Система інтегративної кінезітерапії (СІК) — природно-біологічний, холістичний метод лікування, реабілітації та профілактики неврологічних, ортопедичних та інших захворювань, що ґрунтується на мобілізації внутрішніх резервів організму людини і передбачає об'єднання комплексної кінезіологічної діагностики, корекції та кінезітерапевтичного впливу на пацієнта.
Вступ Загалом ще 20-30 років тому клініцисти фізіотерапевтиОржешковсий, В. В. Клиническая физиотерапия, Оржешковсий В. В., Волков Е. С., Демедюк И. А. и др., К.: Здоров'я, 1984. — 448 с. не приділяли достатньої уваги кінезітерапії у фізіотерапевтичних відділеннях, а про створення спеціальних реабілітаційних центрів не йшло і мови. Однак, вони все ж таки рекомендували, як частину лікування у фізіотерапевтичному відділенні, ЛФК та тракцію. Дещо пізнішеЕпифанов, В. А. Лечебная физкультура и врачебный контроль: Учебник / В. А. Епифанова, Г. Л. Апанасенко // — М.: Медицина, 1990. — 368 с. класичні методи ЛФК отримали своє визнання. Зараз же на рівні МОЗ України вже ведеться діяльність щодо якнайширшого використання фізичної реабілітації Концепція Державної цільової програми «Медична реабілітація» на 2011—2015 роки. Сучасний підручник з фізіотерапіїО. А. Владимирова, В. В. Єжова, Г. Н. Пономаренко Фізіотерапія, Підручник, К.: Формат, 2013. — 432 с. містить цілі розділи з ЛФК, масажу, механотерапії та широкий перелік показань до механотерапії. Методики механотерапії в Україні досить широко розповсюджені та вживаніЧудная, Р. В. Современные методы механотерапии в медицинской реабилитации: научно-методич. пособие / Чудная Р. В., Копчак С. К., Самосюк Н. И., Колесник К. Э., Гавловский А. Д., Чухраева Е. Н., Бублик Н. П., Под ред. И. З. Самосюка. — К.: Наук.світ, 2009. — 182 с.Рой, И. В. Современная механотиерапия в реабилитационной практике / И. В. Рой, И. К. Бабова, С. Н. Бучинский, О. Г. Юшковская — К., 2007. — 71 с..
Сучасна концепція фізичної реабілітації спирається на досягнення наукової медицини. На сьогодні створена теоретична база для подальшої лікарської практикиDowey, Ed. J.A. Physiological basis of rehabilitation medicine / Ed. J.A. Dowey, R.C. Darling.- Philadelphia et al.: W. B. Saunders Co., 1971.-XV, 445 p.. Відійшли в минуле диспути про місце та значущість фізичної реабілітації. Вона стала розповсюдженою у всьому світі хоч ще нещодавно про неї говорилося як про допоміжний фактор в лікуванні. Нині є достатньо обґрунтованим комплексне застосування ЛФК, масажу, механотерапії та факторів фізичного впливу за умов цілісного та індивідуального підходу лікаря до кожного пацієнтаHelewa, A. Critical evaluation of research in physical rehabilitation: Towards evidence-based practice /Helewa A., Walker J. M.// — Philadelphia: Saunders, 2000. — XII, 271 p..
Щодо важливості цілісного підходу до лікування ОРА Блюм Ю. Є.Блюм Ю. Е. Автореферат кандидатской диссертации: Особенности коррекции мышечно-сусгавного дисбаланса опорно-двигательного аппарата у спортсменов в игровых видах спорта (теннис). зазначає, що загально прийнято що фізкультура і спорт зміцнюють кістково-м'язову систему і є надійними профілактичними засобами захворювань суглобів та хребта. Це далеко не так, спеціалізовані тренування та виконання циклічних навантажень якраз і приводять до функціональних порушень опорно-рухового апарату і формування м'язового дисбалансу. Тільки якісна діагностика порушень кістково-м'язової системи як єдиного цілого, дозволить виявити першопричину функціональної слабкості м'язів і вибрати вірну схему лікування.
