Традиція надавання звання почесного громадянина сягає у Львові початку ХІХ ст. Через збройні заворушення 1848 року не збереглася перша пам'ятна книга з цього періоду, тому одним із головних джерел, звідки можна почерпнути інформацію є тогочасна львівська преса. Першими, хто отримав звання почесних громадян Львова, були особи пов'язанні з Львівським університетом. Здебільшого це були австрійці і поляки. В другій половині ХІХ ст. більшість становили поляки, а серед них одна особа єврейського походження (Байзер). В період ІІ Речі Посполитої відзначено також президента США Герберта Гувера. За радянської влади така форма відзначення збереглася і можна припустити, що більшість відзначених походили з військових та партійних кіл. В незалежній Україні звання почесного громадянина Львова присуджують щорічно.
Почесні громадяни Вацлав Ганн — австрійський поет, літератор, професор філології та естетики Львівського університету, його ректор (грудень 1811) Юзеф Шлікк — вчитель (16 серпня 1814) Фридерик Генніґ — міський лікар (6 липня 1816) Йозеф Россі — віденський публіцист (перед 1820) Микола Нападієвич — український правник, декан і ректор Львівського університету (1823)Gazeta Lwowska. — 15 kwietnia 1845 Йозеф Вінівартер — австрійський правник, декан і ректор Львівського університету (31 липня 1827)Gazeta Lwowska. — 13 sierpnia 1827 Йозеф Беррес — австрійський лікар, анатом, професор, керівник кафедри анатомії Львівського університету (листопад 1831)Gazeta Lwowska. — 17 listopada 1831 Йоганн Каспари — міський лікар, доктор медицини (листопад 1831) Ян Непомуцен Гоффманн — римо-католицький священик, доктор права, ректор Яґеллонського і Львівського університетів (бл. 1831) Франц Мазох — австрійський лікар, хірург, професор і ректор Львівського університету (30 травня 1838)Gazeta Lwowska. — 7 czerwca 1838 Йозеф Башни — композитор (грудень 1838) Александер Фредро — граф, польський комедіограф, мемуарист, поет. Дід Андрея Шептицького (листопад 1839)Gazeta Lwowska. — 23 listopada 1839 Франц Кріг фон Гохфельден — губернатор Галичини (15 травня 1842)Gazeta Lwowska. — 17 maja 1842 Себастіян Шісслер — австрійський письменник і військовик (бл. 1843) Франтішек Піштек — львівський латинський архієпископ (13 квітня 1845)Gazeta Lwowska. — 22 kwietnia 1845 Людвіг фон Бенедек — військовий діяч Австрійської імперії (6 квітня 1846)Gazeta Lwowska — 7 kwietnia 1846 Казімір Мільбахер — австрійський окружний староста (6 квітня 1846) Адам Речеї — угорський політик, генерал, прем'єр-міністр Угорщини (6 квітня 1846) Леопольд Захер-Мазох — директор львівської поліції в 1832—1848 роках. Батько письменника Леопольда фон Захер-Мазоха (6 квітня 1846) Леопольд Лажанський — чеський політик, губернатор Моравії (22 липня 1847)Gazeta Lwowska — 27 lipca 1847 . Аґенор Ґолуховський — міністр внутрішніх справ, намісник цісаря в Галичині (1 серпня 1850) Карл Гьопфлінґен фон Берґендорф — бургомістр Львова (13 березня 1851) Максиміліян Карл Ламораль О'Доннелл — австрійський генерал (15 червня 1853) Йозеф Еттенрайх — віденський м'ясник (15 червня 1853) Йозеф Калхеґґер фон Калхберґ — австрійський політик, генерал-губернатор Королівства Галичини та Володимирії (14 лютого 1856) Лукаш Баранецький — львівський латинський архієпископ (20 жовтня 1856) Леон Людвік Сапега — польський, галицький громадсько-політичний діяч, перший маршалок Галицького сейму (20 травня 1857) Адольф Теодор Гаасе — протестантський пастор (9 вересня 1858) Францішек Смолька — польський політик, правник, президент австрійської Державної ради (11 липня 1861) Франц Крьобль — бургомістр Львова (14 жовтня 1861) Михайло Тустановський — адвокат (11 червня 1863) Антоній Манастирський — перемишльський римо-католицький єпископ (22 жовтня 1863) Ріхард Белькреді — австрійський державний діяч, Голова Ради міністрів Австрійської імперії (27 вересня 1866) Юзеф Ігнацій Крашевський — польський письменник, публіцист, видавець, історик, філософ (15 травня 1867) Міхал