Антон Станіславович Неканда-Трэпка (, 11 лютого 1877, Мінськ — 12 лютого 1942) — білоруський громадський і політичний діяч, педагог.

Закінчив мінську гімназію, Петербурзький технологічний інститут (1903), електротехнічні курси в м. Льєж (1904).

Під час навчання в Петербурзі учасник Білоруського гуртка народної просвіти, студентського руху. Був заарештований. Один з творців Білоруської соціалістичної громади.

З 1905 працював інженером-електриком у Варшаві, Петербурзі, Москві. З 1909 у складі видавництва «Загляне сонце і в наше віконце».

Під час Першої світової війни перебував в Західній Європі. З осені 1918 року в Мінську, викладав у польській гімназії, Мінському вчительському інституті. Один з ініціаторів створення і член ЦК Білоруської соціал-демократичної партії. Взимку 1919 член колегії Наркомосвіти БРСР. 17.3.1919 заарештований ВЧК як «польський агент» і інтернований в Смоленськ.

Після звільнення в листопаді 1919 увійшов до складу президії Тимчасового білоруського національного комітету в Мінську. З 1.3.1920 заступник директора Мінського білоруського педагогічного інституту.

З літа 1920 р. у Вільнюсі, викладав у Віленській білоруській гімназії (в 1922-1923 і 1928-1930 її директор). Один із засновників Товариства білоруської школи (в 1921-1924 відповідальний секретар). У міжвоєнний період працював у Білоруському науковому товаристві, Білоруському видавничому товаристві, Білоруському музеї імені В. Луцкевича у Вільнюсі, співпрацював з газетою «Вперед». Видав підручники з фізики та математики для середніх шкіл.

У листопаді 1920 року він підписав План-Концепцію зустрічі («Слуцька акція») деяких білоруських соціалістів з представниками місцевих поміщиків для обговорення спільних дій проти більшовиків, основними положеннями яких були: звільнення Білорусі та досягнення її незалежності; незалежність Білорусі здобувається шляхом федерації з Польщею через її тісніший зв'язок з Центральною Литвою; надія лише на власні сили, сили Краю, а отже — політика проводиться в дусі виконання всіх постулатів населення; внутрішні непорозуміння між політиками та іншими верствами населення мають бути виключені; національна рівність; державність безсумнівно білоруська; опора на місцеве самоврядування; озброєння всього населення Білорусі та прийняття добровольців з Польщі до регулярної білоруської армії; радикальна земельна реформа та її реклама; уникнення реквізицій; допомога в забезпеченні продовольством; легальний уряд, створений Верховною Радою, — склад уряду: 50 % білорусів, 40 % поляків та 10 % євреїв. Такий національний склад уряду та вся ситуація — отримати гарантії допомоги від Польщі; опора на Польщу, Центральну Литву та Францію — для боротьби з більшовиками. Серед інших підписантів плану-осмислення були: Альгерд Гордзялковський, Смолич Аркадій, Ігнат Парембський, Абєзерський, Павло Жаврид, Андрій Якубецький, Рожновський, Кузьма Цярещенко, Лявон Дубейкавський, Чеслав Крупський, Сергій Баран Ул. Ляхоўскі, Ул. Міхнюк, А. Гесь, «Слуцкі збройны чын 1920 г. у дакумэнтах і ўспамінах». — 2-ое выд. дапрац.. — Менск: Энцыклапедыкс, 2006. — С. 296—297. — 400 с. — ..

У жовтні 1939 заарештований органами НКВС СРСР, засланий на 10 років до Сибіру. У 1942 прямував в армію генерала Андерса, помер у дорозі.

Бібліографія Фізыка. Курс VI клясы гімназіі. Механіка. Цяплыня. Вільня, 1922. Фізыка: Акустыка і оптыка. Ч. 2. Вільня, 1924. Аналітычная геамэтрыя. Вільня, 1927.

Література ЭГБ, т. 5, с. 318.

Посилання НЕКАНДА-ТРЕПКА Антон Станіславович