Всі м'язи взаємопов'язані і порушення їх функціонування в одному з відділів тягне за собою неадекватне функціонування всього кістково-м'язового комплексу. Якщо є м'язова дисфункція, то формується неоптимальний руховий стереотип і в результаті одні м'язи стають функціонально слабкими, а інші компенсаторно перевантажені і починають боліти Спосіб лікування захворювань опорно-рухового апаратаВасильева, Л. Ф. Мышечно-фасциальные цепи туловища и нижних конечностей (клиника, диагностика, лечение). Часть 1 /Васильева Л. Ф., Кузнецов О. В. — М.: Роликс, 2011 — 66 с.25Васильева, Л. Ф. Основы мануального мышечного тестирования. Часть 1. Мышцы шеи и плечевого пояса /Васильева Л. Ф., Кузнецов О. В., Волынкин Н. А. // М.: Роликс, 2012—136 с.Васильева, Л. Ф. Основы мануального мышечного тестирования. Часть 2. Мышцы туловища, таза и нижних конечностей /Васильева Л. Ф., Кузнецов О. В., Волынкин Н. А. — М.: Роликс, 2013—112 с.Майерс, Т. Анатомические поезда. Миофасциальные меридианы для мануальной спортивной медицины — 2001, — 295 с..
В цій ситуації надзвичайно важливо встановити причину функціональної слабкості м'язів з метою включити їх в роботу. Це дасть можливість усунути перенавантаження м'язів, які виконували компенсаторну функцію і зняти больовий синдром. В результаті коротшання перенавантажених м'язів вони стають причиною контрактур суглобу і больових відчуттів. Діагностика ускладнюється тим, що біль може мігрувати, оскільки компенсаторно в процес можуть бути включені різні м'язи. Це є свідченням того, що ліквідація м'язового дисбалансу — це виключно індивідуалізований процес. Очевидно індивідуальними будуть і програми лікування та реабілітації, а відповідно і набори фізичних вправ. Слід зауважити, що м'язовий дисбаланс — це стан, при якому м'язи, які повинні знаходитися в рівновазі по силі і по співвідношенню довжин, виявляються за цими параметрами різні.
На порядку денному стоїть завдання підвищення ефективності лікування хвороб кістково-м'язової системи за рахунок холістичного (інтегративного) підходу до лікувального процесу, що дає можливість забезпечити розширення дії на патогенез розвитку цих захворювань та розширення сфери використання методу лікуванняВасильева, Л. Ф. Мануальная диагностика и терапия. Клиническая биомеханика и патобиомеханика. — СПБ.: Фолиант, 2000. — 400 с.. Поставлена задача вирішується Системою інтегративної кінезітерапії об'єднанням комплексної кінезіологічної діагностики, корекції та кінезітерапевтичного впливу на організм пацієнта.
Теоретико-практичні засади Системи інтегративної кінезітерапії
Система інтегративної кінезітерапії являє собою цілісну методику відновлення функціонального стану опорно-рухового апарату, що поєднує в собі три складові: комплексну кінезіологічну діагностику та корекцію разом із кінезітерапевтичним впливом. Поетапне застосування цих трьох складових дає змогу провести ґрунтовне дослідження стану пацієнта, корекцію виявлених патологічних чинників та формування здорового рухового стереотипу для закріплення результату проведеної корекції Спосіб лікування плечолопаткового періартриту Лікування артрозу великих суглобів способом інтегративної кінезитерапії Спосіб лікування гриж міжхребцевих дисків Спосіб лікування шийного остеохондрозу Спосіб лікування поперекового остеохондрозу з грижами дисків.
На першому етапі — етапі кінезіологічної діагностики — відбувається тестування функціональних можливостей рухового апарату, мета якого — виявлення гіпотонічних м'язів та причини їх слабкості. Головним інструментом кінезіологічної діагностики є мануальне м'язове тестування (ММТ), що проводиться за двох умов: у стані спокою та у стані функціонального навантаження.
Тестування починається із дослідження рухів: простих та складних. Спочатку діагностують якість простого руху, рух м'язів, що його виконують, збудливість м'яза, незадіяного у русі, далі — визначають ключові чинники, що сприяли зниженню адаптаційних можливостей м'язів. Після цього ММТ здійснюють із навантаженням (механічного, хімічного чи емоційного типу). Завершальною фазою цього етапу є процес визначення реабілітаційного потенціалу пацієнта.
