Су́хона () — річка у Вологодській області, Росія, найбільша в області, як за довжиною, так і за повноводністю. Ліва й основна складова Північной Двіни (права — Юг). Довжина — 558 км, площа басейну — 50 300 км². Річний стік становить 14,3 км³.
Походження назви Назва річки — слов'янська за походженням, виводиться з *Суходъна (пор. Суходон) — «(річка) з сухим дном», або безпосередньо від *сухъ «сухий», відповідно до «сухість, жар» Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. III. С. 814..
Географія
Сухона бере початок з Кубенського озера, стік з якого зарегульований греблею із судноплавним шлюзом. У верхів'ях заплава широка; у зв'язку з незначними ухилами навесні внаслідок підпору річок Вологда і Лєжа спостерігається зворотна течія в Кубенське озеро. У середній течії глибина долини до 80—100 м, річище рясніє перекочуваннями; є пороги і кам'янисті острови; у низов'ях швидкість течії невелика. Живлення переважне снігове.
У верхній течії річка тече на південний схід, після впадання Вологди і Лежи повертає на північний схід і тече в цьому напрямку аж до злиття у Великому Устюзі з річкою Юг з утворенням Північної Двіни.
Басейн Сухони налічує 482 річки і близько 6 тис. струмківИльина Л. Л., Грахов А. К. Реки Севера. — : Гидрометеоиздат, 1987, — 128 с. . У басейні Сухони 424 озера, але більшість з них дрібні, площа дзеркала 397 озер не перевищує 0,5 км². Ліси займають на водозборі Сухони близько 70 %, а болота — усього 3 %.
Ми потроху пливемо Сухоною, — Тотьма, Великий Устюг, надзвичайно високі, шаруваті береги «Опоки», — невдовзі Сухона з'єднається з Югом широким, буде Мала Двіна, а там увіллється величезна Вичегда, і ми в'їдемо в Північну Двіну.
Гідрологія Живлення переважно снігове. Повінь з квітня до середини липня. У верхній течії утворюються величезні, іноді багатокілометрові розливи. Середньорічна витрата води за 39 км від гирла — 456 м³/с, найбільша — 6520 м³/с, найменша — 17,6 м³/с. Замерзає в кінці жовтня — листопаді, в середній течії і в грудні, розкривається в другій половині квітня — першій половині травня.
За гідрологічним особливостям Сухона ділиться на три ділянкиЧупров И. М. По Вологодской области. — : Физкультура и спорт, 1974.. У верхній течії приблизно до гирла Вологди Сухона повільно тече широкою долиною з пологими низькими безлісними берегами, покритими заливними лугами, ширина русла близько 150-200 м. У середній течії, від гирла Вологди до міста Тотьма, долина звужується, береги підвищуються, ліс починає підходити до річки. На цій ділянці протягом стає швидшим, багато кам'яних лав, порогів і кам'янистих островів. Глибина долини до 80-100 м, ширина русла 140-240 метрів. Нижче Тотьми долина ще звужується, корінні береги підступають до води і подекуди сягають висоти 80 м, течія швидка, ширина річки 80-100 м, на окремих відрізках — 400 м, а острова повністю зникають.
Особливо багато кам'яних лав (у місцевому діалекті «переборів») у районі Тотьми. Серед найбільших і відоміших — Копитовська, Корито, Залізна, Жидятіно. У нижній течії найвідоміший Опокська лава нижче Полдарси, де Сухона тече затиснута між крутими скелями висотою до 80 метрів
Притоки Основні: Пельшма, Двіниця, Стрелиця, Царьова, Уфтюга, Верхня і Нижня Йорга (ліві); Вологда, Лєжа, Іхалиця, Толшма, Леденьга, Печеньга, Городишна, Стрільна, Луженьга (праві).
(Км від гирла)
8 км: Воздвіженка (лв) 10 км: Сиворотка (лв) 21 км: Темтас (лв) 24 км: Марденьга (лв) 35 км: Мяколиця (лв) 37 км: Луженьга (пр) 46 км: Нижня Йорга (лв) 53 км: Верхня Йорга (лв) 57 км: Кічуга (пр) 70 км: Стрельна (пр) 78 км: Полдарса (пр) 84 км: Нижня Тозьма (лв) 91 км: Верхня Тозьма (пр) 95 км: Юрменьга (лв) 109 км: Ліва Сученьга (лв) 110 км: Права Сученьга (пр) 119 км: Лєваш (пр) 128 км: Велика Бобровка (пр) 133 км: Ускала (пр) 145 км: Мала Сельменьга (лв) 160 км: Городишна (пр) 163 км: Нюксениця (лв) 170 км: Уфтюга (лв) 173 км: Велика Грем'яча (пр) 180 км: Кочевала (пр) 187 км: Саланга (лв) 192 км: Брусенка (пр) 200 км: Шохта (пр) 210 км: Лєвашка (пр) 213 км: Токмас (лв) 219 км: Коченьга (лв) 222 км: Кирженьга (лв) 228 км: Нижня Печеньга (пр) 235 км: Велика Піньга (лв) 235 км: Мала Піньга (лв) 238 км: Шукшеньга (пр) 256 км: Мала Нореньга (лв) 258 км: Велика Нореньга (лв) 261 км: Стара Тотьма (пр) 270 км: Леденьга (пр) 273 км: Єденьга (лв) 277 км: Песья Деньга (лв) 289 км: Царьова (лв) 294 км: Ухтанга (лв) 298 км: Печеньжиця (пр) 302 км: Печеньга (пр) 312 км: Шахтиш (пр) 331 км: Толшма (пр) 332 км: Великий Сомбол (лв) 336 км: Тіксна (лв) 346 км: Шонтас (лв) 352 км: Туриця (лв) 363 км: Молонга (пр) 368 км: Іхалиця (пр) 382 км: Ретча (лв) 388 км: Стрелиця (лв) 394 км: Векшенга (пр) 422 км: Шуя (пр) 425 км: Шейбухта (пр) 433 км: Двіниця (лв) 447 км: Наремка (лв) 454 км: Нозьма (пр) 464 км: Шингарь (пр) 470 км: Пельшма (лв) 475 км: Воткома (лв) 494 км: Лежа (пр) 494 км: Вологда (пр) 538 км: Глушица (лв) 547 км: Бохтюга (лв) 553 км: Великий Пучкас (пр)
Населені місця На Сухоні стоять міста Сокіл, Тотьма, Великий Устюг; а також села й селища Устя-Вологодське, Шера, Шуйське, Шіченга, Туровець, Радянський, Текстильщики, Камчуга, Михайлівка, Ігмас, Нюксениця, Матвєєво, Лєвашов, Полдарса.
