти раніше через амністію, яку провела федерація після перемоги її збірної на чемпіонаті світу 1982 року. У першому ж сезоні після дискваліфікації (1982/83) Бруно став найкращим бомбардиром Серії Б, забивши 18 голів і допоміг своїй команді повернутись в еліту, що їй протягом двох сезонів без Джордано не вдавалось.

У сезоні 1984/85 «Лаціо» вилетіло назад в Серію B (поділивши останнє місце разом з «Кремонезе»), після чого перейшов у «Наполі» за суму в понад 5 млрд лір. За десять років виступів за «б'якочелесті» Джордано забив 108 голів, ставав кращим бомбардиром в Серії А 1978/79 і Серії Б 1982/83 роках, ставши четвертим бомбардиром всіх часів за кількістю голів за «Лаціо».

У Неаполі Джордано став виступати поряд з легендарними Дієго Марадоною і Карекою, сформувавши знамениту лінію "Ма-Gi-Ca". Вона зіграла важливу роль в першій історичній перемозі «Наполі» в чемпіонаті Італії 1987 року. Джордано також допоміг клубу виграти того сезону Кубок Італії (що в поєднанні вдалося небагатьом командам в історії італійського футболу) і став найкращим бомбардиром турніру з 10 голами.

1988 року Джордано залишив неаполітанську команду, продовжуючи свою кар'єру в «Асколі», у складі якого забив свій сотий гол у вищому дивізіоні Італії, після чого один сезон провів у «Болоньї» і знову повернувся до «Асколі», де і завершив професійну ігрову кар'єру у 1992 році.

Виступи за збірні Протягом 1976—1983 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 13 офіційних матчах, забив 5 голів.

1979 року захищав кольори олімпійської збірної Італії. У складі цієї команди провів 2 матчі, забив 3 голи.

21 грудня 1978 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариській грі проти збірної Іспанії (1:0), вийшовши на заміну Франческо Граціані. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни лише 13 матчів, забивши один гол у ворота збірної Греції.

Кар'єра тренера Через рік після завершення кар'єри гравця, у 1993 році Джордано став головним тренером у клубу Серії D «Монтеротондо», після чого керував низкою нижчолігових італійських клубів.

Влітку 2006 року Джордано був призначений новим головним тренером «Мессіни», яка за підсумками попереднього сезону вилетіла в Серію Б. Однак, після чергового корупційного скандалу «Мессіна» зберегла прописку в Серії А і Джордано вперше отримав шанс тренувати команду в елітному дивізіоні. Проте вже 30 січня 2007 року після серії невдалих результатів Джордано був звільнений, але 2 квітня знову відновлений на посаді. У своєму другому перебуванні в «Мессіні» Джордано програв всі свої чотири матчі перед тим, як знову був звільнений 23 квітня, через 21 день після свого повторного призначення.

У квітні 2009 року Джордано був призначений тренером клубу Серії Б «Пізи» з контрактом до кінця чемпіонату. За підсумками сезону команда вилетіла в нижчу лігу, зайнявши двадцяте місце, хоча на момент приходу Бруно команда мала перевагу в шість очок від зони вильоту.

7 лютого 2011 року Джордано став тренером «Тернани», проте того ж сезону вилетів з командою до четвертого дивізіону, після чого 29 червня покинув клубUfficiale: Toscano nuovo allenatore, Giordano esonerato Ternanacalcio.com.

28 жовтня 2013 року Бруно став наставником «Асколі», але вже 20 лютого 2014 року через розбіжності з новими керівниками був відправлений у відставкуAscoli, esonerato Giordano. Al suo posto Flavio Destro, papà di Mattia gazzetta.it, 20 febbraio 2014.

Після того, як Джордано залишався без команди близько року, в вересні 2015 року італійський спеціаліст вирішив отримати свій перший закордонний досвід, підписавши контракт з угорським клубом «Татабанья» з третього місцевого дивізіону, проте і тут Джордано надовго не затримався і був звільнений у квітні наступного року.

Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів1975–76 «Лаціо» A 14 5 КІ 9 1 КУ 4 1 - - - 27 71976–77 A 26 10 КІ 4 3 - - - - - - 30 131977–78 A 29 12 КІ 3 3 КУ 4 3 - - - 36 181978–79 A 30 19 КІ 6 2 - - - - - - 36 211979–80 A 23 9 КІ 6 3 - - - - - - 29 12 1980–81 B - - КІ - - - - - - - - - - 1981–82 B - - КІ - - - - - - - - - - 1982–83 B 38 18 КІ 5 3 - - - - - - 43 21 1983–84 A 18 8 КІ 5 0 - - - - - - 23 8 1984–85 A 25 5 КІ 5 3 - - - - - - 30 8Усього за «Лаціо» 203 86 43 18 8 4 254 108 1985–86 «Наполі» A 25 10 КІ 5 1 - - - - - - 30 11 1986–87 A 26 5 КІ 13 10 КУ 2 0 - - - 41 15 1987–88 A 27 8 КІ 1+ 3 КЧ 2 0 - - - 29+ 11Усього за «Наполі» 78 23 19+ 14 4 0 101+ 37 1988–89 «Асколі» A 26 10 КІ 1 2 - - - - - - 27 12 1989–90 «Болонья» A 33 7 КІ 2+ 2 - - - - - - 35+ 9 1990–91 «Асколі» B 20 1 КІ ? 0 - - - - - - 20+ 1 1991–92 A 17 2 КІ 2 2 - - - - - - 19 4Усього за «Асколі» 63 13 3+ 4 66+ 17Усього за кар'єру 377 129 67+ 38 12 4 456+ 171

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Як гравця Чемпіон Італії (1): «Наполі»: 1986–1987 Володар Кубка Італії (1): «Наполі»: 1986–1987

Особисті Кращий бомбардир Серії A (1): 1978–1979 (19) Кращий бомбардир Серії B (1): 1982–1983 (18) Кращий бомбардир Кубка Італії (1): 1986–1987 (10 голів)

Примітки

Посилання

Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії.