Миха́йло Андрі́йович Филипчу́к (19 грудня 1955, Потічок, УРСР — 31 липня 2016, Хишевичі, УкраїнаКорженко, С. У Михайла Филипчука обірвався тромб // Газета «По-українськи». — 2016. — 30 серпня.) — український археолог. Багатолітній дослідник Пліснеська. Директор Інституту археології Львівського національного університету імені Івана Франка (2000—2015). Батько Андрія ФилипчукаО. Шиян. На війні загинув львівський археолог Андрій Филипчук // Zaxid.net. — 2023. — 3 лютого..

Життєпис Михайло Филипчук народився 19 грудня 1955 року у селі Потічку, нині Снятинської громади Коломийського району Івано-Франківської области України.

Закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича (1982). Був учнем двох відомих археологів — Ірини Русанової та Бориса ТимощукаЗмерзла, С. Дослідник Пліснеського мегаполісу, або український археолог світового рівня // Фотографії старого Львова: електронна версія. — 2016. — 5 серпня.. В університеті він зав'язує тісну дружбу з багатьма вихідцями буковинської школи археології, імена яких нині тісно пов'язані, як з археологічною, так і з історичною науками: І. Возний, О. Массан, С. Пивоваров, Л. Михайлина, Ю. Мисько, М. Ягодинська, В. Олійник та іншими. Стажувався в Інституті «Перед- і ранньої історії» Віденського університету (1991).

Помер 31 липня 2016 року в селі Хишевичі Городоцького району на Львівщині, де й похований.

Професійна діяльність 1974—1976 — служба в армії. 1983—1984 — завідувач археологічного сектора Чернівецького музею народної архітектури та побуту. 1984 — науковий співробітник краєзнавчого музею в Івано-Франківську. 1984—1986 — викладач Виноградівського політехнікуму та СПТУ № 34.

Від 1987  — у Львові: 1987—2000 — науковий співробітник відділу археології Інституту суспільних наук Академії наук УРСР (нині — Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України). За цей час у 1991 році стажувався в Інституті доісторичної та історичної археології Віденського університету. 1996—1997 — заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України. з 1999 — у Львівському національному університеті імені Івана Франка: доцент катедри археології, античності та середньовіччя (з 2004 — катедра археології та історії стародавнього світу; з 2010 — катедра археології та спеціальних галузей історичної науки). Виступав ініціатором відкриття спеціальності «археологія» на історичному факультеті. 2000—2015 — директор Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка. У 2006 заснував «Вісник Інституту археології», який у 2010 році увійшов до переліку фахових видань України (виходить з року), організував та налагодив роботу постійних археологічних експедицій на еталонних пам'ятках у Пліснеську та Буську. 2015—2016 — провідний науковий співробітник Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ».

Археологічна діяльність У 1996 році захистив кандидатську дисертацію «Слов'янські поселення VIII–Х ст. в Українському Прикарпатті».

Учасник понад 40 археологічних експедицій. Дослідив повністю Буковину, частину Тернопільщини, Франківщини, Львівщини та Закарпаття. У 2004—2005 роках брав участь у розкопках Збаража. Протягом 2004—2006 років очолював пілотний проєкт «Бурштиновий шлях», суть якого полягала в суцільному обстеженні узбережжя р. Золота Липа. Виступав організатором та співорганізатором міжнародних конференцій, симпозіумів, семінарів тощо.

Очолював Пліснеську археологічну експедицію. Завдяки його дослідженням було встановлено, що Пліснеський мегаполіс — це одне з найбільших європейських міст ІХ—Х ст., площею близько 450 га. Дослідник знайшов культове місце кінця VII — кінця Х ст., розкопував городище літописного Пліснеська ХІ—ХІІІ ст., курганний могильник ХІ — початку ХІІ ст. і залишки давнього монастиря ХІІ—XVIII ст.

Член Вченої ради історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка (2000—2010).

У 2015 році спільними зусиллями керівника Пліснеської археологічної експедиції Михайла Филипчука, директора Інституту народознавства НАН України Степана Павлюка, за підтримки й сприяння заступника голови Львівської ОДА Юрія Підлісного та начальника відділу охорони історичних пам'яток та історико-культурної спадщини Андрія Левика, було створено Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ».

