Константин Аріон (; 18 червня 1855, Бухарест — 27 червня 1923, Бухарест) — румунський політик, міністр релігії і народної освіти протягом двох термінів, міністр сільського господарства, міністр внутрішніх справ. Його кар'єра досягла свого піку 1918, коли Аріон обіймав посаду міністра закордонних справ.
Біографія
Народився 18 червня 1855 в Бухаресті. Пішов по стопах свого батька, отримавши вищу освіту в галузі права в Університеті Парижа (Кандидат наук в 1876). Після повернення до Румунії, займав посаду секретаря в міністерстві закордонних справ, але в 1881 звільнився, щоб розпочати юридичну практику.
Працював в Бухарестському університеті, де читав лекції з права. 1913 став редактором наукового журналу «Revista Critica де Drept, Legislaţie şi Jurisprudenţă» («Критичний огляд права, законодавства і судової практики»).
Аріон також був меценатом і філантропом.
Джерела Lucian Boia, «Germanofilii». Elita intelectuală românească în anii Primului Război Mondial, Humanitas publishing house|Humanitas, Bucharest, 2010. Georgeta Filitti, «Arion (I)» , in the Mihail Sadoveanu City Library Biblioteca Bucureștilor, Nr. 5/2008, p. 9-10; «Arion (II)» , in Biblioteca Bucureștilor, Nr. 6/2008, pp. 9–11 Constantin Gheorghe, Miliana Șerbu, Miniștrii de interne (1862—2007). Mică enciclopedie , Romanian Ministry of the Interior, 2007. Z. Ornea, Junimea și junimismul, Vol. I, Editura Minerva, Bucharest, 1998.