Дані водного реєстру За даними державного водного реєстру Росії і геоінформаційної системи водогосподарського районування території РФ, підготовленою Федеральним агентством водних ресурсів:
Басейновий округ — Двінсько-Печорський Річковий басейн — Північна Двіна Річковий підбасейн — Мала Північна Двіна Водогосподарська ділянка — озеро Кубенське і річка Сухона від витоку до Кубенського гідровузла
Історія
Поселення людини на берегах Сухони датуються починаючи з V тисячоліття до нашої ери. Відомий комплекс поселень Вёкса, розташований у районі впадання річки Вологди в Сухону до випростання останньої 1339 року .
Російські поселенці з'явилися на Сухоні в XI столітті. Історично мала найважливіше транспортне значення, перебуваючи на водному шляху від Архангельська до центральної Росії.
Сухона — одна з небагатьох річок Російської держави, де люди вели гідрологічні роботи, намагаючись поліпшити умови для судноплавства, з дуже давніх пір. 1278 року за наказом Білозерського князя Гліба Васильковича було випростано крутий закрут біля витоку. 1339 року було випростано 250 метровим каналом 20-верстовий закрут у районі впадання Вологди і Лєжи, що отримала назву Окільна Сухона (). Головною перепоною для судноплавства крім перекатів і порогів було сильне зміління Сухони в межень, оголюються численні мілини.
Ще в XIX столітті мала власні назви для окремих її частин. У верхній течії, до впадання річки Вологди, називалася Рабанзькою Сухоною або Рабангою, від гирла Вологди до гирла Двіниці іменувалася Нижньою Сухоною, після гирла Двіниці — Великою Сухоною Вологодская губерния. Список населённых мест по сведениям 1859 года. Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел. Типография Карла Вульфа, Санкт-Петербург, 1866, стр. VIII. Назва Рабанга відомо принаймні з XV століття, коли близько 1447 року учнем Діонісія Глушицького преподобним Філіпом Рабанзьким на березі Сухони в районі нинішнього села Слобода було засновано Рабанзький Спасо-Преображенський чоловічий монастир. Назва Рабанга — фінно-угорського походження. Географические названия Вологодской области: Топонимический словарь. — Архангельск: Северо-Западное книжное издательство Ю. И. Чайкина, 1988.
У села Полдарса Великоустюзького району у верхньопермських відкладеннях (верхній татарський відділ) було знайдено скам'янілій вид плазунів — хроніозухи, який отримав назву на честь Сухони — Suchonica vladimiri .
Господарське використання Сполучена Північно-Двінськой системою через річку Шексна з Волгою. Судноплавна, але влітку іноді судноплавство переривається через маловоддя в нижній течії. Вантажні перевезення на баржах. Пасажирські перевезення повністю відсутні із середини 1990-х років через нерентабельність і вимирання прибережних сіл, особливо у верхній течії. Води річки в останні десятиліття сильно забруднені скиданням промислових підприємств Вологди і целюлозно-паперових заводів і комбінатів Сокола, відзначається високий вміст фенолу, не радиться пити сиру воду з річки. Дно річки вистелено топленою деревиною від десятиліть сплаву. Наразі проводяться роботи з поглиблення русла в м. Великий Устюг, нижче моста по лівому березі. Так само будується захисна гребля неподалік поромної переправи через Малу Північну Двіну.
Зв'язок з іншими топонімами На честь Сухони названа Сухонська вулиця в Москві.
Див. також Найдовші річки Росії
Бібліографія
Антипов Н. П. Острова на реке Сухоне // Вологодский край. Вып. 3. — Вологда: Книжное издательство, 1962. — С. 176—179.
Малков В. По земле Вологодской. — Вологда: Сев.-Зап. кн. изд-во, 1972. — С. 249—328. Малков В. М., Минеев В. А. По Северу. — Вологда: Книжное издательство, 1960. — С. 49—91. Кузнецов А. Сухонские достопримечательности // Книга для чтения по географии Вологодской области. — Вологда: Издательство ИПК и ППК, 1993. — С. 60—65.
Примітки
Посилання
Культінфо