Кароль Яблоновський, князь гербу Прус III (13.03.1807, Львів — 19.04.1885, Львів) — великий землевласник (поміщик), консервативний політик, член Палати панів Австрійської державної ради.
Життєпис Поміщик, володів маєтностями Нижнів, Остриня, Коростів і Стасьова Воля. Завдяки шлюбу з Елеонорою Скарбек отримав маєток Бурштин із розташованим там замком. У результаті невдалих інвестицій та безтурботного способу життя він втратив значну частину свого майна.
Член-засновник (03.07.1845)Handbuch des Lemberger Sttathalterei-Gebietes in Galizien für das Jahr 1860, s. 637; і в 1846—1860 рр. діяч Галицького господарського товариства (ГГТ). Член комітету ГГТ (22 лютого 1850 — 13 лютого 1853)Tadeusz Łopuszański, Pamiętnik c. k. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego 1845—1894, Lwów 1894, s. 84Provinzial-Handbuch der Königreich Galizien und Lodomerien für das Jahr 1850, s. 558; 1851, s. 623; 1852, s. 608; 1853, s. 615; . У 1863—1885 роках був членом-кореспондентом ГГТHandbuch des Lemberger Sttathalterei-Gebietes in Galizien für das Jahr 1863, s. 425; 1864, s. 435; 1865, s. 448; 1866, s. 463; Galizisches Provinzial-Hanbuch für das Jahr 1868, s. 809; 1869, s. 533; Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1870, s. 570; 1871, s. 504; 1872, s. 502; 1873, s. 518; 1874, s. 562; 1875, s. 565; 1876, s. 575; 1877, s. 551; 1878, s. 539; 1879, s. 535; 1880, s. 542; 1881, s. 558; 1882, s. 560; 1883, s. 560; 1884, s. 544; 1885, s. 544;. Віце-президент товариства Галицьких залізниць імені Кароля Людвіга з 1867 року, а в 1879—1885 роках його президент.
Консервативний політик. 1848 року був ініціатором створення у Львові Таємної ради при наміснику Франці Штадіоні. Був членом Товариства землевласників. З 1861 року став довічним членом Палати шляхти Державної ради Австрії.
Сім'я Син князя Людвіка та Кароліни (до шлюбу Война). 1834 року одружився з Елеонорою Скарбек (1816—1870). У них було троє дітей: дочки Людвіка, у шлюбі графиня Потоцька, мати Освальда Потоцького, та Кароліна, у шлюбі Гусажевська, і син Станіслав Марія Фердинанд. Родовід
Примітки
Посилання