Любаші́вка — селище в Подільському районі Одеської області. Адміністративний центр Любашівської селищної громади. Розташоване поруч однойменної залізничної станціїБольшая Советская Энциклопедия .. Біля Любашівки проходить важлива транспортна магістраль — автобан «Київ — Одеса» .
Згідно з переписом населення України 2001 року населення Любашівки становить 9790 осіб.
Історія
На території селища (біля нинішньої лікарні) знайдено стоянку людей бронзової доби.
Населений пункт заснований у 18 століттіИстория городов и сел Украинской ССР. Одесская область. К. ГР УСЭ. 1978 г.. Перше поселення було засноване обабіч Довгенької балки, від якої й пішла перша назва поселення — Довгеньке. В 1795 році тут разом з навколишніми хуторами Миколаївка та Софіївка було 163 двори (638 душ чоловічого населення)Короленко П. П. Черноморское казачье войско. Екатеринодар, 1892. Вже в 1808 році постала православна громада, а з 1811 — храм Св. Михаїла. В акті першого десятиріччя XIX ст. Любашівка згадується як володіння сотника Демида і поручика Тараса Васильєвих, дітей Любашовських, а також сотника Данила Павлюка, у яких було 5975 десятин власної землі. Село Софіївка, де розташовувалась економія панів Любинських, налічувало в той час 99 дворів і 750 жителів.
В 1847 році Любашівка стала волосним центром Ананьївського повіту Херсонської губернії.
У 1890-х роках в містечку була церква, три крамниці, постоялий двір, а також дві корчми.
В 1865 році відкрито першу школу, а з 1884 року існував фельдшерський пункт (лише 1905 року була створена земська лікарня).
Населення 1897: 563 (Любашівка)
Залізнична станція Любашівка
1868 року поблизу села прокладено залізницю, що сполучала Одесу через Балту з Ольвіополем. На відстані 1 версти від села збудували залізничну станцію. Навколо неї виросли будинки залізничників. Згодом поселення об'єдналось з Любашівкою (10.06.1960)..
Любашівка у ХХ столітті На початку XX століття в Любашівці були 2 парових млини, цегельня, корчма, лавки, винні льохи, залізнична станція.
1905 року створена лікарська дільниця та земська лікарня на 10 ліжок, в якій працювало двоє лікарів. В 1910 році Любашівка з'єдналася з Софіївкою. Пізніше до них приєдналось село Миколаївка.
Після повалення монархії у 1917 році владу поступово перебрали прихильники Української Центральної Ради, а з листопада 1918 року — Директорії УНР. У березні 1919 року владу захопили більшовики. У травні 1919 року на селище розповсюдилося антибільшовицьке Григор'ївське повстання — більшовицькі частини в Любашівці було розгромлено.Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204. У серпні 1919 року Любашівкою заволоділи денікінці, які повернули панство та вбили близько 200 жителів.Российская еврейская энциклопедия 22-23 квітня 1920 року повстанці отаманів Заболотного і Пшонника разом з учасниками Першого зимового походу армії УНР розгромили більшовицькі частини і визволили ЛюбашівкуОдещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.205. У лютому 1920 року владу остаточно взяли комуністи.
Після початку радянської окупації Любашівка була центром волості Балтського повіту Одещини (1921), а з 1923 року короткочасно перебувала в Троїцькому і Ясенівському районах Балтського округу. У 1926—2020 роках — центр Любашівського району.
Під час Другої світової війни село було окуповане німецько-румунськими військами (Група армій «Генерал Антонеску» і 30-й армійський корпус). В Любашівці існувало гетто, пересильний табір і табір цивільного населення. Любашівка зайнята військами 2-го Українського фронту 30 березня 1944 року.
