Валеріян Харкевич (; 1890 — 24 червня 1950, Лондон, Велика Британія) — польський історик, поет і письменник, публіцист.
Біографія Випускник Університету Стефана Баторія у Вільно. У 1928 році отримав ступінь доктора наук.
Виступав з публіцистичними статтями в тижневику «Слово». У 1933 році спільно з декількома письменниками під груповим псевдонімом Феліція Романовська публікував в журналі «Слово» частинами детективно-сатиричний «Віленський кримінальний роман», в тому ж році опублікований в книжковому варіанті.
Учасник подій, викликаних вторгненням СРСР до Польщу 1939 року. Тоді ж був узятий в полон частинами РККА і містився в таборах НКВС СРСР в Козельську та під Вологдою.
З осені 1941 року — керівник бюро історичних досліджень в армії генерала Андерса.
Після закінчення Другої світової війни проживав в еміграції в Великій Британії.
Був першим редактором польського тижневика «Od A do Z».
Вибрані публікації «Placyd Jankowski: życie i twórczość» (1928) «Scypion ruski. Konstanty Iwanowicz Ostrogski» (1929) «Bez stresu i busoli: sylwetka ks. prof. Michała Bobrowskiego» (1929) «Przyczynek do dziejów Sióstr Miłosierdzia w Wilnie» (1935) «O mistrzu Andrzeju i Matce Makrynie» (1935) «Ostatnie lata alumnatu papieskiego w Wilnie» (Вільно 1929) «U grobu unji kościelnej» (Краків 1926) «Zmierzch unji kościelnej na Litwie i Białorusi» (Вільно 1929) «Borowski Kasper» // Polski Słownik Biograficzny. — T. 2
Примітки
Джерела Jerzy Jedlicki. Charkiewicz Walerian // Słownik historyków polskich. — Warszawa 1994. — S. 73.