На другому етапі — етапі кінезіологічної корекції — відбувається ліквідація чинників, що сприяли виникненню порушень у роботі рухового апарату: запалення м'яза, зв'язки, патологічні процеси у внутрішніх органах, здатні викликати м'язову слабкість та інше. Відновлення роботи м'язу відбувається за допомогою застосування комбінації методик ішемічної компресії, мануальної терапії, кінезіологічного масажу, постізометричної релаксації, після чого відбувається налагодження руху, що виконував пошкоджений м'яз: рух без застосування опору зі сторони та з подоланням зовнішнього опору (пропріоцептивне нервово-м'язове спрощення або PNF).
На третьому етапі — етапі кінезітерапевтичного впливу — залежно від типу захворювання формується програма кінезітерапевтичної фіксації здійсненої корекції на базових та спеціальних багатофункціональних тренажерах. З її допомогою вдається закріпити оптимальний стереотип руху, зміцнити м'язовий корсет, покращити гіподинамічну та метаболічну функцію м'язів.
Кінезіологічна діагностика Основне завдання кінезіологічної діагностики це — виявлення гіпотонічних м'язів та причини їх слабкості. Під час здійснення кінезіологічної діагностики забезпечується виконання двох завдань: локалізація хворого м'язу, що призвів до виникнення порушень тонусо-силового балансу м'язів; визначення причини недостатньої збудливості та гіпотонії хворого м'язу. Детальна схема процесу кінезіологічної діагностики: Збір скарг та анамнезу пацієнта, мета яких — виявлення патологічних реакцій регуляторних систем організму. Візуальна оцінка невідповідності нормі статичного та динамічного стереотипу регіонального постурального м'язового дисбалансуВасильева, Л. Ф. Визуальная и кинезиологическая диагностика патобиомеханических изменений мышечно-скелетной системы. М: «Роликс», 2012—108с.Бернштейн, Н. А. О построении движений / Н. А. Бернштейн. — М.: Медгиз, 1947. — 255 c.. Мануальне м'язове тестування, у процесі якого відбувається виявлення погіршення адаптаційних механізмів скелетних м'язів, що вдається завдяки всебічному оцінюванню функціональних властивостей м'язу, його здатності реагувати на збільшення супротиву та здійснення руху. Мануальне м'язове тестування з терапевтичним навантаженням механічного, хімічного чи емоційного типу, що дає можливість віднайти причину зниження адаптаційних механізмів системи скелетних м'язів та визначити необхідний терапевтичний вплив: кінезітерапія, постізометричної релаксація рефлексотерапія, мануальна терапія, гомеопатія та інше. Визначення реабілітаційного потенціалу організму пацієнта, що дає можливість оцінити здатність опорно-рухового апарату до відновлення своїх функцій у повному чи частковому обсязіПавлов В. П. Клинические и инструментальные методы оценки состояния опорно-двигательного аппарата / В. П. Павлов. — М.: Медицина, 1997. — 245 c.Букуп К. Клиническое исследование костей, суставов и мышц: Пер. с англ. / К. Букуп. — М.: Медицинская литература, 2008. — 320 с.Доэрти М., Доэрти Дж. Клиническая диагностика болезней суставов: Пер. с англ. / М. Доэрти, Дж. Доэрти. — Минск: Тивали, 1993. — 144 с..
Процес визначення реабілітаційного потенціалу пацієнта є невід'ємною складовою кінезіологічної діагностики. Даний етап дослідження включає наступні діїСучасні стандарти та критерії в галузі реабілітаційної медицини: Навчальний посібник / Ред. В. П. Лисенюк.- К., 2001.- 70с.Петров К. Б. Кинезитерапевтическая реабилитация дефектов осанки и фигуры: учеб. пособие для врачей / К. Б. Петров. ‒ Новокузнецк, 1998. ‒ 147 с.: комплексну діагностику стану опорно-рухового апарату в умовах реабілітаційної зали на спеціальних багатофункціональних тренажерах; визначення, шляхом вимірювання, відносної та абсолютної довжини кінцівки; визначення обхвату тіла з метою оцінки об'єму м'язової маси (збільшений, зменшений); якісне визначення рухливості суглобів (активні та пасивні рухи); з'ясування величини м'язової сили і оцінка функціонального стану пацієнта.
Діагностика стану рухового апарату у реабілітаційній залі має за мету: перевірити координацію та баланс опорно-рухового апарату хворого; визначити та оцінити ступінь м'язової сили пацієнта; оцінити наступні параметри: швидкість, витривалість, силу та гнучкість; визначити загальний функціональний стан опорно-рухової системи.