Лаврентьєв Ігор Миколайович (2 грудня 1930 року, Ростов-на-Дону — 8 вересня 2017, Харків) — український архітектор і міський планувальник, головний архітектор ТОВ «Інститут Харківпроект» з 2002 року. Є одним з авторів генерального плану Харкова 1986 року та лауреатом мистецької премії 2002 року за вагомий внесок у видання книги «Харків вчора, сьогодні, завтра».
Життя і кар'єра У 1955 році Ігор Лаврентьєв закінчив з відзнакою архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту за спеціальністю «Архітектура».
З 1955 року працював архітектором Харківської філії «Діпроміста» (з 1964 року — інститут «Харківпроект»), старшим архітектором, начальником групи, головним архітектором проектів, керівником майстерні. У 1972 році стає начальником технічного відділу та головним спеціалістом інституту «Харківпроект». З 2002 року є головним архітектором ТОВ «Інститут Харківпроект».
Ігор Лаврентьєв був учасником авторських колективів книг: «Харків. Архітектура, пам'ятки, новобудови», «Харків вчора, сьогодні, завтра», фотоальбому «Харків архітектурний». Є членом Спілки архітекторів України з 1966 року.
Вибрані проекти Генеральний план Харкова (1986) Концепція розвитку Харкова до 2005 року Проект детального планування Кременчука Мікрорайон № 311 (Соснова гірка), Харків (арх. І. М. Лаврентьєв, Т. А. Морєва, В. О. Можейко, 1976—1981) Мікрорайон № 351 (вул. Клочовская), Харків Мікрорайон № 421 (вул. Клочовская), Харків Мікрорайон № 531 (Салтівка), Харків Мікрорайон № 533 (Салтівка), Харків (арх. Т. А. Морєва, І. М. Лаврентьєв, Ж. С. Каторгіна, В. І. Лещенко, початок будівництва у 1972 році) Мікрорайон № 759 (вул. Грицевця), Харків Мікрорайон № 761 (вул. Грицевця), Харків Колгоспний ринок (нині Кінний ринок) на пл. Повстання, Харків (1967) Будинок Культури, Шевченкове Центр обслуговування ЄС ЕОМ по вул. Котлова, Харків Універмаг «Московський» в 533 мікрорайоні, Харків (арх. І. М. Лаврентьєв, Ж. С. Каторгіна, 1972—1975) Дзержинський райвиконком на вул. Космічній, Харків Висотна будівля проектно-технологічного інституту «Укроргтехбуд» на вул. Отакара Яроша, Харків (арх. Н. С. Фурманова, І. М. Лаврентьєв, Л. М. Сілаєва, 1975—1979) Міжгалузевий територіальний Центр науково-технічної інформації і пропаганди на пр. Гагаріна, 4, Харків (арх. І. М. Лаврентьєв, Л. М. Сілаєва, 1976) Майдан за Балашовським мостом біля станції метро «Завод ім. Малишева», Харків (1972) Великопанельні 16-поверхові будинки по вул. 2-ї П'ятирічки, Харків (арх. Т. А. Морєва, І. М. Лаврентьєв, В. О. Можейко, 1974—1976)
Нагороди Ігор Лаврентьєв став лауреатом мистецької премії 2002 року за вагомий внесок у видання книги «Харків вчора, сьогодні, завтра». Нагороджений медаллю «За доблесну працю».
Бібліографія Харьков вчера, сегодня, завтра. / Ю. М. Шкодовский, И. Н. Лаврентьев, А. Ю. Лейбфрейд, Ю. О. Полякова; Худож.-оформитель А. С. Юхтман. — Х.: Фолио, 2002.
Посилання Архитекторы Харькова (Kharkov Architects). С. Чечельницкий. Харьков, 2008. ISBN 978-966-96531-4-7 Ігор Миколайович Лаврентьєв — архітектор, краєзнавець: (до 85-річчя від дня народження): біобібліографічний покажчик
Примітки