Сталий дизайн (синоніми: , екологічно стійкий дизайн, екологічно свідомий дизайн тощо) це філософія проєктування, створення (дизайнування) фізичних об'єктів, штучного середовища існування, а також послуг у відповідності з принципами , економічної та екологічної сталості довкілля.McLennan, J. F. (2004), The Philosophy of Sustainable Design
Теорія Мета стійкого дизайну — «повністю усунути негативний екологічний вплив завдяки майстерному, чуйному дизайну». Втілення в життя сталого дизайну, вимагає використання відновлюваних ресурсів, мінімального впливу на навколишнє середовище і єднання людей з природним середовищем, що їх оточує.
Видатний, відмінний дизайн є сталим дизайном. Замість того, щоби розглядати «зелену» архітектуру тільки як зовнішні ефекти, архітектори повинні думати про неї, як про набір принципів для видатного дизайну. Це включає кращий досвід та більший затишок для користувача, роблячи більше з меншими витратами, щоби будинок зміг легко досягти піку своєї виразності, а також збільшуючи ефекти від надійних, якісних матеріалів. Замість добре знайомого едикту «форма наслідує функцію» (форма залежить від функції), час почати думати у світлі «форма наслідує довкілля».
Окрім «усунення негативного впливу на навколишнє середовище», стійкий дизайн повинен створювати проєкти, що є значущими інноваціями, здатними змінити поведінку (перемикнути, змістити її напрямок). Динамічний баланс між економікою та суспільством, що призначений створити довготермінові стосунки між користувачем та об'єктом/послугою, врешті-решт повинен бути шанобливим також з огляду на екологічні та соціальні відмінності.
Концептуальні проблеми Спадна віддача (зниження граничного доходу) Принцип, за яким рухаються усі напрямки прогресу, закінчується спадною віддачею. Згідно обговоренням в інженерній екології і , він наочно відбивається у типовій кривій (у вигляді 'S') і в термінах корисного використання будь-якої системи. Спадна віддача, є наслідком досягнення природних меж. Загальна практика управління бізнесом — це потреба читати спадисту віддачу в будь-якому напрямку зусиль, як показник зменшення можливостей, потенційне прискорення спаду та сигнал до пошуків нових можливостей в інших місцях. (Див. також Закони спадної віддачі, Гранична корисність та Парадокс Джевонса)
Нестійкі інвестиції Проблема з'являється, коли важко побачити межі ресурсу. Тому зростання інвестицій у відповідь на спадну віддачу, може здатися вигідним, як у Трагедії общин, проте може призвести до колапсу. Ця проблема збільшення обсягу інвестицій на тлі зменшення ресурсів також була, серед іншого, вивчена стосовно до причин колапсу цивілізацій.JA Tainter 1988 The Collapse of Complex Societies Cambridge Univ. Press ISBN 978-0521386739 Ця природна помилка в інвестиційній політиці сприяла краху, серед іншого, цивілізацій як римської, так і Мая. Полегшення для перенавантажених ресурсів, вимагає зниження тиску на них, а не постійного його збільшення, не зважаючи на те, чи росте ефективність, чи ні.Buzz Holling 1973 Resilience and Stability of Ecological Systems
Запобігання утворенню відходів Негативний вплив відходів Для прикладу, одна лише Велика Британія, щорічно утворює близько 80 мільйонів тон сміття.Waste and recycling , DEFRA Стосовно тільки побутових відходів, у проміжку часу між 1991/92 та 2007/08 роками, кожна людина в Англії продукувала, у середньому 1,35 фунтів (близько 0,6 кг) сміття.Household waste, Office for National Statistics.
Сьогодні досвід показав нам, що не існує цілком безпечного методу утилізації відходів. Всі форми утилізації чинять негативний вплив на навколишнє середовище, здоров'я населення та місцеву економіку. Полігони ТПВ (твердих побутових відходів), забруднюють питну воду. Сміття, що спалювалось, спричинило отруєння повітря, ґрунтів та води. Більшість водоочисних споруд, спричинили зміни місцевої екології. Спроби контролю або управління відходами після виробництва, не змогли усунути вплив на навколишнє середовище.
