Швеція — одна з найбільш економічно розвинених країн Європи, яка поєднує високі технології з потужною сировинною базою. Хоча країна не має значних запасів нафти й природного газу, її надра багаті на рудні корисні копалини, що відіграють ключову роль у розвитку промисловості.

Геологічна основа мінеральних ресурсів

Багатство корисних копалин Швеції пов'язане з її геологічною будовою. Значна частина території країни розташована в межах давнього Балтійського щита — однієї з найстаріших геологічних структур Європи. Цей щит сформувався понад 1,5–2 млрд років тому і складається переважно з магматичних і метаморфічних порід. Саме такі породи є сприятливими для формування родовищ металічних руд. Натомість осадові породи, які зазвичай містять поклади нафти, газу або кам'яного вугілля, поширені тут обмежено. Це пояснює, чому Швеція багата на метали, але бідна на паливні ресурси.

Загальна характеристика мінеральних ресурсів

Швеція займає 2-е місце в Європі (з великим відривом після України) за запасами залізних руд; 3-є місце в Європі за запасами руд молібдену і срібла, 4-е місце в Європі за запасами руд міді (табл. 1).

Основні корисні копалини Швеції станом на 1998-99 рр. Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Залізні руди, млн т 3000 4600 53 (Fe) 1,7 Золото, т 56 160 2,1 г/т 0,1 Мідь, тис. т 2760 3700 0,68 (Cu) 0,4 Плавиковий шпат, млн т 0,02 0,04     Свинець, тис. т 1381 1791 2,3 (Pb) 1,1 Срібло, т 9000 10000 180 г/т 1,6 Вугілля, млн т 4 24     Апатити, млн т 0,3 2 3 (Р2О5) 0,01 Цинк, тис. т 1845 2145 2 (Zn) 0,7

Окремі види корисних копалин

Нафта. Родовища нафти на території Швеції належать до Центрально-Європейського нафтогазоносного басейну. Вони розташовані на площі близько 30 тис. км² (о. Ґотланд з прилеглою акваторією Балтійського моря). Продуктивні карбонатні відклади ордовика, глибина залягання продуктивного горизонту 400–800 м. Найбільше родовище — Хамра.

Вугілля. Невеликі родовища кам'яного вугілля з потужністю пластів до 0,8 м (Хьоганес, Ересунде) є в провінції Сконе на західному узбережжі країни і приурочені до відкладів нижньої юри.

Уран. Уранові руди в Швеції відомі в основному в двох районах: на півдні країни в провінції Вестерґьотланд і на півночі в провінції Ар'єплуг-Арвідсьяур. Перші сконцентровані в кембрій-силурійських бітумінозних сланцях. Уранова мінералізація представлена уранінітом. Крім урану, руди містять V (до 0,07 %), Мо (до 0,03 %), Ni. Другі асоціюють з ріолітовими і ріодацитовими іґнімбритами середнього протерозою. Основний мінерал — настуран, простежується на глибину 350 м.

Залізо. За запасами залізних руд Швеція займає 2-е місце в Європі (після України, з великим відривом від неї). При врахуванні запасів Росії — 3-є місце після України і Росії. Родовища залізняка є в провінціях Норботтен і Берґслаген. Вони відповідають 5 генетичним типам: апатит-магнетитові (Кіруна, Туоллувара, Ґренґесберґ та ін.), скарново-магнетитові (Саутусвара та ін.), родовища залізистих кварцитів (Стросса), титаномагнетитові з ванадієм (Роутіваре та ін.) та ооліт-шамозитові і сидеритові руди (район Сконе). Основні запаси промислових залізних руд країни зосереджені в апатит-магнетитових родовищах (бл. 70 %), з яких Кіруна є одним з найбільших родовищ у світі.

Мідь. Родовища мідних руд відомі по всій країні. Близько 100 мідно-колчеданних родоввищ і рудопроявів є в провінції Норботтен, стільки ж в Центральній Швеції, в провінціях Вестерботтен і Берґслаген. Важливе родовище мідної руди було виявлене на початку 1990-х років в долині річки Шеллефтеельвен в Норрланді.

Комплексні руди. Невеликі комплексні родовища є на півдні Швеції. Руди масивні, прожилкові і вкраплені. Основні родовища: Аітік, Буліден, Віскарія. Руди міді містять Ag (4 г/т), Au (0,3 г/т).

Поліметали. Основна частина родовищ свинцю і цинку знаходиться у східній частині крайової зони каледонід і залягає в гірських породах кембрію і докембрію. Відомо 3 типи родовищ: срібловмісні, колчеданно-поліметалічні, срібло-свинцево-цинкові жильні і поліметалічні стратиформні. Головні родовища: Лайсваль, Ґарпенберґ, Оммеберґ. Руди найбільшого родовища Лайсваль містять Ag (11 г/т) і Au (0,1 г/т).

Вольфрамові і молібденові руди зосереджені головним чином в провінції Берґслаґен, родовища скарново-шеєлітові. Є також невеликі родовища жильної кварцово-вольфрамітової формації і епігенетичні стратиформні поклади. Більшість родовищ пов'язана з кислими інтрузіями. Благородні метали золото і срібло добувають головним чином попутно з руд сульфідних родовищ. Єдине родовище золото-сульфідної формації — Енасен розташоване в Центральній Швеції. Руди містять телуриди золота.

Флюорит. Жильні родовища плавикового шпату відомі в області Сконе на півдні країни. Вміст флюориту в рудах іноді досягає 76 %.

Нерудна індустріальна сировина представлена родовищами польового шпату, тальку, азбесту, бариту, графіту, а нерудні будівельні матеріали — доломіту, вапняків, мармуру, граніту, пісковику, глинистих сланців.

Див. також

Промисловість Швеції Економіка Швеції Геологія Швеції Гірнича промисловість Швеції

Джерела

Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019. Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с. Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0

Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2023 U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. , https://doi.org/10.3133/mcs2020.