Ґноїнський — адвокат, президент Львова (17 червня 1869)Leon Gustaw Dziubiński. Poczet prezydentów, wiceprezydentów i obywateli honorowych miasta Lwowa… — S. 9 Ян Матейко — польський художник (30 вересня 1869) Марцелі Мадейський — доктор прав, адвокат, композитор (19 січня 1871)Там само… — S. 7 Каспер Бочковський — ремісник, львівський радник (21 березня 1872)Там само… — S. 17 Мойжеш Байзер — лікар, львівський радник (9 листопада 1876)Там само… — S. 18 Володимир Дідушицький — політичний діяч у Галичині, меценат, колекціонер, природознавець, зоолог, етнограф, археолог (17 січня 1877) Юзеф Супінський — польський економіст (8 листопада 1877) Отто Гаузнер — історик мистецтва, політик, письменник (9 листопада 1878) Александер Ясінський — президент Львова (29 січня 1880)Там само… — S. 5 Юзеф Малиновський — громадський діяч, адвокат (14 липня 1881)Там само… — S. 19 Євсевій Черкавський — український і польський освітній та політичний діяч, ректор Львівського університету (19 листопада 1885)Там само… — S. 20 Октав Петруський — польський діяч-автономіст (15 квітня 1886) Вацлав Домбровський — львівський ремісник, президент міста (26 жовтня 1886)Там само… — S. 10 Миколай Зиблікевич — польський політик і юрист українського походження, граф, президент Кракова (11 листопада 1886) Аполінарій Яворський — міністр у справах Галичини (29 травня 1890) Францішек Зіма — польський банкір і майор (27 травня 1891)Там само… — S. 21 Антоній Малецький — польський історик літератури, мовознавець, класичний філолог, ректор Львівського університету (21 січня 1892) Ісаак Миколай Ісакович — львівський архієпископ вірменського обряду (15 вересня 1892)Там само… — S. 22 Адам Станіслав Сапега — польський князь і політик в Галичині (4 жовтня 1894)Там само… — S. 23 Станіслав Бадені — польський громадський діяч, політик (4 жовтня 1894) Здзіслав Мархвіцький — віцепрезидент Львова (1895) Казимир Фелікс Бадені — австрійський державний діяч, польський поміщик (3 жовтня 1895)Там само… — S. 24 Броніслав Леонард Радзишевський — польський хімік, професор і ректор Львівського університету (1897) Генрик Сенкевич — польський прозаїк (30 липня 1902) Владислав Лозинський — польський історик, дослідник культури, мистецтвознавець (18 жовтня 1907) Ігнацій Ян Падеревський — видатний польський піаніст, диригент, композитор (1912) Герберт Гувер — тридцять перший президент США (16 серпня 1919) Болеслав Ожехович — польський меценат, мандрівник, колекціонер (1923) Фердинанд Фош — французький військовий діяч і теоретик, маршал Франції і Польщі Йосиф Теофіл Теодорович — архієпископ львівський Вірменської католицької церкви (11 серпня 1927) Владислав Бандурський — львівський римо-католицький єпископ-помічник (10 вересня 1927, вручення диплому)Wielkiemu patriocie w hołdzie // Gazeta Lwowska. — Nr. 209 z 13 września 1927 Освальд Бальцер — польський історик і доктор права, ректор Львівського університету (грудень 1929) Бенедикт Дибовський — польський біолог, географ, лікар і літературознавець (грудень 1929) Людвік Фінкель — польський бібліограф, професор і ректор Львівського університету (грудень 1929) Юзеф Пілсудський — польський політичний і державний діяч, перший голова відродженої польської держави (18 березня 1935) Леон Пінінський — польський вчений (правник, історик мистецтва), громадський та політичний діяч, ректор Львівського університету (11 червня 1936) Ігнацій Мосцицький — польський політик і державний діяч, президент Польщі у 1926—1939, ректор Львівської політехніки (16 червня 1936) Дмитро Лелюшенко — радянський військовий діяч, українець за походженням, генерал армії Федір Сурков — радянський танкіст, брав участь у боях за Львів Юрій Мельничук — український радянський письменник-публіцист, літературознавець (1966, посмертно) Дмитро Потапов — радянський військовик, підполковник (1966) Марія Кіх — українська громадська діячка Ярослав Галан — український радянський письменник-публіцистСлово про Львів. Збірник. — Львів, 1970. — С. 