Токсичні компоненти ТПВ, є причиною серйозних ризиків для здоров'я та посилюють проблему сміття. У США, близько 8 фунтів (3,6 кг) з кожної тонни побутових відходів, містять такі токсичні речовини як важкі метали (нікель, свинець, кадмій, ртуть з батарейок), органічні сполуки пестицидів і споживчих товарів (спреї-освіжувачі повітря, лак для нігтів, чистильні засоби та ін..)US EPA, «Expocast» Спалювання або закопування, токсичних речовин, також стають серйозною загрозою для здоров'я населення та довкілля.
Єдиний шлях уникнути екологічних збитків від відходів — це запобігання їх утворенню. Запобігання забрудненню навколишнього середовища, означає зміну способу діяльності та усунення джерела проблеми. Це не значить «діяти без сміття», але це вказує на те, як «діяти по-іншому». Наприклад, запобігання забрудненню, що виникає від викидання одноразових пляшок для напоїв, не означає відмову від напоїв. Це просто вказує на можливість використання багаторазових пляшок.
Стратегії запобігання утворенню відходів Під час планування об'єктів інфраструктури, для запобігання утворенню твердих відходів, потрібна ретельна та комплексна стратегія проєктування. Добра стратегія профілактики утворення відходів, потребувала-б, щоби все, що потрапляє до об'єкту, було перероблено або використане повторно, чи повернуте назад до навколишнього середовища через біодеградацію. Це означало б більший розрахунок на природні матеріали, або продукти, що сумісні з довкіллям. Будь-яке ресурсно-залежне будівництво, буде мати 2 базових джерела твердих відходів: матеріали, залучені та використані самим об'єктом, та матеріали, що їх принесли до об'єкта відвідувачі. Наступні стратегії запобігання створенню відходів застосовуються до обох джерел. Хоча для реалізації стратегій будуть необхідні різні підходи:Various. «Guiding Principles of Sustainable Design.» Chapter 9: Waste Prevention. використання продуктів, які зводять до мінімуму створення відходів, а також не токсичні компостування або використання відходів, що анаеробно розкладаються через біодеградацію повторне використання матеріалів на місці, або збирання їх для вторинної переробки за межами об'єкта.
Принципи сталого дизайну
У той час, як в залежності від галузі дизайну, практичне застосування міняється, є й деякі загальні принципи: Матеріали з низьким впливом на природу: обирати матеріали не токсичні, вироблені за екологічними технологіями або з перероблених матеріалів, і які потребують менше енергії на процес виробництва Енергоефективність: використовувати технології та процеси виробництва продуктів, які вимагають витрачання менших обсягів енергії Емоційно витривалий дизайн: скорочення, завдяки дизайну, споживання та витрачання ресурсів за рахунок збільшення надійності взаємовідносин між людьми та продуктами Дизайн для повторного використання та утилізації: «Продукти, процеси та системи бажано розробляти так, щоби вони діяли й у комерційному „житті після смерті“».Anastas, P. L. and Zimmerman, J. B. (2003). «Through the 12 principles of green engineering». Environmental Science and Technology. March 1. 95-101A. Все частіше стають потрібними і доступними виміри в рамках вуглецевого сліду і оцінки життєвого циклу для будь-якого використовуваного ресурсу.D. Vallero and C. Brasier (2008), Sustainable Design: The Science of Sustainability and Green Engineering. John Wiley and Sons, Inc., Hoboken, NJ, ISBN 0470130628. Багато які з них є складними, але деякі дають швидкі і точні загально-планетарні оцінки впливів. Один з критеріїв оцінює будь-які витрати як споживання середньостатистичної економічної частки глобального споживання енергії 8000 BTU (8400 кДж) на 1 долар і середнього виробництва вуглекислого газу 0,57 кг CO2 на 1 долар (з розрахунку вартості $1 США 1995 р.) за даними DOE.US DOE 20 yr Global Product & Energy Study. Також стають все більш доступними та інструкції проєктної розробки, які активно розробляються