Блат (за Фасмером — від ) — знайомство або зв'язки, що використовуються в особистих цілях; Аникин А. Е. Название: Русский этимологический словарь. Вып.3: (Бе — Болдыхать) / А. Е. Аникин; РАН, ИРЯ, Ин-т филологии Сибир. отд-ния РАН.- Издательство: М.: Рукописные памятники Древней Руси, Год: 2009 ISBN 978-5-9551-0356-3 Тираж: 800 обмін «послугами доступу» до ресурсів в умовах економіки дефіциту і державної системи привілеїв;Теодор Шанин. Неформальная экономика: Россия и мир. — Логос, 1999. ISBN 5884390378, 9785884390379 використання соціальних мереж і неформальних контактів для отримання дефіцитних товарів і послуг, а також вирішення різноманітних життєвих проблем. Блат є не що інше, як збочена форма соціалістичних особистісних (і водночас громадських) відносин.Виктор Павлович Киселев. Философские проблемы формирования личности в социалистическом обществе, — Горьковский государственный педагогический институт им. М. Горького — 1974 Термін описує взаємний обмін в радянській культурі, в якому ніякі гроші зазвичай не використовуються в обміні, а означає послугу за іншу користь. Класичний «блат» не передбачав грошової винагороди для впливових осіб. Про якісь хабарі не було і мови, бо всі були бідними.МИНУЛЕ У ВИГЛЯДІ ТРАДИЦІЙНОГО РУКОПИСУ / ЧАСОПИС ДРОГОБИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені ІВАНА ФРАНКА «ФРАНКІВЕЦЬ». — № 7 (240), червень 2016
Блат, «дах», хабарі — форми прояву квазідовірчих стосунків, що компенсують відсутність базової довіри.Василець Н. М., Львівський державний університет внутрішніх справ ФАЗИ РОЗВИТКУ ДОВІРИ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО- ПСИХОЛОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ // Соціальна психологія, психологія соціальної роботи / «Актуальні питання сучасної психології» (м. Львів, 21-22 листопада 2014 р.) Науковий журнал «Молодий вчений» Блат, лобізм (корупційний лобізм), непотизм, клієнталізм (фаворитизм) зараховують до нематеріальної корупції — різновиду корупції, яка характеризується наданням послуг нематеріального характеру.Вдовиченко Є. В. КЛАСИФІКАЦІЯ КОРУПЦІЇ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНІЙ АНАЛІЗ / Науковий журнал «Актуальні проблеми філософії та соціології» , Науково-практичний журнал. Випуск 12. Одеса 2016 ISSN 2410-3071
Слід зауважити, що іменник «блатний» відноситься до статусу в кримінальному світі, і зазвичай означає «член банди», «злодій».
«Блат сильніший за Раднарком» розповсюджена в народних масах приказка,«В очереди находилось около 8 тыс. человек» Журнал «Коммерсантъ Власть», № 28 (882), 19.07.2010оскільки феномен стосується як і населення, так і міністрів, політбюро і т. д.Петро Хорол. На тернових дорогах совєцьких / Український щоденник СВОБОДА. — Ч. 213 Джерзі ситі і Ню Йорк, субота, 13 вересня 1947 (стор.:2)
Поняття Раніше в кримінальній мові слово мало наступні значення: «загальна назва злочину», «злочинний світ», «мова злочинного світу» (У 1920-х роках злочинці, якщо вони не знали людину, або якщо сумнівалися в його приналежності до кримінальників, питали: (Злочинець? Розмовляєш на арго?) Поливанов Е. Д. За марксистское языкознание. М., 1931.Грачев М. Л. Язык из мрака: блатная музыка и феня. Словарь.— Нижний Новгород, издательство «Флокс», 1992.— 207с ISBN 5-87198-013-9), а після, в 1920-х роках, — «зв'язки, використані в протиправних або аморальних цілях». Сьогоднішнє значення слова «блат» — корисні зв'язки, знайомства, завдяки яким можна отримати які-небудь блага в обхід загальноприйнятих правил і законів, як правило, у збиток інтересам суспільства або держави. «По блату» — завдяки вигідному знайомству, через «потрібних» людей.
За словником Макса Фасмера, слово блат походить від єврейсько-німецького арго blat — «присвячений, згідний»Этимологический словарь М.Фасмера, с. 52 . Однак, на думку Фасмера і Н. М. Шанського, блат, можливо, увійшло в російську мову як запозичення через польську.
