Лоуренс Салліван Росс (; 27 вересня 1838, Бентонспорт, Територія Айова — 3 січня 1898 округ Бразос, Техас) — американський політик, генерал армії КША під час Громадянської війни, 19-ий губернатор Техасу, президент Сільськогосподарського і механічного коледжу Техасу.
Росс виріс у Республіці ТехасRoss Family Papers #14, The Texas Collection, Baylor University., велика частина його дитинства пройшла на кордоні з Мексикою, де його предки були одними з засновників міста Вейко. Після школи він вчився у Бейлорському університеті в і Весліанському університеті у Флоренсі (Алабама) Якось під час літніх канікул взяв участь у битві з команчами, де був важко поранений. Закінчивши освіту, Росс вступив в ряди техаських рейнджерів і в 1860 році відзначився у битві біля річки Піз, де «врятував» Синтію Паркер, захоплену команчами ще дитиною.
Коли Техас став частиною КША, Росс приєднався до армії конфедератів. Він взяв участь у 135 битвах і став одним із самих молодих генералів конфедерації. Після Громадянської війни Росс нетривалий час служив шерифом округу Мак-Леннан і, вийшовши у відставку в 1875 році, був обраний делегатом конституційного конвенту Техасу. За винятком двох років, коли він був сенатором штату, Росс наступне десятиліття провів на своєму ранчо. У 1887 році він був обраний 19-м губернатором Техасу. За два терміни, проведених на цьому посту, Росс ініціював будівництво нового Капітолія Техасу, припинив «війну сойок і дятлів».
Незважаючи на популярність, Росс відмовився балотуватися на третій губернаторський термін. Через кілька днів після звільнення з посади він став президентом Сільськогосподарського і механічного коледжу Техасу (нині Техаського університету A&M). Россу приписують порятунок коледжу від закриття, при ньому було побудовано багато нових будинків і народилися багато університетські традиції. Після смерті Росса легіслатура Техасу ініціювала створення Педагогічного коледжу, названого його ім'ям.
Біографія
Ранні роки Лоуренс Салліван Росс народився 27 вересня 1838 року в місті , . Він був четвертою дитиною і другим за рахунком сином у родині Шеплі Прінса Росса і Кетрін Фулкерсон, дочки члена Генеральної асамблеї Міссурі Айзека Фулкерсона. Незабаром після народження Росса його батьки продали будинок в Айові і повернулися в Міссурі, а в 1839 році сім'я переїхала в Республіку Техас і оселилася в колонії Робертсон у пониззі річки Бразос. Через два роки вони приєдналися до семи сімей під проводом капітана Даніеля Монро і оселилися біля сучасного міста Камерон, де отримали 640 акрів (260 га) землі вздовж річки. Їх землі примикали до території команчів і неодноразово зазнали нападів з боку індіанців.
Щоб Лоуренс і його старші брати і сестри могли відвідувати школу, сім'я в 1845 році вирішила переїхати в Остін. Чотири роки потому вони переїхали знову. До цього часу Шеплі Росс став відомим колоністом, і щоб умовити його оселитися в новоствореній громаді Вейко, сім'ї надали чотири ділянки землі, виключні права на експлуатацію поромної переправи через річку Бразос, а також право на купівлю 80 акрів (32 га) сільськогосподарських угідь за ціною один долар за акр. У березні 1849 року сім'я Росів побудувала перший будинок в Вейко — дерев'яну хатину на скелі з видом на джерела, в цьому будинку народилася сестра Лоуренса Кейт.
Щоб продовжити освіту, Росс в 1856 році вступив на підготовче відділення при Бейлорському університеті, незважаючи на те, що він був на кілька років старший, ніж більшість інших студентів. За один рік він пройшов дворічний курс навчання, після чого вступив у у Флоренс, Алабама. Спочатку Росса не хотіли приймати, так як вважали, що він занадто слабо знає математику, проте, після того, як професор університету погодився давати приватні уроки, університет змінив своє рішення. В університеті студенти жили не в гуртожитку, а в сім'ях відомих громадян, щоб мати можливість щодня навчатися хорошим манерам. Росс жив у родині свого викладача.