широким спектром приватних організацій та приватних осіб. Існує також велика кількість нових методів, що виникли зі стрімкого розвитку того, що згодом стало відомо як «наука про сталість довкілля», яка просувається багатьма освітніми та урядовими установами. Біомімікрія: реконструкція (перебудова) промислових систем за зразком біологічних структур… робить можливим постійне повторне використання матеріалів в безперервних замкнених циклах…».Paul Hawken, Amory B. Lovins, and L. Hunter Lovins (1999). Natural Capitalism: Creating the Next Industrial Revolution. Little, Brown. ISBN 978-0-316-35316-8 Заміщення послуг: це перемикання способу споживання. Від приватного володіння продуктами — на режим забезпечення послугами, які ці продукти надають (або які є аналогічні продукту). Наприклад, перемикання від особистого авто на послугу BlaBlaCar. Така система сприяє мінімальному використанню ресурсів на одиницю споживання (наприклад, на одну поїздку).Ryan, Chris (2006). «Dematerializing Consumption through Service Substitution is a Design Challenge». Journal of Industrial Ecology. 4(1). Відновлюваність: бажано, щоби матеріали, які поставляються, вироблялись неподалік (локально або біорегіонально) з екологічно керованих поновлюваних джерел, і які можна компостувати, коли їх корисність буде вичерпано. Надійний в експлуатації еко-дизайн: принципи надійного дизайну застосовуються до дизайну джерел забруднення.Ben-Gal I., Katz R. and Bukchin J., «Robust Eco-Design: A New Application for Quality Engineering », IIE Transactions, Vol. 40 (10), p. 907—918. — це фізичні принципи, які пояснюють потребу мати екологічність у будь-чому, а також потребу в еволюційному дизайні в цілому.
Білль про права планети Модель нових принципів дизайну, що необхідні для сталого розвитку, проілюстрована у «Біллі про права планети» або , що були сформульовані та для ЕКСПО-2000, яка проходила в Ганновері, Німеччина.
Білль про права планети: Наполягати на праві людства і природи співіснувати в здорових, сприятливих, різноманітних та сталих умовах. Визнати взаємозалежність. Елементи антропогенного дизайну взаємодіють зі світом природи, та залежать від нього, з широким спектром різноманітних наслідків на кожному з рівнів. Розширити конструктивні рішення до визнання навіть, віддалених ефектів. Поважати стосунки між духом і матерією. Брати до уваги всі аспекти людських поселень, разом з громадами, житлом, індустрією та торгівлею з погляду зв'язків, що існують і розвиваються між духовним і матеріальним усвідомленням. Брати на себе відповідальність за наслідки проєктних рішень з урахуванням добробуту людини, життєздатності природних систем і їх прав на співіснування. Створювати безпечні об'єкти, які мають довготермінову цінність. Не обтяжувати майбутні покоління, вимогами технічного обслуговування або пильного нагляду за можливою небезпекою через недбало створені продукти, процеси або стандарти. Усунути поняття відходів. Оцінити і оптимізувати повний життєвий цикл продуктів та процесів, щоби досягти такого стану природних систем, в якому немає ніяких відходів. Покладатись на природні джерела енергії. Антропогенні конструкції мусять, як і у світі живої природи, отримувати творчу енергію від нескінченного надходження сонячної енергії. Розуміти обмеження дизайну. Жоден людський витвір не може існувати вічно, і дизайн не вирішує всіх проблем. Тим, хто займається створенням та плануванням, бажано практикувати смиренність перед лицем природи. Ставитись до природи як до моделі та наставника, а не як до незручної перешкоди, якої потрібно або уникнути, або контролювати. Шукати постійного поліпшення шляхом обміну знаннями. Заохочувати пряме і відкрите спілкування між колегами, меценатами, виробниками і користувачами, щоби пов'язати між собою довгострокові сталі міркування та етичну відповідальність, а також щоб відновити неподільний зв'язок між природними процесами та діяльністю людини.