Катериною II при переселенні німців до Росії, яким надавались земля і та привілеї, як звільнення від тілесних покарань, каторги, служби у армії і т.д., що прописувалося у грамоті, яка видавалась кожному переселенцю, а також новонародженим, — ця грамота мала назву блат (від — аркуш); відповідно, тих хто мав подібні документи стали називати блатними.
Слово «блат» в художній літературі вперше зафіксоване А. І. Купріним в нарисі «Злодій» (), 1895 року.Доктор филологических наук Михаил ГРАЧЁВ. Интервенция криминального языка. — Журнал «Наука и жизнь» № 4, 2009
Перші роки російської революції не ознаменувалися демократизацією мови в кращому сенсі слова, тому основними контрастними особливостями радянської мови були: з одного боку, нагнітання в повсякденній мові й особливо в газетах маси книжкових термінів, в більшості своїй варваризмів, з іншого боку, утвердження в побуті і проникнення в літературну мову арготизмів — спеціальних термінів, в першу чергу злодійської мови.АНДРЕЙ И ТАТЬЯНА ФЕСЕНКО / РУССКИЙ ЯЗЫК ПРИ СОВЕТАХ. — НЬЮ-ЙОРК, 1955 COPYRIGHT 1955 BY THE AUTHORS Printed in U. S. A. by RAUSEN BROS. 142 E. 32nd. Street New York 16, N. Y. 317
Після 1917 року злодійські слівця потоком хлинули в російську мову Частина населення навіть вважала «блатну мову» пролетарською і протиставляла її буржуазній, тобто нормованій мові.
«Блатний жаргон» в Україні, як і на теренах колишнього СРСР, побутував виключно в російськомовному варіанті, хоча українські слова теж активно проникали в російськомовне злочинне аргоСтавицька Л. «Блатна музика» української мови // День. — 1999. — № 48.
Дореволюційне слово «блат» увійшло в загальновживану російську мову при радянській владі, в середині 20-х рр.Блатной-блатняк // Жак Росси. Справочник по ГУЛАГУ. В 2-х ч. Изд. 2-е доп. Текст проверен Натальей Горбаневской. — М.: Просвет, 1991. — Ч. 1. — 263 с. Г. Андрєєв вперше почув його на Соловках в 1927 р, а в Москві в 1935 р він зауважив, що воно міцно увійшло в повсякденну російську мову. Див. його «Витіснення влади мертвої букви» in «Русское возрождение», 1977, № 7-8. Прим .: в XIX в. «Блат» позначав «будь-який злочин», а «блатырь» (блатырь-КаинВ. Попов. Словарь воровского и арестантского языка. — Киев, 1912) — «конокрада», одного з найнебезпечніших злочинців.Г. Брейтман: Злочинний світ. Київ 1901
«Люди з гусаком» вперше опубліковано в газеті «Правда», 1933, 18Е, 18 січня. Друкується за текстом Зібрання творів в чотирьох томах, т. III, «Радянський письменник», М. 1939. У Центральному державному архіві літератури і мистецтва зберігається рукопис цього фейлетону під попередньою назвою «Життя по блату» (ЦГАЛИ, 1821, 58).
В російській лінгвістичній літературі слово «блат» вперше було зафіксовано у 1908 році у словнику В. Ф. Трахтенберга «Блатна музика. Жаргон в'язниці» — праці щодо вивчення ним таємної мови «блатних» (злодіїв, вуличників).Трахтенберг В. Ф. Блатная музыка («жаргон» тюрьмы). — СПб., 1908. — С. 101—103. В. Ф. Трахтенберг вважав, що арго походить від офенських умовних позначень, які виявив в рукописах XVII століття. Для такого твердження є вагомі підстави. У дореволюційному арго кримінальників було багато слів, запозичених з умовно-професійної мови офеней. І самі злочинці вважали, що арго збагачувалися офенськими словами.
В жодному з словникових видань філологічного характеру не вказано час виникнення «блату».Советская повседневность: нормы и аномалии. От военного коммунизма к большому стилю / Наталия Лебина. — М.: Новое литературное обозрение, 2015. — 488 с.: ил. (Серия «Культура повседневности») ISBN 978-5-4448-0253-3 Єдиною точкою відліку тут може бути та обставина, що в «Тлумачному словнику російської мови», виданому в 1935 році, слово «блат» вже є в наявності. У більш ранніх виданнях його немає. Можна сміливо назвати блат нормою повсякденності, що склалася саме на рубежі 1920-1930-х років під впливом нормованого розподілу в першу чергу продуктів харчування — аномальної ситуації в радянському суспільстві, котра і стала причиною виникнення поведінкових норм патологічного характеру, коли нормою повсякденності стає феномен «Блат» — важлива частина стратегії виживання радянської людини в умовах хронічного дефіциту й удаваної рівності.
