«Волинь. Про любов у нелюдські часи» — польський військово-драматичний фільм 2016 року режисури Войцеха Смажовського про Волинську трагедію.

Виробництво Задум створення фільму про українсько-польські відносини виник у Войцеха Смажовського у 2011—2012 рокахОксана Каліщук. «Волинь»: роздуми історика // Historians.in.ua — 15.10.2016. Попередній сценарій був готовий 2013 року, він був написаний на основі збірки оповідань «Ненависть» () Станіслава СроковськогоStanisław Srokowski o filmie «Wołyń»: To będzie wielki wstrząs, który odkłamie historię . wpolityce.pl, 2015-03-11. [dostęp 2016-10-04].«Wołyń» Wojciecha Smarzowskiego w kinach w 2016 roku . canalplus.pl. [dostęp 2016-10-04].. У фільмі заплановано близько 130 акторських ролей, які розмовляють шістьома мовами: українською, німецькою, російською, їдишем, латинською і польською.

Зйомки фільму проходили в Кольбушовій, селі Єзьожани, Музеї люблінського селаTomasz Maciuszczak: Smarzowski kręci Wołyń w skansenie. W nocy w lubelskim skansenie płonęły chaty. , ґміні ВізнаMichał Banach: Niedaleko Łomży będą kręcone zdjęcia do filmu «Wołyń» Smarzowskiego . onet.pl, 2016-05-19. [dostęp 2016-10-04]., в околицях Рави-Мазовецької, Сяніка"W ujęciach, które powstaną w sanockim skansenie «zagrają» dwa obiekty: XIX wieczna cerkiew łemkowska z Ropek i XVIII wieczna cerkiew bojkowska z Grąziowej., СкерневицівPaweł T. Felis: «Wołyń» ma być mostem. .

Кошторис стрічки було оцінено у 14 млн злотих. У березні 2014 року Польський Інститут Кіномистецтва () на звернення режисера виділяє 4 млн злотих для створення фільму. У 2016 році оприлюднили інформацію про нестачу 2,5 млн злотих на завершення зйомок, був створений спеціальний фонд для збору коштів — Fundacja na Rzecz Filmu WołyńFundacja na Rzecz Filmu Wołyń  — filmwolyn.org. У лютому 2016 року режисер звернувся до громадськості з проханням надати підтримку для завершення проєкту. Заклик підтримали Станіслав Сроковський, і . Згодом кошти були виділені також Польським телебаченням (1 млн злотих) і низкою інших спонсорів.

Сюжет Фільм розповідає історію 17-річної Зосі Ґловацької з села, де проживають українці, поляки та євреїWołyń (2016) . [dostęp 2016-09-23].. Головна героїня закохується в українця Петра, але її батько видає її за набагато старшого за неї солтиса Мацєя Скибу. Незабаром після весілля, Зося лишається вдома з дітьми чоловіка від першого шлюбу, а він іде на війну. Повернувшись в село, Мацей ховається, зі страху перед українськими націоналістами. Коли Волинь займає Червона армія, українці вітають її хлібом і горілкою. Скибу як куркуля засилають, і головна героїня знову залишається сама, займаючись вихованням дітей за воєнних умов. Коли в 1941-му східну Польщу окупують гітлерівці, ті самі українці, які вітали прихід радянської влади, радіють приходу німців. В Польщі починаються етнічні чистки. Нацисти вбивають євреїв, потім українці — поляків. Зося є свідком убивств із помсти й грабунків сусідів. У фільмі також показані поляки, що рятують євреїв, і українці, що рятують поляківMarek Kozubal: Recenzja filmu «Wołyń» Wojciecha Smarzowskiego (pol.). www.rp.pl, 2016-09-23. [dostęp 2016-09-26]..

Історична достовірність Сцена освячення ножів православним священником була розкритикована польським істориком Ґжеґожем Мотикою. За його словами, доказів, що хтось проводив такий обряд у 1943 році немає «Волинь» Смажовського — не «Джанго» Тарантіно. Історичний консультант фільму Леон Попек сказав після заяви Мотики, що йому відомі документи та спогади очевидців про такі події.