Доробок Автор та співавтор близько 60 наукових праць, співавтор трьох колективних монографій та автор власної –"Слов'янські поселення VIII–Х ст. в Українському Прикарпатті".

Вибрані праці

Исследование крестьянской усадьбы Х–ХІ вв. в с. Коростовата // Археологические открытия 1983 г. — М., 1984. — С. 367. Сільські садиби Північної Буковини Х–ХІ ст. (за матеріалами археологічних досліджень) // Молоді Учені-суспільствознавці УРСР — 70-річчю Великого Жовтня. Тези респ. наук. теор. конф. (17–18 грудня 1987 р.). — Л., 1987. — С. 155—156. Була колись столиця // Вільна Україна. — Л., 26.03.1990. Деякі аспекти формування джерелознавчої бази на сучасному етапі // Екологія культури: історія, традиції, сучасність. Тези міжн. молодіжн. конф. — Л., 1990. — С. 17. Роботи Гологірської госпдоговірної експедиції // Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині. — Л., 1991. — С. 93–95. Город під «Золотим Левом» // Літопис Червоної Калини. — Л., 1993. — № 3–4. — С. 39–42 (співавт. В. М. Петегирич). Іван Старчук — дослідник давнього Пліснеська // Тези ІІІ Всесвітнього з'їзду Брідщан. — Броди, 1993. — С. 26–27. Іван Старчук — мистецтвознавець, дослідник античної і слов'яно-руської археології // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Л., 1993. — Т. CCXXV. — С. 97–103. Нові археологічні відкриття у Львові // Тези ІІ Міжн. конф. історичної археології. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 13 (співавт. В. Чорноус, Д. Павлів, В. Петегирич та ін.). Нові скарби із Снятинщини Івано-Франківської області // Пам'ятки гальштатського періоду в межиріччі Вісли, Дністра і Прип'яті. — К., 1993. — С. 129—134 (співавт. Л. І. Крушельницька). Слов'янський період в історії Пліснеська // Галицько Волинська держава: передумови виникнення історія, культура, традиції. Тези міжн. конф. — Л., 1993. — С. 21–23. Ярослав Пастернак і українська археологія // Studia archeologica. — Л., 1993. — № 1. — С. 3–11 (співавт. Д. Павлів, В. Петегирич). Генезис прикарпатських городищ VIII–Х ст. з позицій полісної структури суспільства // Еволюція розвитку слов'янських градів VIII—XIV ст. у передгір'ї Карпат і Татр. Тези міжн. конф. — Л., 1994. — С. 9‑11. Геодезично-топографічні дослідження ранньослов'янських поселень // Населення Прутсько-Дністровського межиріччя та суміжних територій. Тези конф. — Чернівці, 1994. — С. 28–30. Нова знахідка: Пліснеський саркофаг // Літопис Червоної Калини. — Л., 1994. — № 10–12. — С. 50–55. Город під «Золотим Левом» // Львів. Історичні нариси. — Л., 1996. — С. 24–28 (співавт. В. Петегирич). Город під «Золотим Левом» // Українська народна енциклопедія. — Л., 1996. — С. 39–42 (співавт. В. Петегирич). Житлобудівництво в українському Прикарпатті на рубежі І–ІІ тис. н. е. // Населення Бойківщини в контексті загально-карпатського етнокультурного розвитку. Тези міжн. конф. — Л., 1996. — С. 99–101. Слов'янські поселення VIII–Х ст. в Українському Прикарпатті: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. іст. наук. — К., 1996. ‑24 с. Східнослов'янське житло Х — початку XI ст. в українському Прикарпатті // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Л., 1996. — № 6. — С. 218—233. Топографія пам'яток культури типу Луки Райковецької у Прикарпатті // Історія та сучасність. Матер. істор.-краєзн. конф. Минуле і сучасне Бойківщини. — Львів–Самбір, 1996. — С. 29–31. Лукаші — ще одна сторінка стародавньої історії // Брідщина. — 1997. — № 11/97. — С. 16–17 (співавт. В. Войнаровський). Дослідження городищ у Верхньому Подністров'ї // Львівський археологічний вісник. — Л., 1998. — С. 85–97. Дослідження стародавнього Пліснеська у 1990 році // Волино-Подільські археологічні студії. — Л., 1998. — С. 256—279. Ірина Русанова та Борис Тимощук — дослідники слов'яно-руської доби Прикарпаття і Волині // Постаті української археології. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Л., 1998. — Вип. 7. — С. 65–68. Пліснеський археологічний комплекс (стан і перспективи дослідження) // Волино-подільські археологічні студії. — Л., 1998. — С. 279—286. Про початки формування державних структур в українському Прикарпатті // Галицько-буковинський хронограф. — Івано-Франківськ–Чернівці, 1998. — С. 99–107. Про початки формування державних структур в українському Прикарпатті // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах. Матер. міжн. ювіл. конф. — Івано-Франківськ–Галич, 1998. — С. 48–56. Слов'янські поселення українського Прикарпаття у другій половині І тис. н. е. Стільсько і його округа // Миколаївщина. — Л., 1998. — С. 80–104. Про господарство слов'янського населення українського Прикарпаття в кінці І тис. н. е. // Галицько-Волинська держава. Матер. конф. — Л., 1999. — С. 18–27. Про початки формування державних структур в українському Прикарпатті // Галицько-Буковинський хронограф. — Івано-Франківськ–Чернівці, 1999. — № 1 (3). — С. 99–106. Топографія пам'яток культури типу Луки Райковецької у Прикарпатті // Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в І тис. н. е. — Л.–К., 1999. — С. 308—318. Пастернак Ярослав Іванович // Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1940—2000). Ювілейна книга / Упор. О. Вінниченко, О. Целуйко. — Л., 2000. — С. 142. Проблема періодизації і хронології слов'янських старожитностей другої половини І тис н. е. в українському Прикарпатті // Середньовічна Європа: Погляд з кінця XX ст. Матер. міжн. конф. — Чернівці, 2000. — С. 36–46. Про появу наземних жител ранньосередньовічної доби в українському Прикарпатті // Археологічні студії. — Київ–Чернівці, 2000. — № 1. — С. 244—261. Смішко Маркіян Юліянович // Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1940—2000). Ювілейна книга / Упор. О. Вінниченко, О. Целуйко. — Л., 2000. — С. 159. Старчук Іван Данилович // Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1940—2000). Ювілейна книга / Упор. О. Вінниченко, О. Целуйко. — Л., 2000. — С. 157. Буківна — літописний Биковен на Дністрі. — Івано-Франківськ, 2001. — 54 с. (співавт. Б. П. Томенчук). Про господарство та соціальні мікроструктури населення українського Прикарпаття в останній чверті І тис. н. е. // Етногенез та рання історія слов'ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть. Матер. міжн. наук. конф. (Львів, 30–31 березня 2001 р.). — Л., 2001. — С. 220—238. Рец. на кн: В. Д. Барана «Давні слов'яни» // Україна крізь віки: У 15-ти тт. — Т.3. — К.: Альтернативи, 1998. — 335 с. // Київська старовина. — 2001. — № 1. — С. 179—183 (співавт. Б. Томенчук). Деякі аспекти формування археологічних джерел (за матеріалами Райковецької культури в українському Прикарпатті) // Нові технології в археології. — К.–Л., 2002. — С. 36–51 (співавт. Т. Милян). Дослідження літописного Пліснеська у 2002 році // Археологічні дослідження Львівського університету. — Л., 2002. — Вип. 5. — С. 197—221. Державотворчі процеси в українському Прикарпатті в кінці І тис. н. е. // Галицько-Буковинський хронограф. — Івано-Франківськ, 2003. — № 4. — С. 23–48. Міжнародна археологічна конференція «Нові технології в археології» // Археологія. — К., 2003. — № 1. — С. 132—134 (співавт. Д. Н. Козак, Т. Р. Милян). Планувальна структура поселень Райковецької культури в Прикарпатті // Стародавній Іскоростень і слов'янські гради. — Коростень, 2004. — С. 290—294. Рятівні археологічні роботи в літописному Пліснеську протягом 2001—2003 рр. // Археологічні дослідження в Україні, 2002—2003 рр. — К., 2004. — С. 328—334. Українська середньовічна археологія за останнє десятиліття // Українська історіографія на зламі тисячоліть: здобутки і проблеми. — Л., 2004. — С. 107—118.