Це перелік голів держави Югославії від створення Королівства Сербів, Хорватів та Словенців у 1918 до розпаду Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія у 1992 році. Королівство Югославія було монархією, якою від 1918 до Другої світової війни правив дім Карагеоргієвичів. СФР Югославію спочатку очолював голова Президії Народних Зборів (голова парламенту) Іван Рибар, а потім президент Югославії Йосип Броз Тіто до у 1980 році, після чого колективний пост союзного президента висував і затверджував людину на посаді президента за ротацією з-поміж представників республік. Однак до 1990 року зазвичай найвпливовішою була посада (цю посаду часто поєднували з посадою Президента). Після реформ в 1990 році окремі республіки обрали власних голів країн, але голова держави продовжував змінюватися на основі ротації серед призначених представників республік до остаточного розпаду країни.

Королівство Югославія

Королівство Сербів, Хорватів і Словенців було утворене шляхом злиття Королівства Сербії (Королівство Чорногорія було приєднане до Сербії п'ятьма днями раніше, а області Косова, Воєводини та Вардарської Македонії були частинами Сербії до об'єднання) та тимчасової Держави Словенців, Хорватів та Сербів (утвореної з колишніх територій Австро-Угорської імперії) 1 грудня 1918 року.

До 6 січня 1929 року Королівство Сербів, Хорватів і Словенців було парламентською монархією. Того дня король Олександр I скасував Відовданську Конституцію (прийняту в 1921 році), розпустив та запровадив персональну диктатуру (так звана Диктатура 6 січня). Він перейменував країну на Королівство Югославії 3 жовтня 1929 року, та продовжував правити як de facto абсолютний монарх аж до його вбивства 9 жовтня 1934 року під час державного візиту до Франції з метою перемовин щодо посилення малої Антанти. Після його вбивства було відновлено парламентську монархію.

Королівство Югославія було розгромлене та окуповане 17 квітня 1941 року після німецького вторгнення. Формально монархія була скасована 29 листопада 1945 року.

Всі монархи були членами дому Карагеоргієвичів. Петро I, попередньо (від 1903 року), був проголошений королем представниками країн південних слов'ян. Королівський рід було продовжено його сином (Олександр I) та онуком (Петро ІІ).

Ім'я Портрет Народження Шлюб Смерть Спадкове право Монарший рід Примітки Петро I1 грудня 1918–16 серпня 1921 29 червня 1844Белградсин принца Сербії Олександр Карагеоргієвича та Персіди Ненадович Принцеса Зорка Чорногорська18835 дітей 16 серпня 1921Белграду віці 77 попередньо ,проголошений королем представниками країн південних слов'ян ДімКарагеоргієвичів Носив титул «Король сербів, хорватів і словенців». Принц Олександр виконував обов'язки регента в його останні роки. Олександр I16 серпня 1921–9 жовтня 1934 16 грудня 1888Цетинєсин Петра I та Принцеси Зорки Чорногорської Марія Югославська8 червня 19223 дітей 9 жовтня 1934Марсельу віці 45син попередникаДімКарагеоргієвичів Змінив титул на «король Югославії» в 1929 році.Вбитий у Марселі.Павло9 жовтня 1934–27 березня 1941 27 квітня 1893Санкт-Петербургсин Принца Арсена Карагеоргійовича та Аврори Павлівни Демидової Ольга Грецька та Данська22 жовтня 19233 дітей 14 вересня 1976 Парижу віці 83кузен (двоюрідний брат) попередникаДімКарагеоргієвичів для Петра II. Петро ІІ9 жовтень 1934–29 листопад 1945 6 вересня 1923Белградсин Олександра I та Марії Югославської Олександра Грецька та Данська20 березня 19441 дитина 3 листопад 1970 Денверу віці 47син попередникаДімКарагеоргієвичівПринц Павло діяв як регент до усунення 27 березня 1941 року; у вигнанні з 17 квітня 1941 року і зречення 29 листопада 1945 року.

СФР Югославія

Після німецького вторгнення та поділу Королівства Югославія партизани сформували в 1942 році Антифашистське віче народного визволення Югославії (АВНВЮ). 29 листопада 1943 року конференція АВНВЮ проголосила Демократичну Федеративну Югославію, хоча перемовини з королівським урядом у вигнанні продовжувалися. Після звільнення Белграда 20 жовтня 1944 року уряд, утворений комуністами, оголосив 29 листопада 1945 року короля Петра II усунутим від влади та проголосив Федеративну Народну Республіку Югославія.