246, 247.. Олександр Гаврилюк — український радянський письменник. Степан Тудор — український радянський письменник, доктор Філософії. Кузьма Пелехатий — український радянський письменник-публіцист, політичний діяч. Петро Козланюк — український радянський письменник-публіцист. Олександр Марченко — радянський танкіст, брав участь у боях за Львів. Михайло Фомічов — радянський військовик. Микола Лучко — радянський військовик. Мирослав Грабовський — член Комуністичної партії Західної України (КПЗУ), слюсар заводу «Львівсільмаш»Слово про Львів. Довідник. — Львів, 1970. — С. 248. Мирослав Любачівський — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Католицької Церкви (28 березня 1991)Тут і далі інформація взята з: Святослав Гординський — український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, журналіст (21 жовтня 1991) Едвард Козак — український карикатурист, гуморист, художник, письменник, іконописець, редактор і видавець (21 жовтня 1991) Ярослава Стецько — українська політична діячка, журналістка, голова ОУН(б), перший лідер КУН (3 квітня 1992) Микола Колесса — український композитор, диригент, педагог, засновник української диригентської школи (25 листопада 1993) Карло Мікльош — український футболіст, суддя і футбольний функціонер (21 вересня 1996) Петро Дужий — український письменник, референт пропаганди ОУН (21 вересня 1996) Володимир Патик — український живописець, пейзажист, майстер натюрморту (21 вересня 1996) Ярослав Дашкевич — український історик, археограф (18 вересня 1997) Василь Іваницький — український меценат з Канади (18 вересня 1997) Збігнєв Бжезінський — американський політолог, соціолог і державний діяч польського походження (26 лютого 1998) Роберт Готс — швейцарський священик, доктор богослов'я, благодійник (17 вересня 1998) Роман Іваничук — український письменник, громадський діяч (19 вересня 1999) Михайло Горинь — український правозахисник, дисидент і політв'язень радянських часів (14 вересня 2000) Іван Павло II — 264-й Папа Римський, святий Католицької Церкви (21 червня 2001) Віктор Ющенко — український політик і державний діяч, третій Президент України (1 листопада 2001) Яцек Куронь — польський політик і державний діяч, видатний діяч антикомуністичної опозиції (3 липня 2002) Ірина Сеник — українська поетеса, дисидент, член Української Гельсінської групи (24 квітня 2003) Омелян Антонович — український правник, громадський діяч, меценат (29 квітня 2004) Ігор Калинець — український поет і прозаїк (28 квітня 2005) Михайло Маркович — лікар-ортопед, меценат, фундатор пам'ятників Іванові Трушу та Никифору Епіфанію (28 вересня 2006) Борис Ґудзяк — єпископ УГКЦ, громадський діяч, провідний науковець у галузі церковної історії (5 травня 2007) Любомир Гузар — Верховний Архієпископ і Кардинал Української греко-католицької Церкви (17 квітня 2008) Борис Возницький — український мистецтвознавець, директор Львівської галереї мистецтв, академік Української академії мистецтв (10 травня 2009) Роман Шухевич — український політичний і державний діяч, військовик, член галицького крайового Проводу ОУН, генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА (7 травня 2010, посмертно) Степан Бандера — український політичний діяч, один з чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, голова Проводу ОУН-Б (7 травня 2010, посмертно) Микола Кацал — український хоровий диригент (21 квітня 2011) Андрій Содомора — український перекладач, письменник, науковець (26 квітня 2012) Мирослав Симчич — сотенний УПА, багаторічний політв'язень радянських таборів (25 квітня 2013) Руслана Лижичко — українська співачка, піаністка, диригент, танцюристка, продюсер, громадська діячка (10 квітня 2014) Святослав Вакарчук — український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, громадський діяч (23 квітня 2015) Ігор Юхновський — український фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, Герой України, державний та громадський діяч (21 квітня 2016)