Час появи «блату» можна визначити і за спогадами. Пітерський поет В. С. Шефнер пише:
Ця норма успішно проіснувала у сфері культури харчування і після скасування карток в 1935 році, і в умовах карткової системи 1941—1947 років, і в період імперського сталінізму в післявоєнні роки. При цьому „діставання по блату“ — не єдина патологічна норма, що існувала у сфері постачання населення продуктами. „Блат“ як спосіб щось „дістати“, просунутися в кар'єрі, вступити до престижного вишу, отримати житло і т. д. перетворив радянську владу в блатну, яка діяла не за законом, а поза законно. 25 років незалежності: нариси історії творення нації та держави / [Г. В. Боряк (кер. авт. кол.), В. В. Головко (координатор проекту), В. М. Даниленко, С. В. Кульчицький, О. М. Майборода, В. А. Смолій (відп. ред.), Л. Д. Якубова, С. О. Янішевський] ; НАН України ; Ін-т історії України. — К. : Ніка-Центр, 2016. — 796 с. ISBN 978-966-521-686-5 (с.: 61)
В умовах товарного дефіциту планової економіки придбання товарів часто залежало від знайомств із продавцями або чиновниками, які розподіляли той чи інший товар. В народних масах широкого розповсюдження отримала приказка: „Блат сильніший за Раднарком“. В часи закритих розподільників, номенклатурних пайків, черг за найнеобхіднішим, часи викачки державою золотовалютних коштовностей у населення (Торгзіни, інвалютні магазини, розкуркулення) люди створювали мережеві контури, котрі виводили їх на шукані блага: від покупки туалетного паперу до альбомів імпресіоністів, або вирішення життєвої проблеми (знайти хорошого лікаря, влаштувати дитину в інститут, отримати дозвіл на поїздку за кордон та ін.). Перше позначалося словом „дістати“, друге — „влаштувати“. Слово „блат“ використовувалось для позначення неформальних зв'язків, контактів, знайомств, а також покупок на чорному ринку.
У специфічній радянській економіці кризові явища помітно посилюються в 1970-1980-і роки.История железнодорожного транспорта России: учебное пособие / А. В. Гайдамакин, В. В. Лукин, В. А. Четвергов и др.; под ред. А. В. Гайдамакина, В. А. Четвергова. — М.: ФГБОУ „Учебно-методический центр по образованию на железнодорожном транспорте“, 2012. — 312 с. ISBN 978-5-9994-0085-7 (стор.193) До кінця 1970-их товарний соціалізм в СРСР остаточно заходить в глухий кут — у звичайних магазинах нічого нема. Щоб щось купити, потрібно звертатися лише до фарцувальників. Населення перестає сприймати пропагандистську риторику, згідно якої відбулася перемога соціалізму. У 1980-ті роки СРСР перебуває в глибокій кризі, корупція і беззаконня стає невід'ємними атрибутами радянського життя; тіньова економіка керує державою; черги у звичайних магазинах за панчохами чи ковбасою досягають фантастичних розмірів; основним заняттям, а то й смислом життя більшості населення стає пошук знайомих, котрі мають „блат“, або можливість покупки харчових продуктів і дефіцитних товарів; товари починають продаватися з-під прилавка — система державної торгівлі повністю дискредитує себе.„Березка“. Капитализм из-под полы» — документальний фільм режисера Олександра Коридзе (вперше був показаний на каналі «Росія» в 2011 році)
Негативні наслідки блату Працевлаштування за блатом створює в суспільстві сильну соціальну нерівність Знищується конкуренція між кадрами Сильно знижується мотивація для професійного та особистісного зростання Підвищується рівень корупції, хабарництва, бюрократії і посадового свавілля Як наслідок, суттєве зниження економічної і соціальної ефективності виробництва З'являється ефект «спадкової аристократії» Блат різко зменшує можливості і шанси на успіх і пристойну роботу для вихідців із неблагополучних, а також малозабезпечених сімей. Це створює сильне розшарування суспільства і, як наслідок, збільшує рівень злочинності та криміналу
У творах мистецтва Явищу блату у присвячено фейлетон І. Ільфа й Є. Петрова «Людина з гускою» (1933) і оповідання «Броньоване місце» (1932) (). Склад — Михайло Жванецький для Романа Карцева і Віктора Ільченка