Збірна Албанії з футболу — національна команда, якою керує Федерація футболу Албанії. Вона керується Федерацією футболу Албанії (FSHF), органом, що відповідає за розвиток футболу в країні. Він є членом ФІФА з 1932 року та УЄФА з 1954, а першу свою гру збірна провела офіційно лише у 1946 році проти Югославії. Кольори команди відсилають до двох національних символів: двоголового орла та двоколірного прапора країни. Їхніх уболівальників неформально називають Tifozat Kuq e Zi («червоно-чорні фанати»).
Збірна Албанії здобула свій перший значний трофей у 1946 році, вигравши Балканський кубок, а згодом виграла Міжнародний футбольний турнір на Мальті (2000). На чемпіонат світу Албанія намагається кваліфікуватися з 1966 року, але досі жодного разу не потрапила у фінальну стадію. Натомість команда двічі виходила до групового етапу чемпіонату Європи УЄФА, у 2016 і 2024 роках.
У рейтингу ФІФА, який існує з серпня 1993 року, найкраща позиція Албанії — 22-ге місце, досягнуте у серпні 2015 року, тоді як найгірша позиція — 124-те місце, досягнуте у серпні 1997 року.
Історія
Заснування та ранні роки (1930–45) Хоча вона не провела жодного матчу, збірна Албанії з футболу існувала ще до створення Федерації футболу Албанії (FSHF) у 1930 році. Це підтверджується реєстрацією албанської команди в Балканському кубку у 1929/31 році. Однак вони вибули з турніру ще до його початку. Федерацію футболу Албанії було засновано 6 червня 1930 року, а у 1932 році, Албанія приєдналася до ФІФА під час конгресу, що проходив з 12 по 16 червня. Однак жодних матчів збірна так і не провела до 1946 року.
Повоєнні роки (1946—1957)
Після завершення Другої світової війни комуністичний уряд країни сприяв розвитку та популяризації футболу, фінансуючи будівництво нової інфраструктури та просуваючи цей вид спорту в асоціаціях і школах. Збірна неофіційно дебютувала 22 вересня 1946 року, перемігши Чорногорію з рахунком 5:0, а офіційно — 7 жовтня 1946 року в Тирані у Балканському кубку, де зазнала поразки 2:3 від Югославії на нещодавно відкритому стадіоні «Кемаль Стафа». Спочатку Албанію не розглядали як учасника цього турніру, але відмова Греції дала їй можливість долучитися до відновленого післявоєнного кубка. Незважаючи на поразку у першій грі, Албанія виграла турнір, випередивши фаворита Югославію завдяки кращій різниці м'ячів у групі після перемог над Болгарією з рахунком 3:1 та Румунією 1:0.
У 1954 році Албанська футбольна федерація стала одним із засновників УЄФА.
Виступи у кваліфікаціях (1958–79)
Албанія не брала участі у відбіркових матчах до Кубка європейських націй 1960 року. Через чотири роки вона вперше виступила у кваліфікації до Кубка європейських націй 1964 року, отримавши технічні перемоги над Грецією в першому раунді і таким чином вийшовши до 1/8 фіналу. У наступному раунді Албанія зустрілася з Данією, де програла перший матч 0:4, але виграла другий 1:0 завдяки ранньому голу Панайота Пано.
Албанія вперше взяла участь в олімпійській кваліфікації у 1964 році. У першому раунді албанці зустрілися зі збірною Болгарії, програвши обидва матчі з рахунком 0:1 і не зумівши пройти до наступного етапу. Після цього Албанія вперше взяла участь у відборі до чемпіонату світу 1966 року в Англії, де її суперниками в групі були Північна Ірландія, Нідерланди та Швейцарія. Єдине очко в групі албанці здобули, зігравши внічию 1:1 вдома з Північною Ірландією в Тирані, що позбавило північноірландців путівки до фінальної частини.
У кваліфікації до Євро-1968 Албанія зіграла внічию 0:0 вдома із Західною Німеччиною, що не дозволило німцям вийти до фінального турніру. У Німеччині цей матч став відомим як «Ганьба Тирани».
Лише перед літніми Олімпійськими іграми 1972 року, що відбулися в Мюнхені, Албанія здійснила ще одну спробу пройти відбір. У першому раунді вона зустрілася зі збірною Румунії, програвши обидва матчі з рахунком 1:2, попри голи Медіна Жега та Панайота Пано відповідно.
