Ку́стівці – історичний куток Прилук у східній частині міста, між Броварками і Плискунівкою.

Етимологія За народною етимологією, назва походить від козака Кустівського. Дійсно, 1649 року у складі Прилуцької сотні служив козак з таким прізвищем: Супрун Кустівський.

Історичний огляд Кустівці виникли в XVII ст., коли відбувалася народна колонізація  Прилуччини. У 1657-1658 роках тут збудували дерев'яну Трьохсвятительску церкву. 1731 року в Полковій сотні існував Кустівський курінь козаків. На плані міста середини XVIII ст. позначена Кустівська вежа.  

На початку XIX ст. на Кустівцях існували кутки: Товстоп'ятова (згодом Волошини), Шарапи, Березникова, Онищенкова та ін.

Кустівці забудовувані за генеральним планом 1802 року. Однак тут переважали хати-мазанки, городи, сіножаті та жнивні поля. За даними перепису 1897 року на  Кустівцях мешкало 2528 осіб, що складало 13,6 % міського населення. На плані Прилук за 1900 року куток займав 32 квартали — сучасну територію від р. Удай до вул. Ярмаркової, Київської і Плискунівки.

Кустівці діляться на дві частини: Нижні Кустівці — стара частина передмістя. Верхні Кустівці займають територію від вул. Київської та Ярмаркової на південь до Ладанського шляху (вул. Гвардійська).

Трьохсвятительська церква

Трьохсвятительська церква на Кустівцях — дерев'яна, п'ятибанна, із дзвіницею, в ім'я трьох святих: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста, з одним престолом. Розташована на перехресті вул. Гоголя та Петропавлівською.

Перший храм спорудили у 1657-1659 роках на кошти прилуцького міщанина Андрія Кендюха. 1752 року на місці розібраної старої споруди на кошти прилуцького полковника Григорія Ґалаґана і сотника полкової сотні Андрія Гуленка поставили нову дерев'яну церкву.

1765 року заснували церковнопарафіяльну школу. На початку XX ст. існувала  однокласна жіноча церковнопарафіяльна школа.

За відомостями 1862 року у парафії налічувалося 3043 вірянина. За кількістю парафіян Трьохсвятительська церква займала перше місце в Прилуках та друге серед усіх міських церков Полтавської губернії. На поч. 20 ст. вона, як і раніше, мала більше парафіян, ніж будь-яка інша ц-ва в місті.

З 1882 року до Трьохсвятительської церкви була приписана Іллінська церква, яка містилася в «тюремному замку».

1879 року побудували нову церковну споруду.

Заїжджий двір Густинського монастиря

1905 року в заїжджому дворі Густинського монастиря Пантелеймонівська церква. Храм мурований, однобанний, безстовпний, одноапсидний. Вінчає невелику споруду — намет на восьмерику. Фасади оздоблено з використанням звичайної та лекальної цегли. Церква мала 4 дзвони (найбільший 30 пудів). Іконостас двох'ярусний, прикрашений різьбленням і позолотою.

У 1929—1930 року радянська влада церкву закрила. У приміщенні обладнали аптеку. У часи Другої світової війни громада відновила свою діяльність. 1962 року церкву знову закрили. 1988 року в храмі відкрили кооперативне кафе «Старий замок».

1990 року православна громада відновила свою діяльність.

Розташована на розі вул. Київської та Михайлівської.

Пам'ятки та установи

Трьохсвятительська церква, заїжджий двір Густинського монастиря, садиба поетеси Л. В. Забашта (вул. Перемоги, 91), садиба ученого-психолога А. М. Щербини, фабрика господарчих виробів, школи № 6 і 10, педагогічне училище. пам'ятник жертвам фашизму, споруджений 1978 року на братських могилах близько 6 тис. мирних громадян, розстріляних німецькими окупантами, на території колишнього іподрому (скульптор В. П. Луцак, арх. В. Г. Штолько).

Цікаві данні

Про Трехсвятительськую церкву Нижні Кустівці (мапа) Верхние Кустовцы (карта) Кустівці з літака Фото: Кустовская церковь

Джерело Шкоропад Д. О., Савон O.A. Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: TOB "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — 560 с. ISBN 978-966-340-221-5