За радянських часів село перетворилося на селище міського типу (рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 2 січня 1957 р.; 13 квітня 1957 включено в смугу Любашівки села Велика Софіївка, Мала Софіївка та МиколаївкаВідомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 1, 4 — с. 42, 114.Карта РККА L-36 (А), 1941, 10 червня 1960 р. с-ще залізничної станції Любашівка включено в смугу смт Любашівка), — і стало найбільшим населеним пунктом району. Було створено ряд невеликих підприємств, більшість з яких в сучасних умовах занепали.
За роки існування колгоспу «Зоря комунізму» в Любашівці 7 осіб нагороджено відзнаками Героїв Соціалістичної Праці.
Сучасність Любашівка є пунктом на автотрасі Київ — Одеса (міжміська автостанція розташована в мікрорайоні «ДРП»).
У селищі працюють метеорологічна станція, відділення декількох банків (Ощадбанк, «Приватбанк»).
Любашівку називають «столицею української ковбаси», проводиться однойменний фестиваль.
Населення 1923 — 731 (сільрада — 3016) 1939 — 3360 (без передмість) 1959 — 8775 1970 — 9343 1979 — 9824 1989 — 9880 2001 — 9790 2011 — 9429 2021 — (перевищує за населенням міста Кодима, Ананьїв та Вилкове)
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська916693.72 %російська4414.51 %румунська960.98 %циганська200.20 %вірменська180.18 %білоруська170.17 %болгарська30.03 %інші/не вказали190.21 %Усього9780100 %
Відомі люди Бондар Василь Васильович (1971—2014) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Джуринський Олег Олександрович (* 1975) — український бізнесмен. Друзь Олександр Олександрович (1995—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Запорожченко Борис Сергійович (* 1941) — український хірург, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Матросов Вадим Петрович (1989—2016) — солдат Збройних сил України, розвідник батальйону «Донбас-Україна», учасник російсько-української війни. Рябошапка Руслан Георгійович (1976) — український правник, заступник Міністра юстиції України, Генеральний прокурор України (2019—2020). Якубець Іван Миколайович (1955 р.н.) — український військовик, полковник запасу, Начальник Аеромобільних (Десантно-штурмових) військ України (1998—2005), учасник бойових дій в Косово, учасник російсько-української війни 13.04.2014 — 15.11.2015 рр.
Соціальна сфера: медицина і освіта У селищі розташовані 3 медичні установи: Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування районний ЦПМСД — центр первинної медико-санітарної допомоги (8 амбулаторно-поліклінічних установ, 31 фельдшерський чи фельдшерсько-акушерський пункт) Любашівська міжрайонна станція екстреної (швидкої) медичної допомоги (обслуговує 5 районів Одеської області).
Заклади освіти, розташовані в Любашівці: 2 загальноосвітні школи: школа-ліцей (колишня ЗОШ І—ІІІ ступенів № 1) та школа-гімназія (колишня ЗОШ І—ІІІ ступенів № 2). вечірня школа; 2 дитсадки; музична школа; ДЮСШ.
Культура
Любашівські заклади культури: будинок культури; кінотеатр. райбібліотека.
У селищі є стадіон.
Любашівські культові споруди — православна церква Св. Михаїла, каплиця Св. Пантелеймона.
У селищі встановлені пам'ятники — Т. Г. Шевченку, Меморіал воїнам ВВВ, пам'ятні знаки воїнам-афганцям, загиблим міліціонерам, жертвам Голодомору та жертвам Чорнобиля.
Любашівка в культурі В Любашівці відбувається дія роману Ніни Кур'яти «Дзвінка. Українка, народжена в СРСР».
Примітки
Див. також Любашівська волость Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)
Посилання
Любашівка — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.) Любашівка, 1790–2010 : до 220-річчя заснування : бібліогр. покажч. / Упр. культури і туризму Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського, Любашів. центр. район. б-ка; підгот.: Т. О. Андросова, Т. Ю. Мочуляк; ред. О. А. Таубеншлак. — Електрон. дані. — Одеса, 2010. — 24 с. — (Міста і містечки Одещини; вип. 8). — Режим доступу: http://ru.calameo.com/books/000856186baa270a752df