Битва біля села племені уїчита Влітку 1858 року Росс приїхав на канікули в Техас і відправився в індіанську резервацію Бразос, де його батько служив агентом у справах індіанців. В армію США були покликані індіанці з резерву, щоб допомогти «експедиції Уїчіто» 2-го кавалерійського полку. Експедиція шукала вождя команчів на ім'я , котрий очолював набіги на техаські поселення, в результаті яких загинули їхні жителі. Побоюючись, що Шеплі Росс за станом здоров'я не зможе командувати експедицією, індіанці вибрали Саллівана Росса своїм новим командиром. З схвалення свого батька Росс-молодший на чолі загону з 135 вояків приєднався до загону майора , в якому нараховувалось 225 солдатів.
Розвідники-індіанці виявили загін з 500 команчів, серед яких був Горб Бізона, розташований за межами села племені уїчіта на Індійській території. На початку бою Росс і його люди розігнали індіанських коней, надавши тим самим стратегічну перевагу кінним солдатам армії США. Коли команчі спробували вирватися з місця бою, Росс разом з розвідником 2-го кавалерійського полку лейтенантом Корнеліусом Ван Кампом і одним з його солдатів стали переслідувати групу мирних індіанців, у яких була біла дитина. За наказом Росса солдат схопив дитину, і в цей час вони зіткнулися з загоном з двадцяти п'яти команчів. Ван Камп і солдат були вбиті стрілами, а Росс поранений в плече. Один з команчів підняв карабін вбитого солдата і вистрілив кулею калібру .58 (14,7 мм) у груди Росса. Стрілявшого індіанця, Мохі, Росс знав з дитинства. Коли Мохі підійшов до втратившого свідомість Росса, щоб зняти з нього скальп, його застрелив лейтенант Джеймс Мейджес.
Після п'ятигодинного бою американська армія зламала опір команчів. Горб Бізон втік, проте 70 команчів були вбиті або смертельно поранені, і тільки двоє з них були мирними жителями. Поранення Росса були важкими, його не можна було транспортувати, і він п'ять днів пролежав під деревом на полі бою. Його рани були інфіковані, і Росс просив пристрелити його, щоб позбавити від мук. Через деякий час Росс повністю одужав, однак до кінця року його продовжували мучити сильні болі.
У своїй доповіді Ван Дорн високо оцінив дії Росса. 10 жовтня цей звіт було надруковано в газеті Dallas Herald, інші газети також відзначили мужність Росса. Генерал Вінфілд Скотт дізнався про роль Росса в бою і запропонував йому вступити на військову службу. Бажаючи закінчити освіту, Росс відхилив пропозицію Скотта і повернувся в університет в Алабамі.
В наступному році Росс закінчив Уесліанський університет зі ступенем бакалавра мистецтв і повернувся в Техас. Приїхавши туди, він виявив, що ніхто не зміг відшукати родину білої дівчинки, врятованої ним під час бою біля села племені уїчіта. Він удочерив її і дав їй ім'я Ліззі, на честь своєї нареченої, Ліззі Тінслі.
Техаські рейнджери
Зарахування в загін рейнджерів На початку 1860 року Росс був зарахований у загін техаських рейнджерів під командуванням капітана Дж. М. Сміта, створений для боротьби з американськими індіанцями. Сміт призначив Росса другим лейтенантом. Коли Сміт пішов на підвищення, загін одноголосно проголосував, щоб новим капітаном став Росс. Разом з іншими загонами рейнджерів він повів своїх людей проти племені кікапу, яке вбило дві білі сім'ї. Плем'я було попереджено про підхід рейнджерів і підпалило прерії. Зіткнувшись з пожежею, рейнджери були змушені повернути назад.
На початку вересня 1860 року Сміт розформував загін Росса, а через тиждень губернатор Сем Г'юстон дозволив йому набрати новий загін з 60 кінних добровольців для захисту поселень біля Белкнапу від індіанських атак. 17 жовтня Росс і його люди прибули в , проте місцеві жителі, яких вони поклялися захищати, зустріли їх резолюцією, в якій попросили Росса подати у відставку і виїхати. Вони думали, що набіги робили індіанці з резервацій, і боялися, що Росс не зможе їх захистити за дружніх з ними відносин.