Низка епізодів фільму є прямим посиланням на реальні події Волинської трагедії: Страта поета, офіцера Армії Крайової — доля підпоручника Зигмунта Румеля, який за дорученням Польського уряду в Лондоні прибув на переговори з УПА без зброї та був убитий«за непідтвердженою, але вірогідною версією, ті загинули в муках (їх начебто розірвали кіньми)»: Ґжеґож Мотика. Антипольська акція на Волині ; Вбивство вірян у костелі — події в селах Кисилині (Злочин у Кисилині) і Порицьку (Павлівці).

Також є відомості про символічний похорон Польщі українцями в 1939 році, але не на Волині, як це показано у фільмі, а на Перемишльщині, в містечку Загір'я.

Реакція в Україні Навіть у ході проєкту кілька українських акторів, які дістали запрошення грати в фільмі, після прочитання сценарію своїх українських ролей відмовилися брати в ньому участь. В інтерв'ю Оксані Забужко українські актори сказали, що фільм є справжньою школою ненависті. Андрій Любка відзначив, що після прем'єри фільму «польсько-українські стосунки відкотяться на 10 років назад». Юрій Андрухович у статті, написаній до перегляду фільму, зазначив, що найкраще ситуацію передають слова кс. Тадеуша Ісаковича-Залеського: «Фільм „Волинь“ уб'є pojednanie, якого не було ніколи». Позитивно на появу фільму відреагувала Надія Савченко«Wołyń» w kinach. Nadija Sawczenko: Dobrze, że powstał film «Wołyń» . rp.pl, 2016-10-07. [dostęp 2016-10-07].. Історик Андрій Портнов зазначив, що, на його думку, цей фільм є найслабшим фільмом Смажовського. А також, що «є великим спрощенням спроба представити фільм Смажовського як фільм антиукраїнський — це не є фільм антиукраїнський, водночас це фільм, який має значні проблеми з відображенням певних історичних контекстів і подій»Андрей Портнов о фильме «Волынь» и его контекстах // Ab Imperio. — 15.10.2016. Пилип Іллєнко ствердив, що фільм передусім — це декларація позиції творців фільму щодо минулого і майбутнього стосунків польського й українського народів. Також він не розуміє, чому актори-українці зіграли у фільмі.Ярема Г. Федір Стригун: «Режисер „Волині“ запевнив моїх акторів, що нічого антиукраїнського у фільмі не буде» // Високий замок. — Львів, 2016. — № 119 (5519) (21—23 жовт.). — С. 3. Федір Стригун дав інтерв'ю сайту «Страна.ua», в якому ствердив, що в українських акторів низька зарплата, що й зумовило їх зйомки в картині.Скандал с «Волынью». «Если нет украинского кино, то где наши ребята должны сниматься?» В інтерв'ю газеті «Високий замок» уточнив, що він говорив про акторів Тернопільського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка («один знімальний день у Польщі — це місячна зарплата тернопільського артиста»). І заявив: «режисер їх [акторів] запевнив, що нічого антиукраїнського не буде.»

Запланований на 18 жовтня 2016 року показ фільму, організований Польським Інститутом у Києві (Instytut Polski w Kijowie), був скасований за наполегливою рекомендацією МЗС України. За словами посла України в Польщі Андрія Дещиці, рішення пов'язане з можливими вуличними протестами та негативною реакцією громадськості.

Рецензії, відгуки

Лукаш Адамський. Game changer. Декілька міркувань після перегляду фільму «Волинь» // Historians.in.ua — 28.09.2016 Адам Бальцер. «Волинь» Смажовського — втрачений шанс по-справжньому порозумітися з українцями // Historians.in.ua — 08.10.2016 Андрій Стародуб. Ілюзії «Втраченого Раю» «Східних кресів» (деякі рефлексії з приводу фільму Войтка Смажовського «Волинь») // Historians.in.ua — 25.10.2016 Jarosław Kuisz, Karolina Wigura. «Wołyń». Kicz zła // , Nr 405 (41/2016) 11.10.2016 Юрій Опока. Воскресіння. Рецензія-есей на фільм Войцеха Смажовського «Волинь» // zaxid.net, 10 жовтня 2016 Олена Бабакова. Кіно розбрату. Чим «Волинь» корисна, а чим небезпечна для польсько-українських відносин // Європейська правда, 06 жовтня 2016, 10:31

Примітки