Альфред фон Кремер (; 1828, Пенцінг — 1890, Відень, Австрія) — австрійський сходознавець.
Біографія
Був професором арабської мови у Відні, консулом в Каїрі, членом Міжнародної дунайської комісії, генеральним консулом в Бейруті, в 1880-1881 міністром Торгівлі Австрії.
Головні праці фон Кремера
«Середня Сирія і Дамаск» (, 1853); «Єгипет» (, 1863); «Про південноарабскі легенди» (, 1866); «Історія панівних уявлень ісламу» (, 1868); «Історія східної культури епохи халіфату» (, 1875-1877). Mittelsyrien und Damaskus (Bécs, 1853); Aegypten Forschungen über Land und Volk (Lipcse, 1863, 2 kötet); Ueber die südarabische Sage (Lipcse, 1866-67); Geschichte der herrschenden Ideen des Islams (1868); Culturgeschichte des Orients unter den Chalifen (Bécs, 1875-77, 2 kötet); Ibn Chaldun und seine Geschichte d. islam. Völker (u. o. 1879); Beiträgezur arabischen Lexikographie (u. o. 1883); Ueber d. Geschichte des Labyd. (u. o. 1881).
Окремо варто виділити книгу «Національна ідея і держава» (, 1885), в якій Кремер бореться з клерікальними тенденціями внутрішньої політики Австрії.
Джерела Fück J. Die arabischen Studien in Europe. — Leipzig, 1955. — S. 178, 187, 193, 214, 226, 271, 276, 282.
Примітки