Битва біля річки Піз Наприкінці жовтня і в листопаді 1860 року команчі на чолі з неодноразово здійснювали напади на поселенців, один з яких завершився жорстоким вбивством вагітної жінки. Дізнавшись про це, Х'юстон послав кілька загонів з 25 осіб на допомогу Россу. Один із загонів вистежив загарбників в їх зимовому таборі, розташованому на березі річки . Загону довелося повернутися, щоб набрати ще бійців. Росс попросив допомоги у армії США, розквартированої в Кемп-Купер, і йому виділили 21 солдата.
11 грудня, одразу прибули солдати, 39 рейнджерів на чолі з Россом вирушили до табору команчів. 13 грудня, коли до них приєдналися ополченці, чисельність загону склала 69 осіб. Через кілька днів ополченці зробили привал, щоб дати перепочити коням, а рейнджери і солдати продовжили шлях. Коли вони наблизилися до поселення, Росс особисто провів розвідку. Під прикриттям пилової бурі Росс зміг наблизитися до поселення на відстань близько двохсот метрів і побачив, що індіанці готуються до переїзду на інше місце. Розуміючи, що його власні коні також втомилися після тривалого переходу, Росс вирішив атакувати негайно, не чекаючи ополченців. Росс разом з рейнджерами завдав удару по табору, в той час як солдати зайняли позицію за грядою піщаних дюн на північному заході, відрізаючи відхід команчів.
Після запеклого бою команчі втекли. Росс з кількома рейнджерами погналися за вождем і ще однією індіанкою. Коли рейнджери наблизилися, індіанка сповільнила крок і підняла над головою дитину. Солдати не стали стріляти і оточили індіанку. Росс продовжував переслідувати вождя і здійснив три постріли. Навіть впавши з коня, вождь відмовлявся здаватися. Кухар Росса Антон Мартінес, який був в полоні у загону Пета Нокона, упізнав останнього у вождеві. З дозволу Росса Мартінес застрелив його. Більша частина загону Нокони була винищена, також були вбиті 13 жінок. Люди Росса не постраждали.
Ополченці прибули на поле битви, коли бій уже закінчився. Хоча спочатку вони привітали Росса з перемогою, деякі скаржилися, що Росс висунувся вперед, щоб не ділитися славою і трофеями.
Коли Росс повернувся в наметовий табір, він зауважив, що у захопленої жінки були блакитні очі. Жінка не говорила англійською і не пам'ятала своє ім'я і подробиці свого життя до потрапляння до команчів. Після довгих розпитувань вона змогла розповісти деякі подробиці своєї неволі, коли вона була дитиною. Подробиці відповідали тому, що Росс знав про в 1836 році, тому він викликав полковника Айзека Паркера, щоб впізнати жінку. Коли Паркер зазначив, що його викрадену племінницю звали Синтія Енн Паркер, жінка вдарила себе в груди і сказала: «Я Синтія Енн». Згодом Синтія Паркер не повернулася до команчів, однак не вважала себе щасливою, живучи в новому місці.
Також під час нападу був знайдений у високій траві дев'ятирічний індіанський хлопчик, який переховувався. Росс взяв його до себе і дав йому ім'я Піз. Хоча пізніше йому дозволили повернутися до команчів, Піз вирішив залишитися і був вихований Россом.
закріпила славу Росса. Однак після його смерті син Нокони, Куана Паркер, стверджував, що його батько не брав участі в битві і помер через три або чотири роки. Куана говорив, що замість його батька був застрелений мексиканський бранець Хо Нокона, який був слугою Синтії Паркер.
Відставка Коли Росс повернувся додому, Сем Г'юстон попросив його розпустити загін і сформувати новий з 83 осіб, пообіцявши дати письмове розпорядження найближчим часом. Поки Росс займався цією реорганізацією, Х'юстон призначив своїм новим ад'ютантом капітана Вільяма Дэлримпла. Не знаючи усних розпоряджень Х'юстона, Делрімпл піддав різкій критиці дії Росса. Росс завершив реорганізацію загону, після чого повернувся в Вейко і подав у відставку. Х'юстон запропонував Россу посаду ад'ютанта у званні полковника, однак той відмовився.
Громадянська війна
Вступ на військову службу