У наступні роки Албанія не брала участі у кваліфікації до чемпіонатів світу 1970 та 1978 років та чемпіонатів Європи 1972, 1976 та 1980 років з політичних причин.
1980-ті Після шести років майже повної відсутності міжнародних матчів Албанія змогла повернутися у міжнародний футбол, взявши участь у кваліфікації до чемпіонату світу 1982 року. У групі 1 Албанія зуміла випередити Фінляндію, яке посіла останнє місце. Єдину перемогу команда здобула у вересні 1980 року проти Фінляндії завдяки голам Сефедіна Брахо та Мілана Бачі.
У відборі до чемпіонату Європи 1984 року Албанія посіла останнє місце у своїй групі з п'яти команд. У 8 матчах вона набрала 2 очки, маючи 2 нічиї, 6 поразок і жодної перемоги. Водночас команда продемонструвала кілька вражаючих результатів проти сильніших суперників. Вона програла Туреччині на виїзді 0:1, пропустивши на 86-й хвилині. У наступних двох матчах Албанія зіграла внічию 0:0 з Північною Ірландією та програла 1:2 Німеччині, обидва матчі відбулися вдома. В останніх трьох зустрічах Албанія зіграла внічию з Туреччиною на стадіоні «Кемаль Стафа» та програла 1:2 Австрії в Тирані. Останній матч відбувся на виїзді проти Німеччини: вже на 22-й хвилині Албанія повела 1:0 завдяки голу Генца Томоррі. Однак уже за хвилину німці рахунок зрівняли, а після вилучення Томоррі за симуляцію проти Руді Феллера команда понад 60 хвилин грала в меншості. У підсумку Албанія програла 1:2, пропустивши вирішальний гол на 79-й хвилиніNdeshjet e pashlyeshme që çuan te «Drama e Trier-it»… Panorama Sport.
У кваліфікації до чемпіонату світу 1986 року суперниками Албанії були Бельгія, Польща та її принциповий суперник Греція. У першому матчі в Брюсселі албанці програли Бельгії 1:3, попри гол Бедрі Омурі на 71-й хвилині. Далі Албанія зіграла на виїзді з Польщею. Команда вела 2:1 завдяки голам Бедрі Омурі та Агустіна Коли, але наприкінці поляки зрівняли рахунок, і Албанія знову не змогла здобути перемогу. Після цього Албанія здобула гучну перемогу над Бельгією вдома з рахунком 2:0 на стадіоні «Кемаль Стафа» — голи забили Мірел Йоса та Арбен Мінга, що стало єдиною перемогою команди в цій кваліфікації. Згодом Албанія програла два наступні матчі, 0:2 Греції на виїзді та 0:1 Польщі вдома, і втратила шанс на вихід до фінальної частини чемпіонату світу. В останньому матчі в Тирані проти Греції албанці вийшли вперед завдяки голу Бедрі Омурі, але не втримали перевагу і греки зрівняли рахунок на 54-й хвилині. У підсумку матч завершився нічиєю 1:1.
Кваліфікації на чемпіонат Європи 1988 року та чемпіонат світу 1990 року, ймовірно, були найгіршими в історії збірної Албанії, в яких команда програла всі шість матчів в обох кампаніях.
1990-ті З падінням комуністичного режиму, яке відбулося в грудні 1990 року, албанський футбол відкрив свої кордони, і албанські гравці змогли грати за іноземні клубні команди. Албанська команда, завдяки цій відкритості, змогла покращити свої результати, демонструючи ознаки зростання. Албанія змогла показати вражаючі результати проти Німеччини у відбірковому циклі до Євро-1996: обидва матчі німці виграли лише з рахунком 2:1, причому переможний гол був забитий у останні хвилини. Албанія завершила групу на останньому місці, маючи 2 перемоги, 2 нічиї та 6 поразок, через гірші особисті зустрічі з Уельсом. Водночас команда вперше здобула перемогу на виїзді в міжнародному відбірковому турнірі, обігравши Молдову.
У відборі до чемпіонату світу 1998 року Албанія потрапила до групи з шести команд, до якої увійшли Німеччина, Португалія, Україна, Північна Ірландія та Вірменія. Албанія посіла останнє місце, набравши 4 очки, але продемонструвала достойні результати проти сильніших команд. У двох матчах проти Німеччини вона програла 2:3 на нейтральному полі та 3:4 у Ганновері, ведучи в рахунку в обох іграх. Також Албанія здобула перемогу 1:0 над Північною Ірландією та нічию 1:1 проти Вірменії.
