Влодзі́меж (Володимир) Вікентійович Висо́цький (; 1846, село Романів, нині Рожищенського району Волинської області — 11 серпня 1894, Київ) — український фотограф-художник і поет польського походження.
Біографічні дані Освіту здобув у Києві, де жив і працював усе подальше життя. Тут польське Влодзімеж трансформувалося (з доданням по батькові) у Володимир Вікентійович.
Був віцепрезидентом Київського відділення Російського технічного товариства.
Висоцького поховали на новій польській ділянці Байкового кладовища в Києві, поховання збереглося. Координати поховання 50.24.9890, 30.30.5880.Жадько В. Поляк, який фотографував великих українців // Кримська світлиця, 2012. 13 січня. № 1.
По його смерті фотоательє утримувала його вдова, купчиха 2-ї гільдії Терезія Станіславівна Висоцька. Їх син Фаддей Володимирович також був фотографом, читав лекції на курсах фотографії в Російському товаристві.
Поетична творчість Висоцький — автор історичних поем «Ляшка» (1883) та «Оксана» (1891). Поема «Ляшка» відображає спільну боротьбу українців і поляків проти Кримського ханства. 1912 року поему перекладено українською мовою.
У поемі «Оксана» відтворено події на Правобережній Україні під час Польського повстання 1863—1864 років.
Висоцький видав збірки віршів «Всі за одного» (1882), «Нові діди» (1884), «Сатири й байки» (1894). У цих збірках він змалював побут польської шляхти в Україні, висміяв окремі сторони її життя.
Висоцький добре знав твори Тараса Шевченка, був знайомий з Іваном Франком.
Творчість Висоцького цінували Іван Франко, Леся Українка, Еліза Ожешко. Так, у листі до Елізи Ожешко (Львів, 13 квітня 1886 року) Іван Франко писав: «Щиро дякую вам за присилку поеми В.Висоцького; деякі його вірші я знаю і ціню. Будучи у Києві, напевно зайду до нього». У листі мова йшла про поему «Ляшка», видану у Києві 1883 року.
У статті «Сучасні польські поети», написаній уже після смерті Висоцького, Іван Франко дав розгорнуту характеристику творчості поета Франко І. Сучасні польські поети // Франко І. Зібрання творів. — Т. 31. — К., 1981.:
1887 року Володимир Александров переклав українською мовою вірш Висоцького «Українська мелодія».
Фотографії
1871 року Висоцький відкрив на вул. Лютеранській фотоательє. У 1880—1886 роках у цьому ательє працював Альфред Федецький.
1884 року Висоцький виконав фото Лесі Українки в народному вбранні, 1886 року — фото Івана Франка з дружиною, 1890 року — Володимира Антоновича.
Висоцький сфотографував багато київських споруд.
Примітки
Література Радишевський Р. Київський позитивіст із романтичним серцем / Ростислав Радишевський // Голос України. — 2016. —p;182 (24 вер.). Жадько В. Поляк, який фотографував великих українців // Кримська світлиця, 2012. 13 січня. № 1. — С. 291. Полєк В. Т. Висоцький Влодзімеж // — С. 310. Висоцький Влодзімеж.
Посилання Вони зупинили час: як жили київські фотографи 150 років тому. Пушкар Наталія. Влодзімеж Висоцький: Люди Луцька Польський поет, фотограф і киянин Володимир Висоцький…такий український