Від 1945 до 1953 року посадою голови держави в Югославії була посада Голови Президії Союзної скупщини. Посаду обіймав Іван Рибар.

Від 1953 до 1963 року Йосип Броз Тіто одночасно обіймав посади Президента Республіки (голови держави) та голови Союзної виконавчої ради (голови уряду). В 1963 році нова конституція перейменувала державу на Соціалістичну Федеративну Республіку Югославія та відділила посаду Президента Республіки від голови Союзної ради, незважаючи на те, що Президент Республіки зберігав повноваження головувати над урядом, коли їх повноваження перетиналися, за французькою моделлю.Constitution of 1963

У 1974 році нова конституція передбачала колективну союзну президію, яка складалася з представників шести республік, двох автономних країв Сербії та (до 1988 року) голови Союзу комуністів, із головуванням на ротаційній основі. Незважаючи на це, таке конституційне положення було призупинено, оскільки Тіто було проголошено , і таким чином, він був головою президії на постійній основі. Після в 1980 році, одного члена президії щорічно обирали Головою Президії та він виконував обов'язки голови держави.

Голова держави Роки життя Вступив на посаду Полишив посаду Партія Репрезентація Зауваження Голова Президії Союзної скупщини1945–1953 Іван Рибар 1881–1968 29 грудня 1945 14 січня 1953 Комуністична партія Югославії(партію перейменовано) н/д Посада Голови Президії (парламенту) була посадою голови держави в 1945—1953 роках. Комуністична партія Югославія була реорганізована та перейменована на Союз комуністів Югославії 2 листопада 1952 року. Союз комуністів Югославії(партію перейменовано) 1953–1980 Йосип Броз Тіто 1892– 14 січня 1953 4 травня 1980 Союз комуністів Югославії N/A Посада Президента Югославії утворена в 1953 році. Йосипа Броза Тіто було оголошено довічним президентом у 1974 році. Посада Голови Президії була створена для застосування після його смерті. 1980–1992 Лазар Колішевський 1914–2000 4 травня 1980 15 травня 1980 Союз комуністів Югославії Македонія Голова колективної президії. Змінив Броза після смерті як тодішній . 1913–1993 15 травня 1980 15 травня 1981 Союз комуністів Югославії Боснія і Герцеговина Голова колективної президії. 1914–2001 15 травня 1981 15 травня 1982 Союз комуністів Югославії Словенія Голова колективної президії. 1912–2007 15 травня 1982 15 травня 1983 Союз комуністів Югославії Сербія Голова колективної президії. Міка Шпиляк 1916–2007 15 травня 1983 15 травня 1984 Союз комуністів Югославії Хорватія Голова колективної президії. 1925–1997 15 травня 1984 15 травня 1985 Союз комуністів Югославії Чорногорія Голова колективної президії. 1922–2001 15 травня 1985 15 травня 1986 Союз комуністів Югославії САК Воєводина Голова колективної президії. 1922–2010 15 травня 1986 15 травня 1987 Союз комуністів Югославії САК Косово Голова колективної президії. Лазар Мойзов 1920–2011 15 травня 1987 15 травня 1988 Союз комуністів Югославії Македонія Голова колективної президії. Раїф Диздаревич 1926–2026 15 травня 1988 15 травня 1989 Союз комуністів Югославії Боснія і Герцеговина Голова колективної президії. Янез Дрновшек 1950–2008 15 травня 1989 15 травня 1990 Союз комуністів Югославії Словенія Голова колективної президії. 1928–2021 15 травня 1990 15 травня 1991 Союз комуністів Югославії(до січня 1990) Сербія Голова колективної президії. Союз комуністів Югославії розпався на 6 окремих партій. У Сербії спадкоємицею партії стала Соціалістична партія Сербії. Соціалістична партія Сербії(від січня 1990) (в.о.) 1927–1993 16 травня 1991 30 червня 1991 Соціалістична партія Сербії АК Косово і Метохія Діючий президент. Степан Месич 1934– 30 червня 1991 5 грудня 1991 Хорватська демократична співдружність Хорватія Голова президії голови держави. Останній Президент Югославії. (в.о.) 1939–2020 5 грудня 1991 15 червня 1992 Демократична партія соціалістів Чорногорії Чорногорія Діючий президент. Встановлено Сербією та Чорногорією.

Див. також

Прем'єр-міністри Югославії Президія Боснії і Герцеговини Голова Президії Боснії та Герцеговини Президент Хорватії

Президент Республіки Македонії Президент Чорногорії Перелік президентів Чорногорії Президент Сербії

Президент Словенії

Посилання