У відборі до Євро-2000 Албанія перебувала у відносно легкій групі, але виграла лише один матч вдома проти Грузії (2:1). Втім команда запам'яталася нічиїми з Грецією 0:0 вдома, з Норвегією 2:2 (причому албанці вели 0:2) та з Латвією 0:0 на виїзді, а також 3:3 з Латвією вдома. Усі інші матчі були програні з мінімальною різницею, посівши передостаннє п'яте місце вище за Грузію.
2000-ні У відборі до чемпіонату світу 2002 року після поразки від Фінляндії Албанія перемогла Грецію 2:0 завдяки автоголу та пізньому голу Ервіна Факая. Проте після цієї перемоги команда зазнала ще шість поразок, що змусило Федерацію футболу Албанії розглянути можливість найму іноземного тренера, вперше за 33 роки після того, як останній іноземний наставник, радянський тренер Микола Люкшинов, очолював Албанію на турнірі в Москві у 1959 році.
В результаті новим тренером став італієць Джузеппе Доссена. Після слабкого старту у відборі до Євро-2004, коли Албанія зіграла внічию вдома зі Швейцарією 1:1 завдяки голу Едвіна Мураті, але програла наступний матч на виїзді Росії 1:4, попри гол Клодіана Дуро, Албанія звільнила Доссену і призначила німця Ганса-Петера Брігеля. У матчі проти Росії в Шкодері албанці заслужено перемогли 3:1 завдяки голам Альтіна Рраклі, Аьтіна Лали та Іглі Таре, подарувавши Брігелю його першу перемогу як тренеру збірної. Він провів команду через безпрограшну серію домашніх матчів здобувши нічию 0:0 з Ірландією та перемогц 3:1 над Грузією, але незважаючи на хороші результати, Албанія завершила групу на передостанньому місці з восьми очками. На виїзді команда не здобула очок, проте забила чотири голи, що не дозволило пройти у плей-оф, відставши на шість очок.
Через два місяці після того, як Греція обіграла Португалію та виграла чемпіонат Європи, Албанія перемогла Грецію вдома 2:1 у відборі до чемпіонату світу 2002 року завдяки швидким голам Едвіна Мураті та Адріана Аляя, суттєво ускладнивши грекам шанси на вихід у фінальний турнір. Після цього матчу албанці вперше очолили таблицю відбіркового циклу. Далі Албанія розчарувала, програвши Грузії на виїзді та Данії вдома, але повернулася на переможний шлях, обігравши Казахстан 1:0 завдяки голу Албана Буші. Потім команда програла три матчі поспіль — Україні, Туреччині та Греції. Пізніше Албанія перемогла Грузію 3:2 і Казахстан 2:1. Останнім позитивним результатом стала нічия 2:2 на виїзді з Україною, де Ерйон Богдані забив два голи. У підсумку Албанія здобула 13 очок і чотири перемоги — найкращий результат на той час. Вперше в історії команда обійшла у турнірній таблиці дві національні збірні, Грузію і Казахстан.
У матчах відбору до Євро-2008 Албанія продемонструвала дуже хороші результати та якісну командну гру в деяких іграх порівняно з попередніми періодами. Команда почала з виїзної нічиєї 2:2 з Білоруссю, двох перемог над Люксембургом вдома та на виїзді (2:0, 3:0) та нульової нічиєї на виїзді з Болгарією. Вони провели два сильні матчі проти Нідерландів у обох зустрічах, хоча спірне суддівство призвело до поразок 1:2 та 0:1. Інші невдачі включали нічию 0:0 зі Словенією та поразку 0:2 від Румунії, обидва матчі вдома. Математичні шанси Албанії на вихід у фінальну частину завершилися, коли вони не змогли перемогти Словенію на виїзді, зігравши ще одну нічию 0:0. У передостанньому матчі вдома проти Болгарії Албанія грала чудово, але завершила гру невдалою нічиєю: після того як команда вийшла вперед, пропустила гол у останні хвилини і пізніше не реалізувала пенальті. В останньому домашньому матчі Албанія зазнала великого розчарування, програвши Білорусі 2:4. На відміну від поширеної думки, що це буде найпростіший матч у кампанії, команда не лише втратила шанс побити рекорд за набраними очками в усіх змаганнях, а й продемонструвала дуже пасивну гру в дощову ніч. Відбір до Євро закінчився катастрофічною поразкою 1:6 на виїзді від Румунії, що зрештою призвело до відставки тренера Отто Барича та його асистента.