Нарва (Нарев, ) — село в Польщі, у гміні Нарва Гайнівського повіту Підляського воєводства. Центр гміни. Населення — (2011).

Історія ІсторикиКордуба М. Північно-Західна Україна. — Відень, 1917. — С. 22 згадують городище у Нарві поруч із іншими як один з форпостів північно-східної частини Галицько-Волинського князівства в часи Данила Романовича і за Литовсько-руської доби. Загалом головні міста на території Північного Підляшшя виросли з поселень біля руських городищ XI-ХІІ ст. Так виникли пізньо-середньовічні міста Дорогичин, Більськ, Мельник, Сураж, Нарва і БранськБорисенко В. та ін. Холмщина і Підляшшя. Історико-етнографічне дслідження. – К.: Родовід. – 1997.- 383 с..

Давньоруська ситуація в суч. с. Нарва дуже цікава. В другій половині XIX ст. польські історики J. Jaroszewicz i F. Pokrowski локалізували тут рештки аж 4-х городищ. В ході польових досліджень 1991 р. їх локалізувати не вдалося. Існування одразу кількох городищ в цьому районі, робить Нарву надзвичайно перспективною для подальших дослідженьРанньосередньовічні городища в Нарві.

Нарва заснована як місто у 1514 році за наказом великого князя литовського Сигізмунда I. Під час входження до складу Великого князівства Литовського отримала хелмінське міське право, а пізніше і магдебурзьке право. У 1580 році у Нарві було 144 доми, у 1616 році — 169 домів. Частина населення займалася ремісництвом (у 1580 році було 43 ремісники, у 1616 році — 135), решта займалася рільництвом — місто мало 150 волок. Більшість населення становили українці. Чисельність польського населення зменшилася після переслідувань у середині XVII століття (залишилося лише 24 доми), натомість у місті селилися українці з довколишніх сіл.

Розпорядженням Ради Міністрів Польської Республіки 24 травня 1934 року місто Нарву позбавлено міських прав і долучено до сільської гміни НарвиRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zniesieniu ustroju miejskiego w niektórych miastach w powiecie bielskim i sokólskim, województwie białostockiem. .

У 1975—1998 роках село належало до Білостоцького воєводства.

Населення На початку XIX століття у місто було 95 домів і мешкало 400 осіб, які займалися, насамперед, хмільництвом. У 1855 році населення Нарви становило 1300 осіб — 523 православних, 309 католиків (в 1844—1848 роках у римо-католицизм перейшла частина колишніх уніатів) і 468 євреїв. До 1885 року чисельність населення збільшилася до 1612 осіб.

Розподіл населення Нарви за мовою згідно з переписом 1897 року : МоваОсібВідсоток єврейська 601 41,91 % українська 532 37,1 % польська 250 17,43 % російська 46 3,21 % литовська 3 0,21 % білоруська 1 0,07 % німецька 1 0,07 % Разом 1434 100 %

У 1921 році у місті мешкали 963 особи (174 доми), у 1931 році — 1301. Під час другої світової війни місцеві євреї були вивезені та страчені німецькою окупаційною владою. У 1961 році мешкало 1200 осіб.

Згідно з переписом 2011 року населення села становило 1436 осіб .

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Релігія Православна церква існувала у містечку вже на початку XVI століття. У 1528 році побудований католицький костел. На початку XVII століття князь Федір Мосальський заснував у пущі монастир Вознесіння Господнього, який існував ще у другій половині XVIII століття. Близько 1800 року парафія Піднесення Чесного Хреста (разом з філіальною церквою в Тиневичах Великих) нараховувала 1555 прихожан. У 1881—1885 роках побудовано сучасну дерев'яну парафіяльну церкву. На початку XX століття на території парафії діяли 6 шкіл з 119 учнями, а у самій Нарві — церковно-парафіяльна школа (80 учнів) і школа Міністерства просвіти (133 учнів). У 1907 році парафія Нарви нараховувала близько 3,6 тис. прихожан, які проживали в Нарві і селах Тиневичі Великі, Качали, Брушківщина, Храбустівка, Цімохи, Гайдуковщина, Скаришево, Рогози-Іванки, Маківка, Лопухівка, Ванево, Одринки, Городовщина, Заболоття, Доратинка. У 1930 році кількість парафіян становила 2586 осіб. Церква в Тиневичах Великих сьогодні є центром окремої парафії. У 1979 році парафія Нарви нараховувала 1301 прихожанина.

Крім парафіяльної церкви, яка у 1990 році була сильно пошкоджена внаслідок пожежі, у Нарві існує ще цвинтарна дерев'яна каплиця Казанської Божої Матері, збудована у 1726 році.

Галерея

Примітки

Література

Нарев, город Гродненской губернии //

Джерела

Сторінка села Нарви на сайті гміни